ДОДАТКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи з дисципліни
«Проектне фінансування» для студентів
спеціальностей «Фінанси» і «банківська справа»
усіх форм навчання
Полтава 2010
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Проектне фінансування» для студентів спеціальностей «Фінанси» і «Банківська справа» усіх форм навчання. – Полтава: ПолНТУ, 2010 – 47 с.
Укладачі: В.І. Пазинич, кандидат технічних наук, доцент; К.П. Штепенко, асистент
Відповідальний за випуск: В.О. Онищенко завідувач кафедри фінансів, банківської справи та державного управління, д.е.н., професор.
Затвердено радою університету
Протокол № ___від __________2010 р.
Коректор Є.В. Істоміна
ЗМІСТ
Вхідні положення 4
Структура курсової роботи 9
Методичні вказівки до змісту окремих розділів курсової роботи 10
Обґрунтування необхідності, вартості та інноваційного змісту інвестиційного проекту розвитку підприємства 11
Організація фінансування і реалізації інвестиційного проекту 17
Оцінка фінансово-економічного та соціального ефекту впровадження інвестиційного проекту розвитку підприємства і регіону 28
Загальні висновки 35
Література 36
ДОДАТКИ 38
Вхідні положення
Згідно зі змістом навчальних планів підготовки фахівців за напрямом 6.050308 «Фінанси і кредит» розділи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» та «спеціаліст» передбачають вивчення дисципліни «Проектне фінансування» з виконанням і захистом курсової роботи та складанням іспиту.
У комплексі дисциплін професійного спрямування підготовки фахівців фінансового управління для підприємств та кредитно-банківських установ важливе місце належить навчальному курсу «Проектне фінансування». Це пов’язано з нижчезазначеними цілями і завданнями фінансового управління в реальному секторі економіки та в кредитно-банківській системі.
Призначенням фінансового менеджменту як підприємств реального сектора економіки, так і установ кредитно-банківської системи є забезпечення їх довгострокового фінансово стабільного розвитку. При цьому найбільш важливі об’єкти фінансового управління – грошові потоки, прибутки, капітал, інвестиції.
У реальному секторі економіки основними факторами ефективного господарювання є такі: високий рівень технічної бази підприємств; сучасний менеджмент виробничо-комерційної діяльності; наявність висококваліфікованих фахівців у всіх сферах діяльності підприємств. Технічний потенціал підприємства формується відповідно до змісту його інвестиційної політики в процесі реалізації інвестиційних проектів довгострокового розвитку підприємств. В умовах жорстокої конкуренції на товарних, ресурсних, інформаційних ринках інвестиційні проекти повинні впроваджувати у всі сфери господарювання новітні науково-технічні досягнення, бути за змістом інноваційними. Реалізація потужних інвестиційно-інноваційних проектів, як правило, пов’язана із вкладенням великих обсягів інвестиційних ресурсів, капіталів.
Основними джерелами фінансування інвестиційних проектів розвитку підприємств традиційно є власний капітал ініціаторів проектів із залученням незначних обсягів позичкового капіталу. Такі схеми фінансування малопридатні для реалізації значних за обсягами залученого капіталу інвестиційних проектів. Як показала практика країн Заходу та індустріально розвиваючихся країн Південної Азії, важливим джерелом фінансових ресурсів для реалізації потужних інвестиційно-інноваційних мегапроектів може бути капітал вітчизняної та міжнародної кредитно-банківської системи. При визначенні схем залучення капіталу кредитно-банківської системи необхідно враховувати фінансові можливості, економічні, фінансові та інші інтереси кредиторів проекту. Довгострокові інвестиційні проекти, які потребують вкладення значних обсягів капіталу, пов’язані з великою кількістю ризиків їх практичного впровадження і досягнення проектного рівня показників ефективності. У зв’язку із цим для установ кредитно-банківської системи важливими є положення, пов’язані з гарантією повернення у визначені періоди часу наданих кредитів та отримання узгоджених сум процентних доходів. При цьому необхідно врахувати, що ефективно працюючий реальний сектор економіки є основним джерелом формування фінансових ресурсів установ кредитно-банківської системи. Таким чином, реалізація перспективних інвестиційно-інноваційних проектів реального сектора економіки, що генерують потужні дохідні грошові потоки, є предметом спільних інтересів підприємств-ініціаторів проекту, установ банківської системи – кредиторів проекту і органів державної та регіональної влади. У методичному й організаційному планах найбільш складною проблемою реалізації викладеної інвестиційної політики є мобілізація значних за обсягами інвестиційних ресурсів. Однією з перспективних схем залучення з різноманітних джерел необхідних обсягів фінансових ресурсів для реалізації високовартісних фінансово ефективних інвестиційно-інноваційних проектів є проектне фінансування.
Проектне фінансування – це форма реалізації фінансово-кредитних відносин із приводу організації та проведення фінансування інвестиційних проектів із використанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелом сплати заборгованості є генеровані проектом грошові потоки, а забезпеченням боргу – активи учасників фінансування.
В історичному аспекті проектне фінансування було започатковане в першій половині XX століття для фінансування геологорозвідувальних робіт та експлуатації нафтових родовищ США. За відсутності у підприємців необхідних обсягів інвестиційних ресурсів фінансування інвестиційних проектів відбувалося, головним чином, за рахунок капіталів банківської системи, а сплачувався борг попередньо визначеним обсягом видобутої нафти. Фінансовий ризик банківської системи при цьому був пов’язаний з імовірним характером геологічних запасів нафти та їх можливою недостатністю для сплати основної суми кредитного боргу та процентів по ньому. Разом з тим схеми проектного фінансування отримали розповсюдження і сприяли інтенсивному розвитку таких напрямів підприємницької діяльності, як розвідка та розробка родовищ нафти і газу, гірничо-добувної справи, енергопостачання, тобто тих видів діяльності, які потребують для свого розвитку значних за обсягом фінансових ресурсів, а вироблена ними продукція має високий рівень кон’юнктури збуту і формує потужні грошові надходження від її реалізації.
У наступні періоди проектне фінансування отримало поширення в організаційних схемах розвитку високотехнологічних інноваційних галузей виробничо-комерційної діяльності, загальноекономічної інфраструктури (транспортні магістралі, нафтові газопроводи, лінії електропередач), туристичного бізнесу, індустрії відпочинку й оздоровлення та інше. На сьогодні частка проектного фінансування в розвитку реального сектора економіки країн Заходу та нових індустріальних країн світу складає більше 20% від загальних обсягів інвестицій.
return false">ссылка скрытаВ Україні фінансування реальних інвестиційних проектів за схемами проектного фінансування знаходиться на початкових етапах свого становлення. Основні причини такого стану:
– вітчизняний кредитний ринок не має ліквідних засобів, достатніх для фінансування великомасштабних інвестиційних проектів із тривалими термінами повернення позик;
– відсутність законодавчої бази надання гарантій і виконання зобов’язань з розподілу отриманої продукції, прибутків між учасниками інвестиційного проекту, недостатня політична стабільність, ненадійність схем розподілу та страхування ризиків;
– недостатній досвід вітчизняних установ і організацій розроблення та реалізації потужних інвестиційних проектів, відсутність необхідної кількості спеціалістів, які здатні успішно виконувати функції управління реалізацією потужних інвестиційних проектів за схемами проектного фінансування.
Водночас інтеграція України у світовий економічний простір, удосконалення законодавчої бази щодо надання необхідних інвесторам гарантій можуть сформувати умови інвестиційної привабливості залучення іноземного капіталу за схемами проектного фінансування для реалізації високоефективних і масштабних за обсягами капіталовкладень інвестиційних проектів. Серед низки умов успішного впровадження схем проектного фінансування реального сектора економіки України важливими є завдання підготовки спеціалізованих кадрів, здатних виконувати функції фінансування і реалізації масштабних інвестиційних проектів.
Метою навчальної дисципліни «Проектне фінансування» є формування у фахівців фінансового управління кредитно-банківської системи та реального сектора економіки теоретичних знань і практичних навиків організації фінансування і реалізації високоефективних інвестиційних проектів із тривалим терміном повернення кредитів. Важливою складовою навчального процесу дисципліни є виконання студентами курсової роботи.
Метою виконання курсової роботи є розширення і поглиблення знань із теорії фінансово-кредитних відносин організації фінансування інвестиційних проектів реального сектора економіки та формування практичних навиків використання (обґрунтування) раціональних схем фінансування проектів, управління безпосередньо процесами реалізації інвестиційних проектів і забезпечення умов високоефективної господарської діяльності підприємств та надійних схем повернення кредитних боргів.
У процесі виконання курсової роботи студенти мають обґрунтувати необхідність інноваційного змісту інвестиційних проектів, визначити основні фінансові параметри витрат і результатів, обсяги майбутніх грошових надходжень у постінвестиційний період діяльності підприємства, що гарантують вчасне повернення кредитних позик та формування необхідного рівня ефективності учасників інвестиційного проекту. Під час дослідження передінвестиційних умов і заходів студенти повинні проаналізувати стан законодавчої бази залучення з різних джерел кредитних ресурсів, обґрунтувати зміст зобов’язань і гарантій органів державної і регіональної влади з формування сприятливого інвестиційного клімату відповідної економічної діяльності.
За результатами виконання курсової роботи при формуванні висновків і пропозицій студенти мають визначити напрями успішного розвитку проектного фінансування, раціональні схеми організаційної та фінансової взаємодії установ кредитно-банківської системи, суб’єктів-інвесторів реального сектора економіки й органів державної і місцевої влади.
Для формування необхідних практичних навичок техніко-економічного обґрунтування, схем фінансового забезпечення проектів та оцінювання інвестиційних результатів студенти виконують курсову роботу на матеріалах фінансової інформації діючого підприємства реального сектора економіки.
При виконанні курсової роботи студенти повинні виявити навики проведення науково-дослідницької роботи з проблем проектного фінансування економічно і соціально доцільних інвестиційних проектів.
Структура курсової роботи
Для досягнення мети та розв’язання основних програмних завдань формування теоретичних знань і практичних навиків студентів пропонується наступна структура курсової роботи з дисципліни «Проектне фінансування».
Вступ
Розділ I Обґрунтування необхідності, вартості та інноваційного змісту інвестиційного проекту розвитку підприємства
Розділ II Організація фінансування і реалізації інвестиційного проекту
Розділ III Оцінка фінансово-економічного та соціального ефекту впровадження інвестиційного проекту розвитку підприємства і регіону
Висновки
Література
Додатки
Запропонована структура курсової роботи може бути доповнена чи замінена іншими розділами, виходячи з особливостей діяльності підприємства-ініціатора проекту, головної кредитно-банківської установи, інвестиційної політики органів місцевої та державної влади.
Інформаційною базою розрахунків курсової роботи є дані річної звітності та планів прогнозів довгострокової діяльності підприємства-ініціатора проекту, зокрема дані таких документів:
форма №1 – Баланс підприємства;
форма №2 – Звіт про фінансові результати;
форма №3 – Звіт про рух грошових коштів;
форма №4 – Звіт про власний капітал;
форма №5 – Примітка до річної фінансової звітності;
Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва;
Відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва;
та інші.
Методичні вказівки до змісту окремих розділів курсової роботи
У вступі до курсової роботи необхідно висвітлити актуальність питань оновлення технічної бази підприємств на сучасній науково-технічній, інноваційній основі як обов’язкової умови ефективного функціонування реального сектора економіки. Розглянути основні проблеми реалізації інвестиційної політики, які пов’язані головним чином із недостатніми обсягами власних фінансових ресурсів. В якості одного з напрямів розв’язання даної проблеми розкрити сутність проектного фінансування як перспективної форми залучення кредитів банківської системи на фінансування високоефективних, але і високовартісних інвестиційних проектів з тривалим терміном повернення кредитних боргів. Згідно з програмними вимогами фахових знань і навиків працівників фінансового управління установ кредитно-банківської системи та підприємств реального сектора економіки формується мета й основні завдання курсової роботи. Визначається об’єкт та інформаційні джерела, з використанням яких будуть проводитися аналітичні розрахунки і висвітлюються сформовані питання проектного фінансування інвестиційної діяльності конкретного суб’єкта господарювання. Наводяться основні методи дослідження, що будуть використані в курсовій роботі.
Обсяг вступу – 2–3 сторінки.
Обґрунтування необхідності, вартості та інноваційного змісту інвестиційного проекту розвитку підприємства
У першому розділі курсової роботи розглядається питання стану та проблем поточної інвестиційної політики держави, необхідності активізації впровадження в реальний сектор економіки інноваційних за змістом інвестиційних проектів розвитку підприємств. Згідно з метою і завданням курсової роботи в першому її розділі потрібно також здійснити аналітичні розрахунки оцінки інвестиційної привабливості конкретного підприємства, обґрунтувати попередню вартість інвестиційного проекту його подальшого розвитку, розглянути умови та можливі схеми проектного фінансування капітальних робіт його реалізації. Відповідно орієнтовна структура першого розділу курсової роботи може мати такий вигляд:
– характеристика стану й основних тенденцій інвестиційної політики держави;
– сутність і необхідність інноваційного змісту інвестиційних проектів розвитку підприємств реального сектора економіки;
– оцінка інвестиційної привабливості підприємства та попереднє обґрунтування вартості інвестиційного проекту і схем проектного фінансування його реалізації.
Загальні тенденції інвестиційного процесу в економіці держави визначають умови і можливості реалізації відповідної інвестиційної політики на рівні окремих суб’єктів господарювання. Розглядаючи це питання, необхідно враховувати, що основною умовою ефективного розвитку економіки є її висока інвестиційна активність. Вона оцінюється широким колом показників, серед яких важливими є абсолютні обсяги інвестицій в економіку, щорічні темпи їх зростання, технологічна, галузева, територіальна та інші види структур інвестицій фінансування капітальних вкладень. Використовуючи дані щорічних статистичних збірників, спеціальної періодичної літератури, internet сайти в курсовій роботі необхідно детально проаналізувати інвестиційний процес в економіці в цілому в окремих секторах економіки, на рівні окремих регіонів. За результатами аналізу необхідно оцінити позитивні та негативні тенденції інвестиційного процесу в економіці України. Зокрема, розглядаючи динаміку витратних і результуючих показників економіки, дати оцінку впливу інвестиційної політики на формування інтенсивної, інноваційної за змістом моделі її функціонування.
У наступній частині першого розділу курсової роботи необхідно розглянути питання сутності, характеристики та необхідності реалізації інноваційних за змістом інвестиційних проектів розвитку окремих підприємств і реального сектора економіки в цілому. Ефективність функціонування економіки, окремої галузі, підприємства залежать від стану, якості факторів виробничої діяльності та в першу чергу від стану техніки і технології. Стан та темпи вдосконалення техніки і технології безпосередньо залежить від освіти, науки та системи впровадження у сфери економічної діяльності наукових відкриттів. Механізмом їх упровадження є інвестиційна політика, інвестиційні проекти.
У сучасному розумінні інноваційний розвиток – це матеріалізація наукових досягнень в елементи нових технічних засобів, технологій та їх упровадження в економічну діяльність. Із цієї точки зору в першу чергу виділяють продуктову і технологічну інновацію. Інноваційний рівень заходів інвестиційного проекту характеризується великою кількістю показників наукового, технічного, технологічного та іншого змісту. Інтегральною характеристикою інноваційного змісту інвестиційного проекту є забезпечення випереджальних темпів зростання фінансових результатів відносно темпів зростання ресурсів і витрат в постінвестиційний період економічної діяльності підприємства. Тобто повинна витримуватись залежність показників.
,
де 
– індекс зростання операційного прибутку;
– індекс зростання чистого доходу від реалізації продукції;
– індекс зростання вартості основних засобів;
– індекс зростання операційних витрат.
Розрахунково-аналітична частина курсової роботи пов’язана з обґрунтуванням та прийняттям рішень фінансування і впровадженням інвестиційного проекту розвитку конкретного підприємства. Інвестиційний проект як механізм реалізації інвестиційної політики підприємства являє собою збірник документів, які визначають систему взаємопов’язаних у часі й просторі та узгоджених із ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток економічної діяльності підприємства. Одним із визначальних принципів проектного фінансування, тобто залучення значних обсягів фінансових ресурсів кредитно-банківської системи, є якісна і детальна розробка техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту.
Техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту – це обґрунтування технічних, економічних, екологічних, маркетингових, фінансових рішень відносно доцільності та можливості реалізації відповідного інвестиційного проекту. В структурі обґрунтування важливими для прийняття рішень відносно доцільності й можливості його реалізації є такі розділи: основна ідея проекту; аналіз ринку збуту продукції та стратегія маркетингової політики; графік реалізації проекту; фінансовий аналіз і оцінка ефективності інвестиційного проекту. Розділ фінансового аналізу включає підрозділи:
– обґрунтування обсягів інвестиційних витрат на реалізацію проекту;
– визначення схем фінансування проекту за рахунок власних і позикових засобів;
– оцінка ефективності інвестиційного проекту;
– розрахунок прогнозних фінансових та економічних показників діяльності підприємства в постінвестиційний період його господарської діяльності.
Згідно з визначеними завданнями техніко-економічного обґрунтування в першому розділі курсової роботи необхідно дослідити стан інвестиційної привабливості підприємства й обґрунтувати обсяги капітальних витрат на його реалізацію. Інвестиційна привабливість підприємства досліджується з урахуванням наступних положень його діяльності. У першу чергу аналізується збут продукції та визначаються положення маркетингової стратегії підприємства на майбутні періоди його діяльності. Інвестиційний проект вважається доцільним тільки за умови сприятливої кон’юнктури збуту продукції та отримання в майбутніх періодах достатніх грошових надходжень підприємства. На наступних етапах дослідження інвестиційної привабливості проводиться фінансова експертиза господарської діяльності підприємства в попередні періоди. Стан інвестиційної привабливості підприємства визначається за рівнем і динамікою таких груп показників:
– оцінки майнового стану інвестиційного об’єкта;
– оцінки фінансової стійкості (платоспроможності) інвестиційного об’єкта;
– ліквідності активів інвестиційного об’єкта;
– оцінки ділової активності інвестиційного об’єкта;
– оцінки прибутковості інвестиційного об’єкта;
– оцінки ринкової активності інвестиційного об’єкта.
Крім того, інвестиційна привабливість може також оцінюватися за рівнем корпоративної культури й ефективності управління підприємством і за станом нормативно-законодавчої бази відносно інвестування конкретних напрямів господарської діяльності.
Наприклад, підприємство, звітні дані якого наведені в додатках, утримує стабільні позиції на ринках збуту своєї продукції та має перспективи збільшення обсягів реалізації в майбутні періоди.
Рівень і динаміка основних фінансових показників господарської діяльності підприємства є достатньо високими та підтверджують привабливість вкладення інвестицій у подальший його розвиток. Так, у звітному періоді діяльності підприємства
коефіцієнт ділової активності складав
;
рентабельність продаж продукції була на рівні
;
рентабельність активів
.
Позитивні значення мали динаміка та співвідношення таких показників господарської діяльності підприємства:
· індекс чистого доходу від реалізації продукції
;
· індекс собівартості реалізованої продукції
;
· індекс операційного прибутку
.
Таким чином, рівень та динаміка показників ділової активності, прибутковості й операційних витрат є привабливими для вкладення інвестицій у розвиток технічної бази цього підприємства. Особливо сприятливим є співвідношення динаміки показників фінансових результатів і витрат господарської діяльності. Так, індекс операційного доходу значно перевищує індекс зростання чистого доходу та операційних витрат.
Обсяги інвестиційних витрат на реалізацію проекту обґрунтуються в процесі зпівставлення виробничих потужностей підприємства з поточними і прогнозованими значеннями ємності ринку продукції, яку виготовляє конкретне підприємство. За умови недостатності виробничих потужностей підприємства визначаються попередні обсяги інвестиційних витрат на реалізацію конкретного проекту.
При розв’язанні цього питання передінвестиційних досліджень проводиться також оцінка технічного стану підприємства з розрахунками коефіцієнтів зносу та придатності його основних засобів. Так, у прикладі, що розглядається, коефіцієнт зносу основних засобів на кінець звітного періоду складав 
і знаходився на рівні, що дозволяє проводити ефективну виробничо-господарську діяльність. Разом із тим підприємство практично не має у своєму розпорядженні незадіяних у виробничому процесі основних засобів. За таких умов для освоєння незаповнених ємностей ринку збуту продукції на підприємстві необхідно реалізувати інвестиційний проект і ввести в дію виробничі потужності вартістю 500 млн. грн.
На етапі передінвестиційних досліджень попередньо визначаються схеми фінансування інвестиційного проекту. Ініціатори проекту і представники головної кредитної установи після детального вивчення змісту техніко-економічного обґрунтування попередньо розглядають можливі варіанти організації фінансування інвестиційного проекту за рахунок як фінансових ресурсів ініціаторів проекту, так і кредитних позик банківських установ.
Обґрунтуванням рішень щодо обсягів інвестиційних витрат та схем фінансування проекту завершується фаза передінвестиційних досліджень циклу заходів з реалізації інвестиційного проекту.
Організація фінансування і реалізації інвестиційного проекту
Після прийняття узгоджених рішень відносно необхідності впровадження інвестиційного проекту на підприємстві розпочинається роботи з його реалізації. У рамках завдань даного етапу замовник(ініціатор) проекту укладає договори із проектною установою і головною підрядною будівельною організацією на проектування об’єктів інвестування та виконання відповідних будівельно-монтажних робіт і здачею в експлуатацію готових об’єктів виробничо-комерційного призначення. За результатами виконання повного комплексу проектної документації визначається зведена кошторисна вартість об’єктів інвестування, вартість інвестиційного проекту. Проектні рішення повинні базуватися на використанні найбільш ефективних науково-технічних досягнень у конкретній галузі економічної діяльності. Після розробки проектної документації може бути визначена технологічна структура капітальних вкладень. Так, для прикладу, що розглядається, вона має вигляд, відображений у таблиці 1.
Таблиця 1
Технологічна структура капітальних вкладень
| № з/п | Елементи витрат | Сума витрат, тис. грн | Питома вага у загальній сумі капіталовкладень, % | |
| Попередні організаційні витрати | ||||
| Проектування об’єктів інвестування | ||||
| Будівельні та монтажні роботи | ||||
| Вартість технологічних машин і силового обладнання | ||||
| Системи автоматизованого управління технологічними процесами | ||||
| Інші капіталовкладення | ||||
| Всього капіталовкладень | ||||
Аналізуючи технологічну структуру капітальних вкладень, можна зробити попередні висновки відносно прогресивності прийнятих проектних рішень. Так, питома вага активної частини майбутніх основних засобів підприємства, що формується інвестиційним проектом (вартість технологічних машин, силового обладнання та систем автоматизованого управління технологічними процесами), складає 57%. Це може бути свідченням технологічної, експлуатаційної досконалості основних засобів, що вводяться в дію за рахунок реалізації інвестиційного проекту. Більш точно оцінити інноваційний зміст інвестиційного проекту можна під час аналізу технічних, експлуатаційних характеристик об’єктів інвестування, зокрема продуктивності технологічного обладнання, рівня експлуатаційних витрат матеріалів, енергоресурсів на одиницю продукції тощо.
Розроблена проектна документація надається головній підрядній будівельній організації для матеріалізації проектних рішень в елементи технічної бази підприємства. У зв’язку із цим важливою складовою проектного фінансування є процес управління реалізацією інвестиційного проекту. Управління інвестиційним проектом – це комплекс цільових заходів, реалізація яких дозволяє трансформувати ідею проекту в завершений матеріально-технічний комплекс, виробничо-комерційне використання якого забезпечує формування необхідних обсягів грошових надходжень підприємства.
Реалізація інвестиційного проекту, зокрема проведення будівельно-монтажних робіт та здача готових об’єктів в експлуатацію, супроводжується змінами у просторі будівельного майданчика, які відбуваються у відповідні періоди часу. Одним з ефективних механізмів управління реалізацією інвестиційного проекту є об’ємно-календарне планування. Календарне планування дозволяє визначити строки початку і завершення окремих робіт, їх загальні обсяги, необхідні виробничі та фінансові ресурси на виконання окремих робіт у відповідні періоди часу. Управління реалізацією інвестиційного проекту з використанням календарного планування полягає в розподілі робіт у часі (за календарними відрізками часу) і в просторі (прив’язка обсягів окремих робіт на будівельному майданчику до конкретних виконавців). Така модель управління дозволяє забезпечити безперервне виконання, рівномірне завантаження виконавців, дотримання строків виконання і своєчасну здачу об’єктів інвестування в експлуатацію.
Важливою складовою реалізації інвестиційного проекту, крім календарного планування, є розроблення і виконання календарного бюджету. Календарний бюджет – це часова деталізація кошторису проекту та план постачання необхідних для реалізації інвестиційного проекту матеріально-технічних ресурсів: машин, механізмів, обладнання будівельних матеріалів, сировини та іншого.
Згідно з визначеними положеннями календарного планування на рис. 1 наведений укрупнений календарний план реалізації інвестиційного проекту вартістю 500 млн. грн.
Ураховуючи вимоги замовників – інвесторів проекту, його тривалість становить два роки. Укрупнений календарний план відображає зміст і послідовність виконання окремих робіт, їх кошторисну вартість та деталізовані у квартальних відрізках часу потреби у фінансових ресурсах. Календарний план визначає введення в експлуатацію виробничих об’єктів у дві черги. Введенням в експлуатацію виробничих об’єктів першої черги забезпечує освоєння 60% передбачених проектом обсягів зростання виробничих потужностей підприємства, та заплановано на шостий, квартал загального терміну виконання інвестиційних робіт. Календарний план визначає необхідні обсяги фінансових ресурсів у координатах квартальних відрізків часу загального терміну виконання інвестиційних заходів. Як свідчать дані укрупненого календарного плану, найбільші обсяги інвестиційних витрат пов’язані з виконанням заходів третього, четвертого і п’ятого часових кварталів загального терміну реалізації інвестиційного проекту. Протягом цього періоду часу замовник повинен профінансувати виконання капітальних робіт вартістю в 366300 тис. грн., або 73% кошторисної вартості інвестиційного проекту.
Рис.1. Укрупнений календарний план реалізації інвестиційного проекту
У цей час реалізація різноманітних інвестиційних заходів має найвищу щільність, що визначає необхідність широкого використання принципу паралельності, одночасності виконання визначеного обсягу робіт. В організаційному та фінансовому аспектах даний період календарного плану є найбільш складним і відповідальним у комплексі заходів реалізації інвестиційного проекту.
У наступній частині другого розділу курсової роботи необхідно обґрунтувати схему фінансування інвестиційного проекту за рахунок власних і позикових фінансових ресурсів. На першому етапі проводяться прогнозні розрахунки формування можливих обсягів власних фінансових ресурсів підприємства протягом періоду реалізації інвестиційного проекту. Власні фінансові ресурси, власний грошовий потік підприємства формується за рахунок обсягів чистого прибутку підприємства та нарахованих сум амортизації основних засобів. Під час прогнозних розрахунків обсягів чистого прибутку враховуються результати фінансового аналізу передінвестиційного періоду господарської діяльності підприємства. Так, у звітному (базовому) періоді господарської діяльності підприємства річні обсяги прибутку від операційної діяльності складали 581158 тис. грн (або в середньому 145396 тис. грн, на часовий квартал). У розрахунках курсової роботи податок на прибуток приймається на рівні 25% від суми прибутку. Враховуючи фактичні дані динаміки зростання прибутку в передінвестиційний період господарської діяльності підприємства, обґрунтовуються темпи його зростання в прогнозному періоді, за часовими кварталами терміну реалізації інвестиційного проекту. Для підприємства, що розглядається в прикладі, вони приймаються на рівні п’ятипроцентного зростання щоквартально. За даними таблиці II „Елементи операційних витрат” форми № 2 „Звіту про фінансові результати” підприємства прикладу визначаються середні обсяги амортизаційних відрахувань у розрахунку на часовий квартал (30734 тис. грн.).
Відповідно визначених вхідних положень у таблиці 2 наведені результати прогнозних розрахунків можливих обсягів власного грошового потоку підприємства в інвестиційний період його господарської діяльності.
Таблиця 2
Прогнозні значення показників чистого грошового потоку підприємства в період реалізації інвестиційного проекту, тис. грн.
| № п/п | Показники | Базовий рік | Часові квартали реалізації інвестиційного проекту | |||||||
| Операційний прибуток | ||||||||||
| Податок на прибуток (0,25) | ||||||||||
| Чистий прибуток | ||||||||||
| Амортизаційні відрахування | ||||||||||
| Чистий грошовий потік підприємства | ||||||||||
| Капіталізація ЧГП (15%) |
Ураховуючи необхідність одночасного фінансування інших заходів середньострокового плану розвитку підприємства, в проведених розрахунках на реалізацію інвестиційного проекту спрямовується 15% прогнозних обсягів його чистого грошового потоку. В курсових роботах при розгляді конкретних варіантів проектного фінансування інвестиційного розвитку підприємства рівень капіталізації чистого грошового потоку може прийматися в діапазоні значень від 10–15% до 75–80% його прогнозних обсягів. За результатами розрахунків таблиці 2 встановлено, що прогнозні обсяги чистого грошового потоку підприємства, які можуть бути спрямовані на реалізацію інвестиційного проекту вартістю 500000 тис. грн, складають 194439 тис. грн. Інша частина інвестиційних витрат обсягом 305561 тис. грн повинна бути профінансована за рахунок позичкового капіталу. Надходження обсягів позичкового капіталу за часовими кварталами реалізації інвестиційного проекту визначаються в процесі зіставлення відповідних значень загальних потреб у фінансових інвестиційних ресурсах із прогнозними величинами власного грошового потоку підприємства. Відповідні розрахунки наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
Визначення обсягів позичкового капіталу на реалізацію інвестиційного проекту, тис. грн.
| № з/п | Показники | Часові квартали реалізації інвестиційного проекту | ||||||||
| Усього фінансових ресурсів | ||||||||||
| Загальні обсяги фінансових ресурсів на реалізацію інвестиційного проекту | ||||||||||
| Обсяги власних фінансових ресурсів на реалізацію інвестиційного проекту | ||||||||||
| Необхідні обсяги запозичення капіталу на реалізацію інвестиційного проекту (2-1) (-) | -2533 | -36669 | -150964 | -65930 | -78258 | +2831 | +8004 | +17958 |
Як показують дані розрахункової таблиці 3, при загальних обсягах витрат інвестиційного проекту в 500000 тис. грн. питома вага власних фінансових ресурсів складає 39%, а позичкового капіталу – 61%. Тобто за ознакою джерел фінансування реалізація інвестиційного проекту проводиться за схемою проектного фінансування за переважаючої частини позичкового капіталу в його загальних обсягах. При цьому найбільші обсяги запозичення капіталу (295152 тис. грн) мають місце у 3-му,4-му та 5-му часових кварталах періоду реалізації інвестиційного проекту.
Важливою складовою організації фінансування інвестиційного проекту є визначення графіків надходження та повернення позичкового капіталу, обґрунтування рівня процентних ставок за користування позичковим капіталом, розподіл і страхування ризиків, пов’язаних із поверненням боргового капіталу та своєчасною виплатою процентних платежів. Дані питання розглядаються в процесі підготовки й укладенні договорів між замовниками інвестиційного проекту та кредитно-банківськими установами. У курсовій роботі можуть розглядатися різноманітні схеми й інструменти запозичення капіталу залежно від конкретних, індивідуальних особливостей інвестиційного проекту та характеру взаємовідносин замовників проектів і кредитних установ. У прикладі, що наводиться в методичних вказівках до курсової роботи, розглядаються схеми обслуговування боргу із застосуванням простої та складної ставок процента при їх рівні 28% річних.
При використанні простої ставки процента передбачається, що надходження позикового капіталу замовникові проекту буде здійснюватися двома траншами за такою схемою: 1-й квартал реалізації проекту – 190166 тис. грн; 4-й квартал – 115395 тис. грн. Повертатися основна сума боргу буде після введення в експлуатацію II черги виробничих об’єктів: в 9-му та 12-му часових кварталах. Грошові потоки, пов’язані з надходженням і поверненням позичкового капіталу та виплатою процентних нарахувань, наведені в таблиці4.
Таблиця 4
Графіки надання і повернення кредиту та нарахування процентних платежів, тис. грн.
| № з/п | Показники | Часові квартали господарської діяльності підприємства | Усього | |||||||||||
| Графік надання кредиту | ||||||||||||||
| Процентні нарахування за кредит | 13121,45 | 26242,9 | 39364,4 | 52485,8 | 65607,2 | 78728,7 | 91850,1 | 104971,6 | 120954,5 | 131950,8 | 1106037,6 | |||
| 7272,255 | 14544,5 | 21816,75 | 36361,25 | 43633,5 | ||||||||||
| Графік погашення кредитного боргу | ||||||||||||||
| Усього | 13121,45 | 26242,9 | 39364,4 | 59758,05 | 80151,7 | 100545,45 | 141332,85 | 307926,5 | 120954,5 | 291311,8 | 1411598,6 |
Показники таблиці розраховані відповідно до таких положень: кредити надаються замовникові проекту першого числа відповідного кварталу, а повертаються в останній день кварталу. Розрахунки процентних платежів здійснюються за формулою
,
де ПП – сума процентних нарахувань відповідного періоду;
– неповернена сума наданого кредиту;
– річна процентна ставка за кредит у долях одиниці;
– термін часу від надання кредиту до дати нарахування процентних платежів.
Як показують розрахунки таблиці 4, за кредит у сумі 305561 тис. грн. при річній ставці 28%, згідно з указаною схемою надання та сплати позики інвестор зобов’язаний сплатити проценти в обсязі 1106037,6 тис. грн, тобто суму грошових засобів, що в 3,6 разу перевищує суму наданого кредиту. Це пов’язано з тривалим терміном часу повернення позики та високою річною процентною ставкою за кредит. Розглянута схема надання і сплати позики є фінансово об’єктивною для інвестора та ризиковою для кредитно-банківської установи і не може вважатися оптимальною.
При використанні складної ставки процента вся сума кредитну обсягом 305561 тис. грн. надається замовнику на початку періоду реалізації інвестиційного проекту. Обслуговування позики (виплата процентних платежів та сплата основної суми боргу) проводиться за схемою амортизаційного графіка щоквартальними ануїтетними внесками грошових засобів протягом 3-х років (12 - ти часових кварталів).
Сума ануїтетних внесків на обслуговування кредитну визначається так:
де А – рівновеликий ануїтетний платіж на обслуговування кредиту;
– сума позики на реалізацію інвестиційного проекту;
– коефіцієнт приведення ануїтетних платежів до умов поточного часу.
Для умов прикладу коефіцієнт приведення ануїтету має вигляд
…7%, 12n,
де 7% – квартальна процентна ставка за кредит (28%/4 = 7%);
п = 12 – кількість періодів квартальних нарахувань протягом 3-х років.
За даними фінансової таблиці № 4 визначаємо величину коефіцієнта приведення ануїтету
а іn, 7 %, 12n = 7,9427.
За таких умов ануїтетний платіж на обслуговування позики буде складати
А = 
Таблиця 5
Амортизаційний графік обслуговування кредитної позики, тис. грн.
| Періоди ануїтетних платежів | Залишок несплаченої суми кредиту на початок періоду | Ануїтетний платіж | Процентні платежі, гр. 2*0,07 | Погашення основної суми кредитного боргу гр.3-гр.4 | Залишок несплаченої суми кредиту на кінець періоду гр.2-гр.5 |
| 38470,67 | 21389,27 | 17081,1 | 288479,6 | ||
| 288479,6 | 38470,67 | 20193,57 | 18277,1 | 270202,5 | |
| 270202,5 | 38470,67 | 18914,18 | 19556,49 | 250646,0 | |
| 250646,0 | 38470,67 | 17545,22 | 20925,45 | 229720,56 | |
| 229720,56 | 38470,67 | 16080,44 | 22390,23 | 207330,33 | |
| 207330,33 | 38470,67 | 14513,12 | 23957,55 | 183372,78 | |
| 183372,78 | 38470,67 | 12836,10 | 25634,57 | 157738,21 | |
| 157738,21 | 38470,67 | 11041,67 | 27429,0 | 130309,21 | |
| 130309,21 | 38470,67 | 9121,65 | 29349,0 | 100960,19 | |
| 100960,19 | 38470,67 | 7067,21 | 31403,46 | 69556,73 | |
| 69556,73 | 38470,67 | 4868,97 | 33601,7 | 35955,0 | |
| 35955,0 | 38470,67 | 2516,85 |  00
| ||
| Разом |  
|
Як показують результати розрахунків амортизаційного графіка обслуговування кредиту в 305561 тис. грн., при річній відсотковій ставці 28 % сума процентних платежів складає 156087 тис. грн. або 51 % від суми наданої позики. За такого ж періоду обслуговування кредитного боргу (12-ти часових кварталів) і рівня річної процентної ставки (28 % річних) у попередній схемі організації кредитування сума процентних платежів складала 1106037,6 тис. грн. тобто була в 7 разів вищою, ніж за схеми амортизаційного графіка. З точки зору інтересів як інвесторів, так і кредитно-банківських установ схему амортизаційного графіка обслуговування кредиту можна вважати оптимальною. Дана схема не є занадто фінансово обтяжливою для позичальників і дозволяє протягом чітко визначених коротких відрізків часу формувати значні обсяги фінансових ресурсів у банківських установах, для їх використання в інших кредитних операціях. Попередньою умовою успішного використання схеми амортизаційного графіка обслуговування кредиту є відповідне фінансове забезпечення позичальника вчасно проводити ануїтетні виплати.
Оцінка фінансово-економічного та соціального ефекту впровадження інвестиційного проекту розвитку підприємства і регіону
У третьому розділі курсової роботи розглядаються питання оцінки фінансово-економічного, соціального та інших ефектів, що проявляються в результаті реалізації інвестиційного проекту в конкретному регіоні та у відповідній галузі економічної діяльності. У системі інтегральних оціночних показників доцільності реалізації інвестиційного проекту визначальне місце належить групі показників, що характеризують його фінансово-економічну ефективність. Інвестори, кредитно-банківські установи та інші учасники проектного фінансування при прийнятті рішень відносно реалізації інвестиційного проекту в першу чергу оцінюють рівень і прогнозну динаміку фінансово-економічних показників у постінвестиційний період діяльності підприємства. Це пов’язано з тим, що реалізація інвестиційного проекту вимагає попереднього вкладення великих обсягів капіталу на вдосконалення чи формування нових основних засобів підприємства. Протягом періоду інвестиційного циклу вартість інвестиційного проекту повинна бути повністю відшкодована і, крім того, підприємство повинно отримати додаткові доходи в обсягах, що дозволяють йому успішно виконувати поточні та довгострокові плани свого розвитку. У зв’язку із цим заключною і визначальною частиною інвестиційного проекту є фінансово-економічна оцінка його ефективності.
Процес оцінювання ефективності інвестиційного проекту включає такі розрахунково-аналітичні етапи:
1. Визначення вартості інвестиційного проекту.
2. Прогноз обсягів майбутніх грошових надходжень та накопичень (головним чином «cash flow») у постінвестиційний період діяльності підприємства.
3. Обґрунтування можливого рівня ризику досягнення прогнозованих обсягів грошових надходжень підприємства в постінвестиційний період його господарської діяльності.
4. Відповідно до обґрунтованого рівня ризику (величини коефіцієнтів дисконтування) визначається поточна вартість очікуваних майбутніх грошових надходжень підприємства.
5. Зпівставлення поточної вартості очікуваних майбутніх грошових надходжень з обсягами інвестиційних витрат.
У процесі такого зпівставлення з використанням відповідних методик оцінюються фінансово-економічна ефективність інвестиційного проекту. В аналітичній практиці найбільш часто використовуються такі методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів:
– за періодом окупності витрат обсягами дисконтованого грошового потоку;
– за величиною чистої поточної вартості інвестиційного проекту;
– за індексом прибутковості (коефіцієнтом напрацювання чистого фінансово-економічного ефекту);
– за величиною внутрішньої норми прибутку інвестиційного проекту.
Період окупності визначається як очікувана кількістю років, необхідних для відшкодування інвестиційних витрат сумами дисконтованого грошового потоку підприємства.
Ток = Тнв + (Внв / ГП n+1),
де Тнв – цілі значення років періоду невідшкодованих витрат;
Внв – частина невідшкодованих інвестиційних витрат останнього повного року періоду відшкодування витрат;
ГП n+1 – сума дисконтованого грошового потоку наступного року.
Чиста поточна вартість інвестиційного проекту – це сума потокових чистих фінансових ефектів проекту. Визначається в процесі зіставлення інвестиційних витрат із річними сумами чистого дисконтованого грошового потоку підприємства в постінвестиційний період його діяльності.
ЧПВп = CFo + 
,
де ЧПВп – сума чистої поточної вартості проекту;
CFo – інвестиційні витрати проекту, сума капіталовкладень;
CFn – очікувані майбутні чисті грошові надходження підприємства;
k – вартість капіталу інвестиційного проекту (коефіцієнти дисконтування);
n – кількість років постінвестиційного періоду діяльності підприємства.
Індекс прибутковості інвестицій являє собою відношення чистої поточної вартості проекту до обсягів капіталовкладень. Він показує, скільки чистого приведеного доходу формується на 1 грн. капіталовкладень протягом періоду постінвестиційної діяльності підприємства. Розраховується за формулою
Кн.е. = 
,
де Кн.е. – коефіцієнт напрацювання чистого фінансово-економічного ефекту, або індекс прибутковості проекту.
Інвестиційний проект вважається достатньо фінансово ефективним, якщо індекс його прибутковості має значення не менше ніж 1,5 – 2 грн/грн.
Внутрішня норма прибутку – це така вартість прибутку інвестиційного проекту (або така дисконтна ставка), яка прирівнює поточну вартість інвестиційних витрат із чистою поточною вартістю очікуваних майбутніх грошових надходжень підприємства. Тобто чиста поточна вартість інвестиційного проекту для такої залежності показників дорівнює нулю.
ЧПВп = CFo + = 0.
Інвестиційний проект вважається фінансово ефективним, якщо його внутрішня норма прибутку перевищує значення вартості капіталу інвестиційного проекту.
Для визначення показників фінансово-економічної ефективності інвестиційного проекту необхідно попередньо здійснити прогнозні розрахунки очікуваних значень чистого грошового потоку в постінвестиційний період діяльності підприємства. Вихідними даними таких розрахунків є прийнята тривалість постінвестиційного періоду середньорічні темпи зростання показників, їх абсолютний рівень на завершення інвестиційної фази проекту. Повна тривалість періоду постінвестиційної діяльності підприємства, як правило, визначається тривалістю амортизації активної частини основних засобів, що вводяться в експлуатацію, за результатами реалізації інвестиційного проекту і може складати 10,12,15 років. У розрахунках значень показників чистого грошового потоку тривалість прогнозного періоду приймається на рівні частини постінвестиційного періоду діяльності підприємства, яке не може бути менше ніж 5 років. При обґрунтуванні темпів зростання показників грошового потоку можуть розглядатися декілька сценаріїв господарської діяльності підприємства: оптимістичний (темпи зростання вищі, ніж у передінвестиційний період); поміркований (темпи зростання, вже досягнуті в передінвестиційний період); песимістичний (темпи зростання нижчі, ніж у передінвестиційний період).
Згідно з викладеними положеннями в таблиці 6 наведені результати прогнозних розрахунків значень чистого грошового потоку підприємства, що розглядається в прикладі методичних вказівок до курсової роботи. Вихідні дані прогнозних розрахунків: тривалість прогнозно-розрахункового періоду – 10 років; середньорічні темпи зростання чистого прибутку – 35%; середньорічні темпи зростання амортизаційних відрахувань – 1%.
У розрахунках показників фінансово-економічної ефективності інвестиційного проекту дуже важливим і відповідальним є прийняття інструментів урахування фінансових ризиків проекту, зокрема ризику отримання в майбутніх періодах прогнозованих значень чистого грошового потоку підприємства. Як категорію невизначеності ризики, їх конкретний зміст і масштаби їх прояву, повністю передбачити неможливо. Загальна тенденція при цьому така: чим триваліший період прогнозування, тим вищий рівень невизначеності стану і відповідно тим вищий рівень ризику отримання в майбутніх періодах прогнозованих значень показників.
Таблиця 6
Прогнозні значення показників чистого грошового потоку підприємства в постінвестиційний період його діяльності, тис. грн.
| № з/п | Показники | Роки постінвестиційного періоду | |||||||||
| Чистий прибуток | |||||||||||
| Капіталізований чистий прибуток Нк=15% | |||||||||||
| Амортизаційні відрахування | |||||||||||
| Чистий звичайний грошовий потік |
У курсовій роботі рівень фінансових ризиків ураховується величинами коефіцієнтів дисконтування чистого грошового потоку підприємства: величини коефіцієнтів дисконтування зростають пропорційно тривалості років прогнозного періоду.
Результати прогнозних розрахунків чистого дисконтованого грошового потоку підприємства наведені в таблиці 7.
Таблиця 7
Прогнозні значення чистого дисконтованого грошового потоку в постінвестиційний період діяльності підприємства, тис. грн.
| № з/п | Показники | Роки постінвестиційного періоду | |||||||||
| Інвестиційні витрати (-500000 тис. грн) | |||||||||||
| Звичайний чистий грошовий потік | |||||||||||
| Продовження табл. 7 | |||||||||||
| Рівень ризику проекту – коефіцієнти дисконтування | 5% | 7% | 10% | 12% | 15% | 20% | 24% | 24% | 28% | 28% | |
| Значення коефіцієнтів дисконтування | 0,9524 | 0,8734 | 0,7513 | 0,6353 | 0,4972 | 0,3349 | 0,2218 | 0,1789 | 0,1084 | 0,0847 | |
| Дисконтований чистий грошовий потік | |||||||||||
| Сукупний приведений чистий грошовий потік | -246662 | +15214 |
Використовуючи дані таблиці 7, проведемо розрахуємо показники фінансово-економічної ефективності інвестиційного проекту.
1.Тривалість періоду окупності інвестиційних витрат сумами дисконтованого грошового потоку підприємства.
Ток = 1р + 
2.Абсолютна сума чистої поточної вартості інвестиційного проекту.
ЧПВп = 1564816 тис. грн.
3.Коефіцієнт напрацювання чистого фінансового ефекту проекту (індекс прибутковості проекту).
Кн.е. = 
Таким чином, за рівнем показників фінансово-економічної ефективності можна вважати, що інвестиційний проект оновлення технічної бази підприємства на інноваційній науково-технічній основі може бути рекомендованим до впровадження. Період окупності інвестиційних витрат у 500 млн. грн. складає менше ніж 2 роки і може відповідати вимогам замовників та кредиторів проекту по термінах повернення вкладених значних фінансових ресусів. При розрахунковій тривалості прогнозованого періоду постінвестиційної діяльності в 10 років абсолютна сума приведеного чистого доходу підприємства може складати 1564816 тис. грн. При цьому індекс прибутковості проекту може бути на рівні 3,13 грн/грн., тобто на кожну гривню інвестиційних витрат підприємство може отримати 3,13 гривень чистого доходу, що буде достатнім для успішного розв’язання завдань його поточної та довгострокової діяльності.
У заключній частині ІІІ розділу курсової роботи необхідно навести графічну інтерпретацію часових і вартісних характеристик інвестиційного проекту за схемою, наведеною на рис. 2.
Рис.2. Графічна інтерпретація часових і вартісних характеристик інвестиційного проекту
Загальні висновки
Результати курсової роботи мають бути зведені до узагальнених висновків і рекомендацій. Зміст висновків повинен мати чіткий зв’язок із метою та завданнями курсової роботи, сформульованими у вступі. Висновки мають охоплювати як проблемні, організаційно-методичні питання застосування проектного фінансування інноваційних напрямів розвитку економіки, так і конкретні, використані в курсовій роботі заходи з організації фінансування інвестиційного проекту за схемою проектного фінансування.
Обсяг загальних висновків становить 2 – 3 сторінки.
Додатки містять форми №1, №2 річної звітності підприємства і таблиці коефіцієнтів нарахування, дисконтування, нарощення та приведення ануїтетів.
Література
1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-12 від 18 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 47. – с. 646.
2. Закон України «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-13 від 19 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №19. – с. 80.
3. Бардиш Г.О. Проектне фінансування: підручник. – К.: Хай-Тек Прес, 2008. – 463 с.
4. Богатин Ю.В., Швандер В.А. Инвестиционный анализ. М.: ЮНИТИ, 2000.
5. Василенко В.О. Інвестиційний менеджмент. – К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003.
6. Верба В., Загородніх О. Проектний аналіз: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.
7. Воронцовский А.В., Инвестиции и финансирование: методы оценки и обоснования. – СПб: Изд-во С.-Петербург.ун-та, 1998.
8. Ендовицький П.А., Коробейников Л.С., Сисоєва Є.Ф. Практикум по інвестиційному аналізу. – КО.: Фінанси і статистика, 2001.
9. Жуков В.В. Проектне фінансування: Навчальний посібник. – 3-є вид., стереотип. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 248 с.
10. Кобиляцький Л.С. Управління проектами. – К.: МАУП, 2000.
11. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проэктов. – М.: Финансы и статистика, 2000.
12. Куриленко Т.П. Проектне фінансування. Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 205 с.
13. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 375 с.
14. Онищенко В.О., Редкін О.В. Управління проектами: теорія і практика. Навчальний посібник.: – Полтава: ПНТУ. 2008. – 638 с.
15. Пересада А.А., Майорова Т.В. Проектне фінансування: підручник – К.: КНЕУ, 2007. – 767 с.
16. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и розробка инвестиционных проэктов. Учебное пособие. – К.: Абсолют – В, Эльга, 1999. – 304 с.
17. Смирнов А.Л. Организация финансирования инвестиционных проэктов. – М.: Консалтбанкир, 1993.
18. Онищенко В.О., Пазинич В.І.: Методичні підходи до оцінки інноваційного змісту інвестиційних проектів розвитку суб’єктів господарювання // Фінанси України. – 2006. – №7. – с. 30 – 38.
ДОДАТКИ