Зміст навчального матеріалу.

Складовими частинами зубощелепного апарату є:

- щелепні кістки

- зуби та пародонт

- щелепи

- СНЩС та зв´язковий апарат

- Жувальні м´язи

- Судинна система

- Рефлекторна регуляція здійснюється за допомогою центральної та переферичної нервової системи

Сенсорна інформація від зубних рядів, суглобу, пародонту, слизової оболонки порожнини рота потрапляє в коркові центри, а також через чутливе ядро трійчастого нерву в моторне ядро, регулюючи тонус та ступунь скорочення жувальних м´язів.

Рецептори пародонта, м´язів, СНЩС посилають в ЦНС інформацію про величину та консистенцію грудки їжі. Якщо їжа не набула консистенції, що необхідна для формування рефлексу ковтання, то з ЦНС продовжують потрапляти імпульси до м´язу. Рефлекторне скорочення жувальних м´язів залежить від площі поверхні зубів, які сприймають жувальне навантаження: чим воно більше, тим сильніше скорочення м´язів.

Пропріорецептори пародонту мають низький поріг чутливості, в нормі вловлюють напрямок та ступінь навантаження. Якщо останнє перевищує фізіологічну витривалість пародонту, від пропріорецепторів в ЦНС потрапляє сигнал до жувальних м´язів, що призводить до зміни положення нижньої щелепи. При цьому знімаються надмірні навантаження з пародонту шляхом зміни положення нижньої щелепи, суглобових головок, функції жувальних м´язів. Таким чином регулюється ступінь навантаження на тканини пародонту.

 

 

Пародонт – функціональна опорно – утримуюча система, що здійснює еластичне з´єднання зуба та альвеолярної кістки. Між цементом кореня та альвеолою розташовані періодонтальні волокна, тому зуб має природню рухомість. В пародонті знаходяться рецептори, кровоносні та лімфатичні судини, котрі реагують на зміни навантаження на зуб, «програмують» при цьому положення нижньої щелепи та активність жувальних м´язів. Таким чином, відбувається «захист» пародонта від надмірних навантажень.

При відсутності навантаження періодонтальні волокна мають хвилясту форму , аксіальні навантаження розпрямляють їх, створюючи рівномірний тиск на стінки альвеолярної кістки. Бічні навантаження призводять до того, що амортизуючі (буферні) якості волокон певних ділянок «вичерпуються», навантаження передається на альвеолярну кістку.

При цьому в одних ділянках виникають сили тиску, а в інших – натяжения, так як зуб переміщається відносно центру ротації, розташованого в апікальній третині кореня. Короткочасні навантаження не викликають патологію пародонту. Під час тривалих навантажень в пародонті виникають незворотні зміни.

Морфологія оклюзійної поверхні жувальних зубів:

1. – Верхівка піднебінного горбка

2. – Трикутний валик внутрішнього скату горбка

3. – Центральна фісура

4. – Крайова ямка

5. – Гребінь горбка

6. – Верхівка щічного горбка

7. – Крайовий валик по переферії оклюзійної поверхні

8. – Зовнішній скат горбка

9. – Основа горбка

 

 

Анатомія скронево-нижньощелепного суглобу ( СНЩС ).