Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів в
Україні
Прокурорський нагляд за додержанням і правильним
застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами
та іншими центральними органами виконавчої влади, органами
державного і господарського управління та контролю, Радою
міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх
виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями,
громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами,
установами і організаціями, незалежно від форм власності,
підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та
громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і
підпорядкованими йому прокурорами.
{ Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3662-12 від
26.11.93, N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }
Стаття 2. Генеральний прокурор України
Генеральний прокурор України призначається на посаду за
згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом
України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік
інформує Верховну Раду України про стан законності. Верховна Рада
України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України,
що має наслідком його відставку з посади.
{ Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 502-VI ( 502-17 ) від 04.09.2008, N 2592-VI ( 2592-17 ) від
07.10.2010 }
Генеральний прокурор України звільняється з посади також у
разі:
закінчення строку, на який його призначено;
неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
порушення вимог щодо несумісності;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
припинення його громадянства;
подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Генеральний прокурор України звільняється з посади також з
інших підстав.
{ Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом N 2592-VI
( 2592-17 ) від 07.10.2010 }
Строк повноважень Генерального прокурора України та
підпорядкованих йому прокурорів - п'ять років.
{ Офіційне тлумачення положень частини статті 2 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 5-рп/2008 ( v005p710-08 ) від 02.04.2008 }
{ Стаття 2 в редакції Закону N 2663-III ( 2663-14 ) від
12.07.2001 }
Стаття 3. Правові основи діяльності прокуратури
Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок
діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим
Законом, іншими законодавчими актами.
Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї
компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних
норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних
договорів.
Стаття 4. Завдання прокурорського нагляду за додержанням
законів
Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне
утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має
своїм завданням захист від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР )
незалежності республіки, суспільного та державного ладу,
політичної та економічної систем, прав національних груп і
територіальних утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та
міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних,
особистих прав і свобод людини та громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади, правового
статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
{ Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2663-III
( 2663-14 ) від 12.07.2001 }
Стаття 5. Функції прокуратури
Прокуратура України становить єдину систему, на яку
відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються
такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у
випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень
у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів
примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи
громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не
передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) і цим Законом.
{ Стаття 5 в редакції Закону N 2663-III ( 2663-14 ) від
12.07.2001 }
Стаття 6. Принципи організації і діяльності прокуратури
Органи прокуратури України:
1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює
Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих
прокурорів вищестоящим;
2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання
Конституції України ( 254к/96-ВР ) та чинних на території
республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної
влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх
органів;
3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи
громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від
національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення
до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану
та інших ознак;
4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б
вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у
встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які
допустили ці порушення;
5) діють гласно, інформують державні органи влади,
громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких
політичних партій чи рухів.
Стаття 7. Гарантії незалежності прокуратури у здійсненні
повноважень
Втручання органів державної влади і органів місцевого
самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації,
громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у
діяльність прокуратури по нагляду за додержанням законів або по
розслідуванню діянь, що містять ознаки злочину, забороняється.
{ Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }
Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою
перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися
прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність,
передбачену законом.
Звернення представників влади, інших посадових осіб до
прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що знаходяться
у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок
або вимог щодо результатів їх вирішення.
Ніхто не має права без дозволу прокурора розголошувати дані
перевірок і досудового розслідування до їх закінчення.
{ Частина четверта статті 7 в редакції Закону N 4652-VI
( 4652-17 ) від 13.04.2012}
Стаття 8. Обов'язковість виконання вимог прокурора
Законні вимоги прокурора, є обов'язковими для всіх органів,
підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і
виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені
прокурором строки.
{ Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для
здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на
вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.
Ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за
собою відповідальність, передбачену законом.
{ Частина третя статті 8 в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 )
від 18.09.2012 }
Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом
прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються
прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова
особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути
доставлені примусово органами міліції.
Стаття 9. Участь у засіданнях органів державної
влади і управління
Генеральний прокурор України, його заступники мають право
брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів,
Кабінету Міністрів України, колегій міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади.
{ Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }
Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки
Крим, їх заступники мають право брати участь у засіданнях
Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її органів, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, колегій міністерств,
комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих
Рад, їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів управління.
{ Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }
Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні,
міжрайонні, міські та інші прирівняні до них прокурори, їх
заступники мають право брати участь у засіданнях Рад відповідного
рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого
самоврядування.
{ Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001, N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }
Прокурори не можуть входити до складу комісій, комітетів та
інших колегіальних органів, утворюваних Радами або їх виконавчими
органами.
{ Частина четверта статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }
{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від
26.11.93 }
Стаття 10. Координаційні повноваження прокуратури у сфері
протидії злочинності та корупції
Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори
з метою підвищення ефективності протидії злочинності та корупції
координують діяльність правоохоронних органів з питань протидії
злочинності та корупції.
Координаційні повноваження прокуратури реалізуються шляхом
проведення спільних нарад, створення міжвідомчих робочих груп,
проведення узгоджених заходів, аналітичної діяльності тощо.
Основною формою координації діяльності правоохоронних органів
є проведення координаційної наради її керівників під головуванням
відповідного прокурора.
На координаційні наради запрошуються керівники органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для
заслуховування інформації щодо їхньої діяльності з питань
попередження і протидії злочинності та корупції.
Рішення координаційної наради є обов’язковими для виконання,
визначеними у ньому правоохоронними органами.
Організація роботи з координації діяльності правоохоронних
органів по боротьбі із злочинністю та корупцією визначається
Положенням, яке розробляється і затверджується Генеральним
прокурором України за погодженням з керівниками правоохоронних
органів.
{ Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3662-XII
( 3662-12 ) від 26.11.93, N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001,
N 743-IV ( 743-15 ) від 15.05.2003, N 4711-VI ( 4711-17 ) від
17.05.2012; в редакції Закону N 5288-VI ( 5288-17 ) від
18.09.2012 }
Стаття 10-1. Повноваження прокурора Автономної Республіки
Крим щодо правових актів Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, Уряду та інших
органів виконавчої влади Автономної Республіки
Крим, які суперечать Конституції та законам
України
Нормативно-правові акти Уряду та інших органів виконавчої
влади Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та
законам України, а також законам Автономної Республіки Крим,
прийнятим в межах її компетенції, може бути внесене подання
прокурором Автономної Республіки Крим.
{ Частина перша статті 10-1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
Подання вноситься до того органу, який видав незаконний акт,
а в разі відхилення подання прокурор Автономної Республіки Крим
або його заступники звертаються із заявою до суду в порядку,
передбаченому законодавством про скасування незаконного правового
акта.
{ Частина друга статті 10-1 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 5288-VI ( 5288-17 )
від 18.09.2012 }
Прокурор Автономної Республіки Крим може звернутися до
Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про
невідповідність Конституції та законам України правових актів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Президії та інших
органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
{ Частину четверту статті 10-1 виключено на підставі Закону
N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }
{ Закондоповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 103/95-ВР від
21.03.95 }
Стаття 11. Право невідкладного прийому
Генеральний прокурор України має право бути невідкладно
прийнятим Головою Верховної Ради України, Президентом України,
Прем'єр-міністром України.
Прокурор Автономної Республіки Крим має право бути
невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради Автономної Республіки
Крим і головою Уряду Автономної Республіки Крим.
Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міські
і прирівняні до них інші прокурори мають право бути невідкладно
прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних
органів державної влади та управління, підприємств, установ і
організацій.
{ Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3662-12 від
26.11.93 }
Стаття 12. Розгляд заяв і скарг
Прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав
громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до
компетенції суду.
{ Частина перша статті 12 в редакції Закону N 3662-12 від
26.11.93 }
Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства
щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами,
установами, організаціями та посадовими особами.
Прокурор проводить особистий прийом громадян.
Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому
прокурору або до суду.
{ Частина четверта статті 12 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2663-III ( 2663-14 ) від 12.07.2001 }
Після прийняття рішення по скарзі Генеральним прокурором
України провадження по таких скаргах в органах прокуратури
припиняється.