Аспірин має протизапальну дію, тому що пригнічує активність циклооксигенази. Рівень яких біологічно активних речовин знижуватиметься при цьому?

А. Катехоламінів. С. Мелатоніну. Е. Мінералокортикоїдів.
В. Простагландинів. D. Йодтиронинів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Якісне визначення 17-кетостероїдів у сечі

Завдання. Визначити 17-кетостероїди (17-КС) у сечі.

Принцип. Якісна реакція на 17-КС проводиться з м-ди­ніт­робензолом, при цьому утворюється продукт конденсації вишнево-червоного кольору. Ця реакція використовується й для кількісного визначення 17-КС у сечі.

Хід роботи. У пробірку налити 5 крапель сечі, 5 крапель 30% розчину їдкого натру, 5 крапель розчину м-динітробензолу і перемішати. Через 2–3 хв з’являється вишнево-червоне забарвлення, характерне для 17-КС.

Клініко-діагностичне значення.17-кетостероїдами нази­вають усі стероїди, що мають кетонну групу у 17-го вуглецевого атома (наприклад, андростерон, фолікулін тощо). Вони утворюються зі стероїдів, які мають у 17 положенні ОН-групу (наприклад, кортизол, тестостерон). У клі­ніці визначення продуктів обміну 17-КС використовують для оцінювання функціонального стану кори надниркових та статевих залоз. Наприклад, їх вміст збільшується при стероїдному діабеті, а знижена їх екскреція у жінок корелює з високим рівнем частоти раку молочних залоз. У нормі вміст 17-КС у добовій сечі складає у чоловіків 0,10–0,16 г, у жінок – 0,06–0,13 г.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія / Ю.І. Губський. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 367–376, 381–385.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Ю.І. Губський. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 437–447, 452–458.

3. Гонський Я.І. Біохімія людини: підручник / Я.І. Гонський, Т.П. Мак­симчук, М.І. Калинський. – Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. – С. 191–210.

4. Біологічна хімія / Л.М. Вороніна та ін. – Харків: Основа, 2000. – С. 495–508, 517–521.

5. Березов Т.Т. Биологическая химия / Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин. – М.: Медицина, 1998. – С. 274–289.

6. Биохимия: учебник / под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 572–577; 609–615.

7. Бышевский А.Ш. Биохимия для врача / А.Ш. Бышевский, О.А. Тер­се­нов. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – С. 154–157, 159–162, 345–348.

8. Практикум з біологічної хімії / Д.П .Бойків, О.Л. Іванків, Л.І. Кобилянська та ін.; за ред.О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 194–198.

9. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії: навч. посіб­ник для студентів вищих навч. закл. / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, А.Л. Загайко та ін. – Харків: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2004. – С. 291–298.