Основні операції, обладнання та інструмент для кування

 

Кування виконують на кувальних молотах та гідравлічних пресах. Фасонні поковки масою більше 100 кг і прості поковки масою більше 750 кг доречно виготовляти на гідравлічних пресах.

Основний параметр кувальних молотів – маса падаючих частин, яка для пневматичних молотів може перебувати в межах 150...1000 кг, а у пароповітряних – 1000...8000 кг. Основним параметром кувальних пресів є максимальне зусилля, яке для деяких пресів становить 80 МН і більше.

Інструмент для вільного кування поділяють на основний,підтримувальний та вимірювальний. До основних інструментів належать бойки, плити для осаджування, оправки, прошивні кільця, напівкруглі та клинові розкатувачі, обсікачі, кутки, круглі та трикутні перетискачі, суцільні та рознімні обтискувачі, одно- й двобічні сокири. (рис.2) До підтримувальних інструментів відносяться кліщі, стояки, патрони, захоплювачі. Вимірювальні інструменти – це кронциркулі, нутроміри, лінійки, кутки, шаблони, калібри тощо.

Рис.2. Інструменти для операцій вільного кування: а – бойки; б – плити для осаджування; в – пробивачі; г – оправка для розкатування; д – сокири, розкатувачі та перетискачі різних перетинів; е – обтискачі; є – підставки.

Щоб підвищити стійкість до ударних навантажень, інструмент підігрівають до температури 150...200°С й періодично контролюють твердість його робочих поверхонь.

Основні операції в кувально-штампувальному виробництві підрозділяють на три групи:

- заготівельні;

- властиво кувальні і штампувальні;

- завершальні та викінчувальні .

До заготівельних (розділювальних) відносяться підготовка виливків або пруткового матеріалу до кування або штампування, поділ його на штучні заготовки (відрубування, надрубування, ламання) і нагрівання.

До кувальнихта штампувальних відносяться всі операції, які призводять до суттєвої зміни форми оброблюваного виливка або заготовки (операції кування та об’ємного штампування, котрі виконуються на молотах та пресовому обладнанні тощо), а саме: осаджування, протягування, передавання, розгонка, прошивання, обтискування, вигинання, закручування, підкатування, витискання (рис.3).

Рис.3.Основні технологічні операції кування:

А – протягування (витягування); б – витягування фігурними бойками; в – розкатування; г – осаджування (в даному випадку висаджування – місцеве потовщення заготовки); д – прошивання; е – вигинання; є – закручування; ж – надрубування, відрубування.

В процесі осаджування зменшується висота заготовки або її частини (висаджування) з одночасним збільшенням площі її поперечного перетину.

Протягування - це операція, під час якої збільшується довжина заготовки чи її частини за рахунок зменшення площі поперечного перетину. Різновидом протягування є розкатування циліндричних заготовок на оправках.

Передаванням називають зсування однієї частини заготовки відносно іншої за умови зберігання паралельності осей чи площин окремих частин заготовки.

Внаслідок прошивання утворюються порожнини у заготовці за рахунок витискання матеріалу.

Під час закручування частина заготовки провертається навколо повздовжньої осі.

Відрубуванням називають повне відокремлення частини заготовки по замкненому контуру деформувальним інструментом, а розрубуванням – те ж по незамкнутому контуру.

До завершальних відносяться операції обрізки заусенця, прошивки і пробивки отворів на штампованих поковках, їх термічної обробки.

До викінчувальних операцій відносяться правка і калібрування поковок, очищування їх від окалини.

Для кування використовують прокат тільки найпростіших профілів після того, як його розділили на заготовки невеликих та середніх розмірів.