Визначаємо змінну продуктивність агрегатів
Wзм=0,1· Вр ·Vр ·τ ·Тзм , га/зм
де 0,1- узгоджуючий коєфіцієнт між одиницями виміру;
Вр – робача ширина захвату агрегата, м (в нашому випадку 14.4 м);
Vр – робоча швидкість руху агрегата, км/год (Vр=7.57 км/год);
τ – коєфіцієнт використання робочого часу зміни (відношення часу чистої роботи до загального часу зміни τ=Троб/Тзм=5/7=0.73);
Тзм – загальна тривалість зміни (Тзм=7 год);
Робоча ширина захвату посівного агрегату дорівнює його конструктивній ширині захвату, тобто:
Вр=Вк
Робочу швидкість руху агрегату знаходимо за формулою:
Vp=Vr 
, км/год (2.19)
де δ – буксування рушіїв трактора, %.
Буксування колісних тракторів можна визначити за формуло:
,% (2.20)
Підставивши значення величин в формуу (2.20), отримаєм:
на другій передачі
,%
на третій передачі
,%
Робочі швидкості руху агрегату будуть дорівнювати:
на другій передачі
Vp2=8,53(1 – 11,2/100)=7,57,км/год
на третій передачі
Vp3=10,08(1 – 8,23/100)=9,25,км/год
Коєфіцієнт використання часу зміни приймаємо за довідковими даними, або за результатами хронометричних спостережень.
Приймаємо:
τ2=0,73;
τ3=0,75.
Підставивши значення величин у формулу (2.18), отримаєм:
,га/зм,
,га/зм.
11. Розраховуємо затрати праці на одиницю роботи:
, люд.-год/га (2.21)
де nм і nв – кількість механізаторів та допоміжних робітників, обслуговуючих даний агрегат;
Wгод – годинна продуктивність агрегату, га.
Годинна продуктивність агрегату дорівнює:
га/год;
га/год;
га/год
При механічній заправці сівалок зерном та добривами на агрегаті може працювати один механізатор (тракторист) і один допоміжний робітник (сівальник).
Враховуючи це, затрати праці будуть дорівнювати:
, люд.-год/га,
, люд.-год/га.
Для подальших розрахунків приймаємо другу передачу трактора, на якій маємо мінімум затрат праці. Цей критерій являється одним із основних при виборі складу та режимів роботи агрегатів.