Односкладні речення

 

Тип односкладного речення	Спосіб вираження головного члена	Приклад
Означено-особові (дію виконує певна особа, яку можна встановити)	• дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи теперіш­нього або майбутнього часу; • дієслово наказового способу	Йду поміж люди (М. Коцю­бинський).     Не милий мене шовково (П.Тичина).
Неозначено-особові (дію виконує невизначена особа)	• дієслово у формі 3-ї особи множини; • дієслово минулого часу у формі множини	Вже і пороги ось-ось одяг­нуть в крицю та граніт (Є. Плужник). На другий день тільки про повінь і говорили (О. Дов­женко).
Безособові (дія або стан, що мисляться неза­лежно від активно­го діяча)	• безособове дієслово; • безособові форми на -но, -то; • особове дієслово в значенні безособового; • прислівник (часто сполучається з дієсловом-зв'язкою); • інфінітив; • заперечне слово нема (немає)	Надворі світає. Багато слів написано пером (Л. Костенко). 3 поля тягне холодом (А. Головко). На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський).   Доволі мовчати! (О. Олесь). Нема на світі Заходу і Схо­ду.
Узагальнено-особові (дія сприймається узагальнено як властива будь-якій особі)	• дієслово у формі 2-ї особи однини; • дієслово 1-ї або 3-ї особи множини	Хоч вовком вий! (Нар. тв.).   Лежачого не б'ють (Нар. тв.).
Називні (ствердження існування предмета чи явища)	іменник у формі називного відмінка	Сухе надвечір'я (3 газети). Океан чистоти й сяйва (О.Гончар).

 

Зауважте!

Двоскладним є речення, у якому присудок — дієслово у формі 3-ї ос. одн. теп., майб. часу або у формі одн. мин. часу: Зустрічав схід сонця.

Двоскладним є речення А ось поруч — усміх, ласка, мати (Є. Маланюк). Про пропущений присудок (є) свідчить наявність у реченні обста­вини, яка саме від нього (присудка) залежить.

 

 

За наявністю чи відсутністю необхідних членів речення — повній неповні.

Повне реченнямістить усі необхідні для розуміння його змісту чле­ни: Поезія згубила камертон (Л. Костенко). Снігопади нарешті припини­лись (В. Думанський).

У неповних реченняходна з ланок його будови не вимовляється, од­нак фіксується свідомістю (її відновлюють з контексту чи ситуації мов­лення): Над містом розмовляють голуби. Про що, не знаю. Про цікаві речі. Про той собор. Про людство. Про війну. Про білий світ, про небо з далиною (Л. Костенко). А довкола — млисто-бузкова далеч (О. Гончар). В остан­ньому реченні присудок домислюється зі змісту другорядного члена (обставини місця довкола); тут присудком можуть бути слова є, розляглася, видніється та ін.

Зауважте!

1. Односкладне речення хоч і не містить у своїй будові одного з голов­них членів, проте вважається повним: Любіть і боріться за щастя без­крає, згоріть без останку за край дорогий (В. Сосюра). Осінь. Київ. Поділ. Слухаю вечорову тишу (І. Коваль).

2. Двоскладне речення з пропущеним дієсловом-зв'язкою вважається повним: Книги — морська глибина (І.Франко).