ПІДМЕТ. СПОСОБИ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ

Підмет— це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Підмет найчастіше виражається іменником та займенником у називному відмінку:

Ой летіла горлиця через сад (Народна творчість). Я не літав в надзоряні країни (Грабовський).

Для вираження підмета також служать:

• числівники:

Четвертий теж вдало пробив пенальті. Тільки троє виявили посередній рівень знань.

• неозначена форма дієслова:

Із правдою дружити — щастя заслужити(Народна творчість).

Відкрити нові таємниці природи судилося Вам.

• сполучення називного відмінка іменника або займенника з орудним:

Батько з сином поїхали уперше орати власну ниву;

Про це ми з вами поговоримо на наступному уроці;

• сполучення іменника з числівником:

Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Шевченко),

Чотирнадцять років минуло від дня страшної чорнобильської ночі (Із газети).

• речення, що служить власною назвою:

"Серце віддаю дітям" — широко відома праця В. Сухомлинського;

• будь-яка частина мови, вжита у значенні іменника:

Пролунало голосне «УРА!».

 

ПРИСУДОК. СПОСОБИ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ

Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? ким він є?

Присудки бувають прості і складені.

Простий дієслівний присудок виражається дієсловом будь-якого способу — дійсного (в минулому, теперішньому або майбутньому часі), умовного або наказового:

Я не забув вчителя старого (Малишко).

Я б землю покинув і в небо злітав. (М. Петренко)

Примітка !!!!! Простим вважається присудок, виражений двома словами, якщо вони є однією формою дієслова. Крім форми умовного способу, це форми наказового способу з частками хай, нехай, а також складена форма майбутнього часу недоконаного виду:

Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (Малишко).

Простий дієслівний присудок виражається також неозначеною формою дієслова:

Наше бажання — жити в мирі та дружбі з усіма народами.