ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ПОНЯТТЯ, ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор університету ______________ В.С. Шебанін "___" _______________ 2007 р.

ПОЛОЖЕННЯ

Про кредитно-модульну систему

Організації навчального процесу у Миколаївському державному аграрному університеті

СХВАЛЕНО

вченою радою університету

від "___" _______________ 2007 р., протокол № ____

МИКОЛАЇВ – 2007

Розроблено робочою групою Миколаївського державного аграрного університету

Розробники:

Голова робочої групи – Д.В.Бабенко, перший проректор МДАУ

Члени: В.Т.Захарченко, заступник першого проректора МДАУ

Л.Т.Степанова, начальник навчального відділу МДАУ

Відповідальний за випуск: В.С.Шебанін, ректор Миколаївського ДАУ,

доктор технічних наук, професор

Це Положення не може бути повністю чи частково відтворено, тиражовано та розповсюджено без дозволу Миколаївського державного аграрного університету.

Зміст

ВСТУП.......................................................................................................... 4

1. Основні терміни, поняття та їх визначення............................................ 4

2. Мета та завдання КМСОНП.................................................................... 8

3. Загальні положення КМСОНП............................................................... 8

4. Принципи КМСОНП............................................................................... 10

5. Організація навчального процесу.......................................................... 12

6. Організаційно-методичне забезпечення................................................. 17

7. Контроль успішності студента................................................................ 18

8. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання................................................................................................... 22

9. Стипендіальне забезпечення студентів................................................... 23

10. Особливості нормування навчального навантаження................................................. 23

ВСТУП

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою.

Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.

На виконання першочергових завдань, що випливають із вищезазначеного, рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 року (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 року (протокол № 5/5-4) передбачено проведення з 2003-2004 навчального року педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі – КМСОНП) у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

При розробці цього положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої Системи (далі – ЄКТАС).

Дане Положення розроблено на підставі низки нормативних та правових документів щодо входження України до Європейського освітнього простору, згідно з вимогами Болонської декларації.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ПОНЯТТЯ, ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

У Положенні використано терміни, що подані у Законах України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 року № 2984-111 та “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 року № 40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти (додаток № 1 до наказу Міносвіти України від 31.07.1998 року № 385 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 року № 28-р, а саме:

§ кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Суть КМСОНП полягає в тому, що формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі відповідно сформованого переліку змістових модулів (навчальних дисциплін), пов’язаних структурно-логічною схемою підготовки, яка відображена в навчальному плані напряму (спеціальності); на кожний навчальний рік формується робочий індивідуальний навчальний план студента;

§ заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів; заліковий кредит складає 36 годин усіх видів навчального навантаження крім державної атестації; між поняттями “заліковий кредит” і “складність розділу курсу” жодного зв’язку немає. У розумінні розподілу за видами навчальної діяльності умовно це є те, що й модуль, проте на відміну від нього підлягає обов’язковому оцінюванню і окремому зарахуванню. До залікового кредиту можуть включатися окремі або всі модулі навчальної діяльності студента.

(заліковий кредит у країнах ЄС складає 25-30 астрономічних годин, що в середньому відповідає 36 академічним годинам = 27 астр.год.^х 60/45).

Навчальне навантаження студента на один навчальний рік становить не менше 60 залікових кредитів, відповідно на семестр – 30 кредитів, а на половину семестру (термін атестації) – 15 залікових кредитів.

У вищій освіті України в 1993 році було введено поняття кредит – 54 академічні години. Це такий обсяг навчального матеріалу, який може бути засвоєний студентом за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента на тиждень). 54 години визначено за результати досліджень, за якими найбільш висока продуктивна діяльність людини за дев’ятигодинної тривалості її робочого дня впродовж шестиденного тижня. Науково-педагогічні працівники повинні дати такий обсяг інформації, який може бути засвоєний “середнім” студентом у час відведений на тиждень для навчальної дисципліни.

Наказом МОН України (від 20.10.2004 р. № 812) встановлено, що заліковий кредит складає 36 академічних годин (52 тижні на рік – 8 тижнів канікули = 44 тижні; 44х54 = 2376; 2376 – 216 (фізкультура) = 2160; 2160 : 60 = 36 годин.

До величини кредиту ЕCTS – 36 академічних годин - включено усі види навчального навантаження – лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, практики, проміжна і підсумкова атестації, самостійна робота тощо. Самостійна робота студента повинна становити не менше половини кредиту ЕCTS, тобто 18 академічних годин.

§ модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу; обсяг модуля визначається у залікових кредитах .

§ змістовий модуль – це логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу, яка відповідає певному об’єктові вивчення; змістові модулі формують розділи навчальної дисципліни (його назва формується як назва теминавчальної дисципліни) навчальна дисципліна формується як сукупність тісно пов’язаних між собою блоків змістових модулів, передбачених для засвоєння протягом відведеного періоду навчання.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника – це складова галузевих стандартів вищої освіти, де відображено цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначено місце фахівця у структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, систему виробничих функцій і типових завдань та умінь для їх реалізації. Тобто ОКХ відображає соціальне замовлення на фахівця, що розробляється у сферах праці та професійної підготовки з урахуванням аналізу професійної діяльності.

Освітньо-професійна програма – це складова галузевих стандартів вищої освіти, що визначає термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця. Тобто, це задокументовані структура, зміст, обсяг навчальної інформації у вигляді переліків змістових модулів, блоків змістових модулів та навчальних дисциплін, необхідних для формування у студентів професійних умінь для виконання фахівцем відповідальних посадових обов'язків.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Навчальний план – це нормативний документ університету, який складається на підставі професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять, їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю.

Особливістю навчального плану при кредитно-модульній системі організації навчального процесу є наявність в ньому інформації про обсяги окремих дисциплін у кредитах з урахуванням часу на підготовку та участь студентів у контрольних заходах. Навчальні плани розробляють деканати факультетів відповідно до галузевих стандартів вищої освіти і затверджує ректор.

Робочий навчальний план – складається для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік з наданням інформації про кафедри, які здійснюють навчальний процес з окремих елементів навчального плану, кількості академічних груп та студентів у них.

Індивідуальний навчальний план студента – складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний план студента складається на кожний навчальний рік і затверджується деканом.

Вибіркові навчальні дисципліни, які введено до ОПП і включено до ІНПС, є обов'язковими до вивчення.

Навчальна дисципліна – це педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо, будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) з визначенням потрібного рівня сформованості в тих, хто навчається певної сукупності умінь і навичок.

Нормативні навчальні дисципліни (70%) встановляються державними галузевими стандартами вищої освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим. Вибіркові навчальні дисципліни визначаються університетом (70%) і самим студентом (30%).

Програма навчальної дисципліни - це складова стандартів вищої освіти, в якій визначено місце і значення навчальної дисципліни на підставі програми навчальної дисципліни і навчального плану. Вона включає: анотацію навчальної дисципліни, узгодження змісту навчальної інформації з забезпечуючими та забезпечуваними навчальними дисциплінами, структурно-логічну схему викладання змісту навчальної дисципліни, тематичний план, перелік навчально-методичної літератури, засоби для проведення поточного і підсумкового контролю.

Індивідуальні навчальні заняття – вид навчальних занять, що проводяться з окремими студентами для підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть складати частину або повний обсяг знань з однієї або кількох навчальних дисциплін. Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Самостійна робота студента – це форма навчального процесу в університеті, що є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламентується індивідуальним навчальним планом студента і повинен становити згідно з вимогами ЕCTS разом з індивідуальними навчальними заняттями не менше 50% від загального обсягу трудомісткості навчання з дисципліни. Видами самостійної роботи є індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові роботи чи проекти, індивідуальні навчально-дослідні завдання, звіти про практику та інше), що передбачено навчальним планом. Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це вид самостійної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується підсумковим контролем з даної навчальної дисципліни.

Контрольні заходи – це форми і методи оцінювання рівня сформованих знань та умінь у студентів із зазначеними у відповідних галузевих стандартах (державна атестація) чи програмах навчальних дисциплін (поточна та підсумкова семестрова атестація).

Поточний контроль здійснюється під час практичних, лабораторних, семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента

до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначається відповідною кафедрою.

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих завершених його етапах. Підсумковий контроль включає екзамени, заліки, модульну та державну атестації. У кінці кожного семестру студент складає екзамени з предметів, які він вивчав, якщо це передбачено навчальним планом.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід.

Залік (диференційований залік) – це форма підсумкового контролю, що є в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних ним індивідуальних завдань (розрахункових, графічних, навчально-дослідних тощо), певних видів робіт на практичних, лльно-дослідні завдання, звіти про практику та інше), що передбачено навчальним планом. Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це вид самостійної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується підсумковим контролем з даної навчальної дисципліни.

Присутність студента під час виставлення залікової оцінки є не обов’язковою.