Процес проектування у навчальному процесі.

Основні вимоги до використання методу проектів у процесі трудового навчання.

Основні вимоги до використання методу проектів:

1) Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення.

2) Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

3) Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4) Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

5) Використання дослідницьких методів, які передбачають певну послідовність дій:

- Визначення проблеми та похідних від неї завдань дослідження (використання в ході спільного дослідження методу "мозкової атаки", "круглого столу");

- Висунення гіпотез їх вирішення;

- Обговорення методів дослідження (статистичних методів, експериментальних, спостережень, пр.);

- Обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, переглядів, пр.).

- Збір, систематизація та аналіз отриманих даних;

- Підведення підсумків, оформлення результатів, їх презентація;

- Висновки, висування нових проблем дослідження.

Загальні підходи до структурування проектів:

• Починати слід завжди з вибору теми проекту, його типу, кількості учасників.

• Далі вчителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації, що сприяють визначенню проблем, відеоряд з тією ж метою, тощо). Тут доречна "мозкова атака" з подальшим колективним обговоренням.

 

Процес проектування на виробництві. 26. Характеристика основних етапів: дослідження та складання завдань проекту; художньо-конструкторський пошук; ескізний проект; складання конструкторської документації.

Процес проектування виробів в умовах виробництва складається з таки основних етапів:

Ø Дослідження та складання завдань проекту;

Ø художньо-конструкторський пошук;

Ø ескізний проект;

Ø складання конструкторської документації.

Дослідження та складання завдань проекту. На цьому етапі відбувається дослідження проблеми (товару чи послуги), над якою буде працювати творчий колектив. Під час вивчення інформації, яка стосується проекту, з’ясовують чи визначають самостійно всі вимоги до об’єкту проектування. Вся зібрана інформація про майбутній об’єкт виготовлення аналізується з позицій зручності, технологічності, економічності та естетичності виробу. Етап завершується складанням науково обґрунтованих вимог до даного об’єкту, відповідних проектних характеристик. На основі проведеної роботи складають технічне завдання.

Художньо-конструкторський пошук. На цьому етапі відбувається створення початкових творчих ідей у вигляді ескізних та графічних форм, що може також відбуватись в об’ємному вигляді - макетах. Розробка графічної частини відбувається на основі технічного завдання та відповідних нормативних документів (ГОСТів, нормалей). Ескізування промислових виробів відбувається від принципової схеми до графічної розробки окремих деталей, і потім до виробу в цілому. На цьому етапі ескізи (певної кількості) можуть відображати ідею проекту в цілому, зображення окремих вузлів з прорисовкою окремих фрагментів деталей виробу, мати вигляд компоновочних схем. Спочатку ескізи виконуються без дотримання масштабу, оскільки на цьому етапі перевіряються різні напрямки розв’язку форми та конструкції майбутнього виробу, і вже потім уточнюється через креслення з дотриманням масштабу та вимог ЕСКД.

Особливе місце на цьому етапі має метод макетування майбутнього виробу. В умовах виробництва дедалі більше використовуються інформаційні технології, про що ми згадували на початку цього параграфу. Макетування за допомогою комп’ютерних технологій використовують для того щоб остаточно розв’язати компоновочні варіанти, з’ясувати об’ємно-просторові пропорції тощо.

На цьому етапі, також, дизайнери іноді використовують клаузуру, хоч її більше застосовують у навчальних цілях. Клаузура може виконуватись на папері з використанням різноманітних зображувальних засобів. Про використання клаузури ми будемо говорити більш докладно у наступних параграфах цього посібника.

Ескізний проект – це остаточна творча пропозиція конструктора чи дизайнера, яка повністю відображає характеристики виробу. Ескізний проект – це графічна частина проекту, яка складається із головного планшету, на якій зазначають тему проекту, варіанти планування (садиби) чи форми виробу. До графічної частини також виготовляють ортогональні вигляди виробу, його перспективне зображення, зображення макету виробу чи інтер’єру, розрізи вузлів, схеми компоновок, номенклатурні креслення, пояснююча записка.

Обов’язком елементом проекту промислового виробу є перспективне зображення цього виробу, інтер’єру виконане на планшеті. Найчастіше використовують кутову перспективу в архітектурному проектуванні, фронтальну – для зображення інтер’єру чи меблевих виробів тощо.

Складання конструкторської документації. На цьому етапі проектування відбувається складання креслярської документації – робочі креслення необхідні для виготовлення запланованого виробу. На виробництві або в проектно-конструкторському бюро робочі креслення виконуються після затвердження ескізного або художньо-конструкторського проекту.

Процес проектування у навчальному процесі.

Освітня галузь «Технології» побудована на засадах проектно-технологічної системи, мета якої – розробка й виготовлення навчального творчого проекту, що розглядається як самостійно розроблений і виготовлений виріб (послуга) від ідеї до її втілення, характерний суб’єктивною чи об’єктивною новизною, виконаний під контролем і консультуванням учителя.

Проектно-технологічна діяльність спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних та предметно-перетворюючих знань і вмінь; передбачає виконання учнями творчих проектів під керівництвом учителя в процесі проектування, технології виготовлення цих об'єктів та їх захисту. На сьогодні питання організації роботи вчителя й учня під час проектування достатньою мірою ще не вивчене, а отже, потребує більш широкого та глибокого розгляду. Тому метою вчителя є розкриття змісту проектування, визначення його етапів, аби вчитель трудового навчання міг методично правильно і грамотно спланувати свою роботу на уроках трудового навчання під час розробки учнями творчих проектів.

Аналіз літературних джерел дає змогу стверджувати, що науковці, здебільшого, розглядають процес, під час якого створюється і виготовляється виріб (послуга) як проектування. Під проектуванням вони розуміють науково обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту-прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта стану чи процесу в єдності зі шляхами його досягнення.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або вдосконалення існуючого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, загальноцінні мотиви вибору професії і працелюбність. При цьому слід пам'ятати, що особливу увагу потрібно приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Основний зміст проектування полягає в конструюванні сукупності дій та засобів, що дають змогу розв'язати поставлені завдання й проблеми, досягти визначених цілей. Ці дії та засоби фіксуються у двох формах: як система параметрів проектованого об'єкта та їх кількісних показників; як сукупність конкретних заходів, що забезпечують реалізацію запроектованих показників та якісних характеристик майбутнього об'єкта.

Проектування в якості творчої, інноваційної діяльності завжди націлене на створення об'єктивно і суб'єктивно нового продукту. Виготовляючи виріб, учень закріплює знання з математики, фізики, креслення, основ підприємницької діяльності та інших предметів, засвоює принципи набутих умінь і навичок у виконанні технологічних, економічних, мінімаркетингових та інших операцій. Одночасно з цим вирішуються такі завдання, як:

• ознайомлення з функціональним призначенням даної конструкції;

• вироблення навичок з читання креслень;

• розрахунок собівартості майбутнього виробу;

• складання ескізів;

• планування технологічного процесу;

• організація творчої діяльності;

• формування в учнів технологічної культури.

Успішність проектування забезпечується за умови здійснення таких взаємопов'язаних його цілей: соціально-економічна ефективність; соціальна інтегрованість; соціально-організаційна керованість; суспільна активність. Важливим чинником є також правильна й послідовна організаційно спланована робота вчителя та учня, тобто правильна логічна послідовність дотримання етапів виконання творчих проектів.

Щодо структури і послідовності, то проектно-технологічна діяльність учнів включає в себе такі етапи:

- організаційно-підготовчий;

- конструкторський;

- технологічний;

- заключний.