Глава 1

 

Нагляд за додержанням і застосуванням законів

 

{ Назва глави 1 розділу III в редакції Закону N 2663-III
( 2663-14 ) від 12.07.2001 }

Стаття 19. Предмет нагляду за додержанням і застосуванням
законів

{ Назва статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }

Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
{ Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }

1) відповідність актів, які видаються всіма органами,
підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами,
вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи,
соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи
громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений
інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних,
міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища,
митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

 

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та
іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають
прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з
власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи
відомчого управління та контролю і не втручається у господарську
діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному
законодавству.

{ Частина друга статті 19 в редакції Закону N 3662-12 від
26.11.93 }

Стаття 20. Повноваження прокурора

 

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і
застосуванням законів прокурор має право:

 

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану
посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ
та організацій незалежно від форм власності без особливих
перепусток, де такі запроваджено;

 

2) витребовувати від органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, військових частин, державних
підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження,
інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію
про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до
відповідних інформаційних баз даних державних органів;

 

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення
перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а
також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і
позавідомчих експертиз;

 

4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для
проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких,
що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим
доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним
розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі
необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків
юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань,
пов’язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка
містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі,
встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

 

5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні
або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної
особи до органу прокуратури.

 

Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї
статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки
в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

 

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї
компетенції має право:

 

1) вносити подання;

 

2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення
особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності,
складати протокол про адміністративне правопорушення та починати
досудове розслідування;

 

3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.

{ Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3662-XII
( 3662-12 ) від 26.11.93, N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001,
N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002, N 762-IV ( 762-15 ) від
15.05.2003, N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012; в редакції
Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

Стаття 21. Перевірки та порядок їх проведення

 

Перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх
рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою
прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних
осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та
повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у
разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої
влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи
службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки
рішень з цих питань.

 

У разі якщо захист прав і свобод людини і громадянина та
інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних
органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з
обов’язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У
зв’язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду
(контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні
заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення
захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.

 

Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій
зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності,
та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3,
4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається
проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови
представнику підприємства, установи, організації незалежно від
форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі
- підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами
до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного
судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.
За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає
рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про
відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора
вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду,
яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання
рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

 

Оригінали витребуваних чи отриманих прокурором актів,
документів та матеріалів мають бути повернуті відповідним особам
після закінчення перевірки, крім випадків долучення їх до
матеріалів кримінального провадження в порядку, передбаченому
процесуальним законодавством. У разі необхідності до закінчення
перевірки можуть бути повернуті копії зазначених документів.

{ Стаття 21 в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }


{ Статтю 22 виключено на підставі Закону N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }


Стаття 23. Подання

 

Подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення
закону з вимогою (вимогами) щодо:

 

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли;

 

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

 

3) відшкодування шкоди;

 

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин
або приведення його у відповідність із законом;

 

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і
службових осіб.

 

Подання може бути внесено Прем’єр-міністру України, Кабінету
Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим
центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого
самоврядування, військовим частинам, громадським об’єднанням,
органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим
особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям
незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності,
фізичним особам - підприємцям.

 

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати
розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що
обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10
днів.

 

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про
день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у
засіданні цього органу.

 

У разі відхилення подання в цілому чи частково або
неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також
якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

 

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного
органу повністю чи в окремій його частині;

 

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і
щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його
положень;

 

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання
вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

 

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється
15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про
відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про
результати розгляду подання з дня закінчення визначеного
прокурором строку для його розгляду.

{ Стаття 23 в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }

Стаття 24. Постанова прокурора

 

У разі виявлення в діянні посадової особи або громадянина
ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший
заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання
притягнення особи до адміністративної відповідальності.

 

Постанова про ініціювання притягнення особи до
адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною
посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня
її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові
прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону
порушене та в чому полягає порушення.

{ Стаття 24 в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }


<і відхилення подання в цілому чи частково або
неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також
якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

 

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного
органу повністю чи в окремій його частині;

 

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і
щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його
положень;

 

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання
вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

 

Для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється
15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про
відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про
результати розгляду подання з дня закінчення визначеного
прокурором строку для його розгляду.

{ Стаття 23 в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }

Стаття 24. Постанова прокурора

 

У разі виявлення в діянні посадової особи або громадянина
ознак адміністративного правопорушення прокурор, його перший
заступник, заступник виносить мотивовану постанову про ініціювання
притягнення особи до адміністративної відповідальності.

 

Постанова про ініціювання притягнення особи до
адміністративної відповідальності підлягає розгляду повноважною
посадовою особою або відповідним органом у 10-денний строк з дня
її надходження, якщо інше не встановлено законом. У постанові
прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону
порушене та в чому полягає порушення.

{ Стаття 24 в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }


{ Статтю 25 виключено на підставі Закону N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }


Стаття 26. Вирішення питань, що випливають з міждержавних
угод

 

Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод
про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і
розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу
злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів,
направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування,
а також інші передбачені такими угодами питання.


{ Статтю 27 виключено на підставі Закону N 5288-VI
( 5288-17 ) від 18.09.2012 }


Стаття 28. Гарантії і компенсації громадянам, що
викликаються до прокуратури

 

Особі, яка викликається до прокуратури, виплачується середній
заробіток за час, затрачений у зв'язку з викликом, за рахунок
державного бюджету. Підставою для оплати і відсутності на роботі є
повістка з відповідною відміткою прокуратури.

 

Виплата винагороди експертам, перекладачам та іншим
спеціалістам, а також витрат, пов'язаних з їх викликом до
прокуратури, провадиться за рахунок державного бюджету. У такому ж
порядку відшкодовуються витрати обвинуваченим, яких виправдано
судом.