СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота повинна включати питання, які безпосередньо стосуються теми і дають змогу повно та глибоко її висвітлювати.

В курсовій роботі викладаються основні теоретичні та методичні положення теми, проблемні питання, які уточнюються та поглиблюються з урахуванням впровадження ринкових засад господарювання. Студент повинен показати глибокі знання сучасного рівня економічних досліджень, виявити дискусійний характер та невирішені аспекти теми, визначити своє ставлення до них. Необхідно детально розглянути методологічні підходи, методи та засоби мікроекономічного аналізу досліджуваних питань.

Пояснювальна записка комплектується у наступній послідовності:

- титульна сторінка, яку оформляють згідно вимог (додаток А);

- завдання – видається викладачем на стандартному бланку (додаток Б);

- зміст;

- вступ;

- маркетинговий аналіз;

- технічний аналіз;

- екологічний аналіз;

- інституційний та соціальний аналіз;

- фінансовий аналіз;

- економічний аналіз;

- висновки та пропозиції;

- список використаної літератури;

- додатки.

До складових курсової роботи ставиться ряд вимог.

У змісті вказуються назви та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, використаної літератури та додатків.

Вступ(орієнтовно 2-3% від загального обсягу пояснювальної записки) повинен містити короткий огляд розглянутої проблеми, дається обґрунтування актуальності теми дослідження, ціль роботи, її новизна й призначення враховуючи тенденції запровадження проектів у різних галузях економіки та сфери природокористування.

В першому розділі„Маркетинговий аналіз”вивчається можливість реалізації запропонованого студентом проекту за такою схемою:

1. Умови ринку (ємність ринку, попит на продукцію).

1.1. Продукція (послуги).

1.2. Споживчі характеристики продукції (послуги).

1.3. Показники конкурентів.

1.4. Перелік споживачів продукції чи послуг.

2. Методи прогнозування збуту, що використовуються в проекті.

3. Метод ціноутворення з урахуванням вимог інвестора.

4. Побудова графіку „ціна-попит” за кожним видом продукції.

5. Визначення можливостей використання знижок та надбавок.

6. Оцінка можливості зміни ціни в майбутньому.

7. Класифікація можливих каналів руху товару та їх характеристика.

8. Класифікація передбачуваних методів просування продукції. Приклади рекламних заходів (бюджет рекламних заходів).

9. Розробка своїх варіантів (деталей варіантів) аналізу ринку та маркетингових заходів [1, 2, 3, 4].

В другому розділі„Технічний аналіз”здійснюється аналіз вибору місця для реалізації запропонованого проекту та підбір відповідної технології для здійснення запропонованої діяльності. Технологія має бути стандартною із мінімальним залученням (імпортом) обладнання, запасних частин, обслуговування тощо. Як правило вибирають технологію за техніко-економічними характеристиками (вибір найкращого варіанту). Наявність патенту на технологію виробництва продукції [1, 2, 3, 4]. При підборі відповідної технології для того, щоб забезбечити реалізацію проекту, обгрунтуйте необхідну кількість обладнання відповідно до його виробничої потужності на основі маркетингового аналізу проекту. Розробіть схему підприємства. Встановіть масштаб його здійснення та ступінь безпеки підприємства для довкілля (табл. 13.1 і 13.2 [1]). Також у даному розділі проводиться аналіз повної собівартості, питомих витрат на виробництво і реалізацію продукції, обгрунтовуються необхідні інвестеційні ресурси.

В третьому розділі„Екологічний аналіз”в залежності від запропонованого технологічного циклу виробництва визначте на якій стадії можливі викиди забруднюючих речовин, або скиди забруднених стічних вод? В якій кількості? Оцініть їх з точки зору впливу на навколишнє природне середовище (розрахунок збитків за забруднення навколишнього природного середовища [5, 6]). Оцініть: шкоду, яка може бути завдана довкіллю та вигоди від проекту; розміри платежів за забруднення земельних, водних ресурсів та атмосферного повітря; ризики від реалізації проекту для довкілля і соціального середовища (наприклад, тема 16, табл. 16.1 - 16.3 [1]).

В четвертому розділі„Інституційний та соціальний аналіз”розглядається: досвід менеджерів проекту та їх мотивація; організаційна структура на майбутньому підприємстві; політичні фактори; вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на проект, а також вигоди в соціальній сфері від реалізації запропонованого проекту (наприклад, теми 14, 15 [1]).

4.1. Використовуючи статистичні дані по Україні необхідно провести аналіз впливу факторів макросередовища на функціонування організації за наступними групами:

- політико-правові фактори - рівень політичної стабільності, характер політичної боротьби, напрям розвитку політичної системи, система галузевого законодавства;

- економічні фактори - загальний економічний рівень розвитку, ринкові відносини, розмір валового внутрішнього та національного продукту, темпи інфляції, валютний курс, дефіцит бюджету, рівень безробіття, норми оподаткування, продуктивність праці, величина ЗП;

- соціально-демографічні фактори - чисельність населення, рівень народжуваності, статево-вікова структура, освітньо-кваліфікаційна структура, стиль життя, традиції, купівельна спроможність населення, наявність соціальної інфраструктури, рівень безробіття, темпи росту населення;

- науково-технічні та технологічні фактори-модернізація продукції, нові наукові дослідження та розробки в галузі, темпи технологічних змін у виробництві, рівень наукових досліджень в галузі, інноваційний потенціал галузі;

- природні фактори - наявність природних ресурсів, рівень забруднення природного середовища, екологічний стан в регіоні, можливість стихійних лих, аварій, природних катаклізм, погодно-кліматичні умови, стан охорони довкілля в регіоні);

- державна політика та урядове регулювання всіх його аспектів стосовно інвестиційного клімату виробництва, споживання продукції проекту, імпорту, експорту товарів та сировини, що розглядаються, стандартів, обмежень, мита, оподаткування і надання субсидій, існуючих форм стимулювання, кредитного й валютного регулювання;

- міжнародні фактори - зовнішньоекономічна політика, відносини з міжнародними організаціями, участь у міжнародних програмах, вплив міжнародних інституцій на галузь та конкретне підприємство).

4.2. Охарактеризуйте внутрішні фактори, що впливають на проект:

- оцінка дієздатності управлінської команди;

- характеристика кваліфікаційного рівня і наявність досвіду вирішення аналогічних завдань;

- аналіз наявності механізмів мотивації та оцінка їх ефективності;

- відповідність менеджмента проекту корпоративній культурі організації і цілям проекту;

- детальна діагностика трудових ресурсів;

- характеристика типу організаційної структури та оцінка її відповідності вимогам реалізації проекту;

- ідентифікація порядку розподілу повноважень, прав та обов’язків;

- оцінка нормативного забезпечення процесу управління;

- опис формальних каналів комунікації та оцінка раціональності інформаційних потоків;

- визначення ефективності організаційної структури з точки зору досягнення встановлених завдань.

4.3. Визначити основні складові соціального аналізу:

- оцінка населення, що мешкає в зоні реалізації проекту, з точки зору демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та встановлення ступеня впливу проекту на ці параметри;

- визначення рівня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;

- визначити розміри території, що перебуватиме у сфері впливу проекту, прийнятність проекту для місцевого населення, виявити групи населення, яких стосується проект, виділити серед них зацікавлених і супротивників;

- визначити відповідність мети проекту соціальній орієнтації та задоволенню потреб населення регіону, в якому він реалізовуватиметься;

- визначення можливостей поліпшення соціального середовища завдяки проекту.

- встановити причинно-наслідкові зв’язки між прийняттям проектних рішень та можливими соціальними наслідками проекту, тобто визначити можливу соціальну шкоду (порушення звичайного способу життя, культурних традицій і системи життєзабезпечення) та цільові етнічні і соціальні групи, на яких це позначиться;

- розробити стратегію забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення регіону.

В п’ятому розділі„Фінансовий аналіз”здійснюється розрахунок основних фінансових критеріїв та оцінка ефективності запропонованого проекту з позиції власника підприємства.

5.1. Використовуючи формули (1) – (7) розрахувати основні критерії ефективності запропонованого проекту: чисту теперішню вартість коефіцієнт вигоди-затрати, внутрішню норму дохідності (графічно і за допомогою формули), рентабельність інвестицій, побудувати фінансовий профіль проекту. Приклад етапів фінансового аналізу, розрахунок коефіцієнтів ліквідності зокрема наведені в (тема 17 [1]).

Показник чистої теперішньої вартості відображає приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту, оскільки він являє собою різницю між сумою грошових надходжень, які виникають при реалізації проекту і приводяться (дисконтуються) до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для здійснення цього проекту. Щоб розрахувати цей показник, скористаємося такими формулами:

, (1)

де B_t – повні вигоди за рік t; C_t – повні витрати за рік t; t – відповідний рік проекту (1, 2, 3, ... n); n – строк служби проекту; i – ставка дисконту (процентна).

(2)

У випадках, коли проект передбачає значні початкові вкладення коштів I₀, розрахунок NPV можна провести за формулою:

, (3)

де CF_t (cash flow) – грошовий потік у кінці періоду t.

Іншим загальним критерієм, що значно рідше використовується в практиці проектних рішень, є коефіцієнт вигоди – затрати (benefit cost – В/С). Він визначається як сума дисконтованих вигід, поділена на суму дисконтованих затрат, і обчислюється за формулою:

В/С (4)

Критерієм відбору проектів за допомогою коефіцієнта вигоди – затрати полягає в тому, що при значенні коефіцієнта, який перевищує чи дорівнює одиниці, реалізація проекту визнається доцільною.

Наступним інтегральним показником, який сьогодні найчастіше використовується в міжнародній практиці інвестиційного проектування, є внутрішня норма дохідності(internal rate of return – IRR). Дуже часто в літературі цей критерій має назви „внутрішній коефіцієнт окупностей інвестицій”, „внутрішня норма дисконту”. Даний показник відображає норму дисконту, за якої чиста теперішня вартість (NPV) дорівнює нулю.

Рис.1. Залежність величини NPV від значення ставки дисконту

 

Для інвестиційних проектів існує жорсткий взаємозв’язок між величиною чистої теперішньої вартості і величиною ставки дисконту: чим вищий коефіцієнт дисконтування, тим менша величина NPV (див. рис. 1).

Для розрахунку величини внутрішньої норми дохідності проекту можна скористатися формулою:

(5)

Іноді у практиці розрахунків IRR застосовують формулу:

, (6)

де і₁ – ставка дисконту, при якій значення NPV додатнє; і₂ – ставка дисконту, при якій проект стає збитковим і NPV стає від’ємним; NPV₁ – значення чистої поточної вартості при і₁; NPV₂ – значення чистої поточної вартості при і₂.

Графічне зображення чистих дисконтованих грошових потоків за роками проекту отримало назву фінансового профілю проекту. Розрізняють фінансовий профіль, побудований з наростаючим підсумком, і фінансовий профіль без наростаючого підсумку. Останній відображає відтік або приплив грошових коштів по кожному року, приведені до нульового року проекту.

Рентабельність інвестицій(profitability index – РІ) – показник, що відображає міру зростання цінності фірми в розрахунку на 1 грн. од. інвестицій. Розрахунок цього показника проводиться за формулою:

(7)

Даний показник оцінює грошові надходження в t-му році, одержані завдяки інвестиціям (CF_t) з величиною первісних інвестицій I₀.

5.2. Провести аналіз беззбитковості запропонованого проекту.

Розрахунок точки беззбитковості є лише одним з інструментів, які застосовуються в процесі аналізу проектів (формула 8).

Q = (FC + D) / (P – v). (8)