Овуляторні кровотечі.

Клінічно характеризуються надмірною менструальною крововтратою без порушення регулярності циклу.

Клімактеричні кровотечі (кровотечі у перименопаузі).

За патогенетичним варіантом найчастіше зустрічаються ановуляторні естрогені кровотечі прориву, що розвиваються у результаті відносної гіперестрогенії на тлі абсолютної гіпопрогестеронемії та виникають, як правило, після затримки місячних.

Рідше мають місце кровотечі без порушень регулярності менструального циклу (овуляторні кровотечі), що розвиваються у результаті недостатності лютеїнової фази та вторинного формування дисбалансу локальних ендометріальних факторів на тлі абсолютної гіпопрогестеронемії.

При обох клінічних варіантах морфологічним субстратом кровотечі в ендометрі, як правило, є гіперпластичний процес.

 

 

Діагностика ДМК.

I етап

  Етап підтвердження наявності кровотечі на основі оцінки істинності скарг на менорагію     ІІ етап   Етап диференційно-діагностичного пошуку і власне встановлення діагнозу ДМК       ІІІ етап   Етап встановлення клініко-патогенетичного варіанту ДМК

 

Малюнок 1. Етапи діагностики дисфункційних маткових кровотеч