Якісні реакції на кетонові тіла в сечі

Завдання. Провести якісні реакції на кетонові тіла в сечі.

А) Проба Легаля на ацетон та ацетооцтову кислоту (АОК).

Принцип. Ацетон і АОК утворюють із натрію нітропрусидом оранжево-червоне забарвлення у лужному середовищі Після підкислення льодяною оцтовою кислотою з’являється сполука вишневого кольору.

Хід роботи. На годинникове скло наносять 1 краплю сечі, 1 краплю 10% розчину натрію гідроксиду і 1 краплю свіжовиготовленого 10% розчину натрію нітропрусиду, з’являється оранжево-червоне забарвлення. Додають 3 краплі льодяної оцтової кислоти, з’являється вишнево-червоне забарвлення.

Б) Реакція Герхарда на АОК.

Принцип. Метод базується на взаємодії Fe³⁺ з енольною формою АОК з утворенням комплексу червоно-фіолетового кольору.

Хід роботи. До 5 крапель сечі додають краплями 5% розчин феруму (III) хлориду; при цьому випадає осад фосфатів у формі феруму (III) фосфату. За наявності АОК від подальшого додавання феруму (III) хлориду з’являється вишнево-червоне забарвлення. При стоянні забарвлення бліднішає внаслідок спонтанного декарбоксилування АОК. Реакція неспецифічна. Креатин сечі з натрію нітропрусидом дає аналогічне забарвлення, але в цьому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір.

В. Експрес-тест на ацетон та АОК.

Принцип. Напівкількісне визначення кетонових речовин у сечі та сироватці крові проводять за допомогою діагностичних смужок «Кетофан». Кетофан містить лужний буфер у суміші з натрію нітропрусидом, що дають з ацетоном і АОК фіолетове забарвлення, інтенсивність якого прямо пропорційна концентрації кетонових речовин у дослідній рідині.

Хід роботи. Смужку занурюють на 1–2 с у дослідну рідину і через 1 хв порівнюють забарвлення зони індикації з кольоровою шкалою порівняння, що надрукована на етикетці. Окремі відтінки шкали порівняння від трохи фіолетового до темно-фіолетового відповідають приблизно від 1,2 до 1,5 г/л та вище АОК.

Клініко-діагностичне значення. Вміст кетонових тіл у крові здорової людини складає 0,85–1,70 ммоль/л. У нормальній сечі їх кількість незначна (не більше 0,01 г/добу) та не виявляється якісними реакціями; ці реакції є позитивними лише при виведенні великої кількості кетонових тіл при цукровому діабеті, голодуванні, виключенні вуглеводів з їжі. Кетонурія може спостерігатися при захворюваннях, пов’язаних із посиленою витратою вуглеводів (тиреотоксикоз), крововиливах, черепно-мозкових травмах, інфекційних захворюваннях (скарлатина, грип, туберкульоз, менінгіт). У ранньому дитячому віці тривалі захворювання травного тракту (дизентерія, токсикози) можуть супроводжуватися кетонемією та кетонурією в результаті голодування та виснаження.