ПРОГРАМА

Розвиток українського реалізму в літературі ІІ пол. ХІХ ст., його напрями та методи. Життєвий і творчий шлях І. Нечуя-Левицького. Розширення тематичних та жанрових рамок прози письменника. Драматургія І. Нечуя-Левицького (комедія «На кожум’яках»). Повість «Кайдашева сім`я» І. Нечуя-Левицького: основний конфлікт, ідейно-тематичний зміст, композиція, жанрові особливості повісті. Гумор і сатира в повісті «Кайдашева сім`я». Повість «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького: ідейно-тематичний зміст, характер конфлікту, своєрідність поетики пейзажу.

Літературна спадщина П. Я. Рудченка. Своєрідність селянської тематики у творах «Голодна воля», «Лихий попутав», «П’яниця», характер інтелігента-різночинця в повісті «Лихі люди». Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: проблеми «пропащої сили», специфіка зображення жіночих і чоловічих образів.

Багатогранність діяльності Б. Грінченка. Тематичне та жанрове розмаїття, новаторство байок поета. Своєрідність розкриття конфлікту в оповіданнях «Екзамен», «Дзвоник», «Непокірний», «Украла», «Олеся». Громадсько-політична лірика поета, мотив боротьби та праці у збірках поезій Б. Грінченка («Під хмарним небом», «Пісні та думи»). Специфіка конфлікту в драмах «Степовий гість», «Брат на брата», «На громадській роботі» Б. Грінченка.

Літературно-публіцистична творчість і критична діяльність П. Грабовського. Життєвий і творчий шлях митця.Змалювання тяжкого підневільного життя трудівників («Робітникові», «Швачка», «Трудівниця», «З життя», «До матері»).Розкриття теми служіння народові, зображення образу борців за соціальне й національне визволення народу в ліриці П. Грабовського («Справжні герої», «Уперед», «Надія», цикл «До Н.К.С.»).Оспівування дружби народів у поезії П. Грабовського (поема «Текінка», поема «Бурятка», вірш «До Б. С-го»).Пейзажна лірика митця в циклі «Веснянки» (збірка «З півночі»). Зображення патріотичного, національно-визвольного характеру в поезії П. Грабовського («До українців», «Далеко», «До України», «Україна приснилась мені»). Своєрідність перекладів та переспівів П. Грабовського (зб. «З чужого поля»: з Н. Некрасова «Пророк», з О. Пушкіна «Лист на Сибір», з Г. Гейне «Ткачі»).

Життєвий і творчий шлях, етнографічно-фольклористична діяльність І. Манжури. Тематичне розмаїття поезії І. Манжури (тема минулого України у поезії «Декому», «Сум», «До музи», «До Дніпра»). Своєрідність зображення героїчних образів у поемах «Трьомсин-богатир», «Іван Голик». Фольклорні джерела казок та приказок І. Манжури («Батьківський заповіт», «Удова та жнива», «Чабанове горе», «Звичайний син», «Пан брехун», «Злидні», «Лиха година»). Специфіка гумористичних фольклорно-літературних мініатюр І. Манжури «Зайко та Жаба», «Реп’ях та Вогонь», «Мед та Редька».

Життєвий і творчий шлях Я. Щоголева. Тематичне розмаїття поезіїЯ. Щоголева.Відтворення реальних картин життя селян, їх праці в поезії Я. Щоголева у збірці «Ворскло» («Хата», «Пожежа», «Ткач»). Відображення соціальних тем у збірці «Слобожанщина» («Братерство», «Сподівання», «Похорони», «Чередничка»). Оспівування героїко-історичного минулого запорізьких козаків та уславлення жіночої краси, почуття материнства в поезії Я. Щоголева «Поминки», «Воля», «Орел», «Січа», «Запорожець», «В степу», «Остання Січа», «Запорожець над конем», «Запорозький марш», «Хортиці», «Черевички, «Добридень», «Горішки», «Пісня», «Плац», «Баю-баю», «Серденько», «Не чує», «Чом не дали долі», «Над потоком», «Рута». Своєрідність пейзажної лірики поета («Косарі», «Бурлаки», «Травень», «Озеро», «В діброві», «Зозуля»). Тема кохання, жіночої краси в поезії «Серденько», «Не чує», «Чом не дали долі», «Рута».

Традиції та новаторство в драматургії М. Кропивницького, його життєвий і творчий шлях, театральна діяльність і драматична творчість. Специфіка відтворення трагедії пореформеного села, художня своєрідність фольклорних елементів та відображення традицій українського народу, розкриття теми нерівності ліберальної інтелігенції і селян, мотив кохання, вірності та зради в п’єсі «Доки сонце зійде, роза очі виїсть». Соціально-побутова драма «Глитай, або ж Павук» як критичний погляд на викриття глитайської верхівки українського народу, ідейно-тематичний зміст драми, особливості зображення психології, моралі, внутрішнього світу постаті глитая. Своєрідність фольклорного вираження у п’єсі «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького.

Розвиток українського театру корифеїв.Творчий і життєвий шлях М. Старицького, своєрідність тематики, проблематики його творів. Новаторство в драматургії письменника. Реалізм драм на тему села «Не судилось», «У темряві». Проблема інтелігенції, новий образ соціально активної жінки у драмі «Талан» М. Старицького.

Світогляд драматурга І. Карпенка-Карого, його творчий і життєвий шлях. Своєрідність конфлікту в комедії «Хазяїн». Особливості комічного в п’єсах «Сто тисяч», «Мартин Боруля». Історичні та фольклорні джерела, специфіка зображення національно-визвольної війни в трагедії «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого.

Життєвий і творчий шлях І. Франка. Ідейно-тематичний зміст збірки «З вершин і низин». «Гімн» ‑ як символ українського національного відродження. Опис природи в циклі «Веснянки». Особливості жанру сонету в поетичній творчості І. Франка («Тюремні сонети», «Вольні сонети»). Принцип автології та металогії в сонетах («Вже ніч (VII)», «Встаєм раненько (ХІ)», «Ввійшла фігура (ХХІІ)», «Сиджу в тюрмі, мов в засідці стрілець (ІV)», «В тих днях, коли неначе риба в сіті (ХVІ)»). Мотиви та образи лірики І. Франка («Excelsior!», «Наймит», «Каменяр»). Образ ліричного героя, особливості жанру в збірці «Зів’яле листя» І.Франка, авторське сприйняття збірки.

Філософські поеми І. Франка, їх тематика, проблематика й жанрова різноманітність («Іван Вишенський», «Мойсей»). Особливості композиції, функція символів у поемі «Іван Вишенський». Сюжетно-композиційні особливості,проблематика, функція біблійного сюжету, новаторство в опрацюванні біблійного матеріалу, специфіка конфлікту, актуальність проблематики в поемі «Мойсей». Розвиток жанру поеми в українській літературі ХІХ ст. Трагедія особистого життя в соціально-психологічній драмі «Украдене щастя» І. Франка, проблематика, особливості жанру, специфіка конфлікту, трансформація фольклорних джерел, філософське трактування мотиву «украденого щастя». Літературно-критична діяльність І. Франка: основні положення статей «Із секретів поетичної творчості», «Література, її завдання і найважливіші ціхи».

1.4. Історія української літератури (кінець ХІХ початку ХХ ст.):

Криза реалізму. Зародження модернізму. Визначення терміну «модернізм». Загальна характеристика модернізму. Визначальні риси українського модернізму. Символізм як найперший вияв модернізму в Україні. «Філософія серця» як підґрунтя модернізму.

Розвиток української драматургії к. ХІХ – поч. ХХ ст. Український театр цього періоду. Причини обмеження ідейно-тематичного змісту драматургії другої половини ХІХ століття. Зародження епохи модернізму в українській драматургії початку ХХ століття. Внесок Лесі Українки та В. Винниченка в розвиток української драматургії початку ХХ ст. Розвиток модернізму в Західній Україні. Діяльність «Молодої музи» та «Української хати».

Новаторський характер драматургії Лесі Українки («Одержима», «На полі крові», «Кассандра», «Камінний господар», «Лісова пісня», «Бояриня»). Стильові ознаки лірики Лесі Українки (цикли «На крилах пісень», «Подорож до моря», «Кримські спогади»). Тема України в художньому трактування Лесі Українки (зб. «На крилах пісень»). Провідні мотиви й образи збірок «Думи і мрії», «Відгуки». Інтертекстуальність творчості Лесі Українки («Забута тінь»). Концепція новоромантизму Лесі Українки. Вірші, пов’язані з С. Мержинським, та цикл «Мелодії». Любов і ненависть як домінанта творчості поетеси. Леся Українка і християнство (драми «Одержима», «На полі крові», «В катакомбах»).

М.Вороний – поет, публіцист, театрознавець, творець першого в українській літературі «маніфесту модернізму». Літературна полеміка між І. Франком і М. Вороним. Інтимні поезії з циклів «За брамою раю» та «Разок намиста», урбаністична поезія, поема «Євшан-зілля» М. Вороного.

Символізм поезії О. Олеся. Художні засоби творення образів у збірці Олеся «З журбою радість обнялась». Творчість митця періоду еміграції (зб. «Чужиною», «Кому повім печаль мою…»).

Індивідуально-авторська манера Б. Лепкого – поета. Туга як домінанта творчості Б. Лепкого (вірші «І в мене був мій рідний край», «Журавлі»). Тематична своєрідність лірики В. Пачовського та П. Карманського.

Тематика й проблематика поезії В. Самійленка («Патріота-Іван», «На печі», «Дума-цяця»).

Специфіка прози М. Коцюбинського: жанрова своєрідність, стильові пошуки митця, імпресіонізм як мистецький напрям, пленерність зображення, композиція творів, засоби психологічного зображення образів, ліризація оповіді («На камені», «Лялечка», «Подарунок на іменини», «Сміх», «На острові», «В дорозі», «Persona gratа», «Intermezzo», «Що записано в книгу життя», «Сон»), зіткнення полярних оцінок у свідомості одного персонажа («Цвіт яблуні»). Мотиви й образи повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Специфіка прози В. Стефаника: своєрідність композиції, біла і чорна фарба в новелах «Виводили з села», «Новина», «Стратився» В. Стефаника. Емоційне та ідейне навантаження образів-символів у малій прозі В. Стефаника («Дорога», «Моє слово», «Кленові листки», «Катруся», «Камінний хрест» «Сама-саміська», «Похорон», «Діточа пригода»). Проблематика новел «Марія», «Сини». Експресіоністичні тенденції у прозі Стефаника.

Своєрідність малої прози Марка Черемшини. Ознаки стильової манери Марка Черемшини. Цикл Черемшини «Село за війни». Символіка назви збірки «Карби».

Сатирична проза Леся Мартовича. Спільне та відмінне у творчості В. Стефаника, Л. Мартовича, Марка Черемшини. Антивоєнна проза Марка Черемшини, В. Стефаника, О. Кобилянської.

Музичність прози О. Кобилянської. Роль народної пісні в повісті «У неділю рано зілля копала». Музика як засіб психологічної характеристики у творах «Меланхолійний вальс», «Impromtu phantasie». Феміністична проза письменниці («Людина», «Царівна»). Переосмислення теми землі в повісті О.Кобилянської «Земля». Проблематика новел О. Кобилянської («Природа», «Юда», «Думи старика», «Битва», «Жебрачка», «Аристократка», «Лист засудженого на смерть вояка до своєї жінки»). Етапи еволюції світогляду митця.

Своєрідність малої прози Маковея, присвійленка («Патріота-Іван», «На печі», «Дума-цяця»).

Специфіка прози М. Коцюбинського: жанрова своєрідність, стильові пошуки митця, імпресіонізм як мистецький напрям, пленерність зображення, композиція творів, засоби психологічного зображення образів, ліризація оповіді («На камені», «Лялечка», «Подарунок на іменини», «Сміх», «На острові», «В дорозі», «Persona gratа», «Intermezzo», «Що записано в книгу життя», «Сон»), зіткнення полярних оцінок у свідомості одного персонажа («Цвіт яблуні»). Мотиви й образи повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Специфіка прози В. Стефаника: своєрідність композиції, біла і чорна фарба в новелах «Виводили з села», «Новина», «Стратився» В. Стефаника. Емоційне та ідейне навантаження образів-символів у малій прозі В. Стефаника («Дорога», «Моє слово», «Кленові листки», «Катруся», «Камінний хрест» «Сама-саміська», «Похорон», «Діточа пригода»). Проблематика новел «Марія», «Сини». Експресіоністичні тенденції у прозі Стефаника.

Своєрідність малої прози Марка Черемшини. Ознаки стильової манери Марка Черемшини. Цикл Черемшини «Село за війни». Символіка назви збірки «Карби».

Сатирична проза Леся Мартовича. Спільне та відмінне у творчості В. Стефаника, Л. Мартовича, Марка Черемшини. Антивоєнна проза Марка Черемшини, В. Стефаника, О. Кобилянської.

Музичність прози О. Кобилянської. Роль народної пісні в повісті «У неділю рано зілля копала». Музика як засіб психологічної характеристики у творах «Меланхолійний вальс», «Impromtu phantasie». Феміністична проза письменниці («Людина», «Царівна»). Переосмислення теми землі в повісті О.Кобилянської «Земля». Проблематика новел О. Кобилянської («Природа», «Юда», «Думи старика», «Битва», «Жебрачка», «Аристократка», «Лист засудженого на смерть вояка до своєї жінки»). Етапи еволюції світогляду митця.

Своєрідність малої прози Маковея, присвяченої зображенню життя міщан («Нові часи», «Стара мадярка»). Соціально-психологічна проза письменника («Поза правом», «Туга»). Палітра засобів сатиричного зображення в малій прозі письменника. Проблематика, поєднання експресіонізму й імпресіонізму в збірці «Кроваве поле».

Своєрідність творчої манери С. Васильченка («Волошки», «Осінній ескіз»). Особливості відтворення дитячої психології в оповіданнях С. Васильченка («Дощ», «Божественна Галя», «Басурмен»).

Засоби психологізму в прозі Т. Бордуляка («Дай, Боже, здоровля корові», «Бузьки», «Ось куди ми підемо, небого» «Жебрачка»).

Специфіка прози М. Яцківа («Гермес Праксителя», «Душі кланяються», «Шкапа», «В казармі», «Повернення», «Дитяча грудь у скрипці»).