УТВОРЕННЯ І ЗМІЦНЕННЯ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
(1918–1920)
1. Внутрішні і зовнішні передумови
2. Проголошення Чехословацької Республіки і формування її кордонів
3. Становлення державності. Конституція 1920 р.
***
●Баран З., Полещук Т. Країни Центральної та Східної Європи в міжвоєнний період (навчально-методичний посібник). Львів, 1999.
●Ллойд Джордж Д. Правда о мирных договорах. В 2-х т. Москва, 1957. Т.1–2.
●Документы и материалы по истории советско-чехословацких отношений / Отв. ред. П.Н.Поспелов, В.Краль. Москва, 1973. Т.1.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. Д.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.
●Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х т. / Под ред. Б.Г.Гафурова и др. Москва, 1960. Т.1.
●Масарик Т.Г. Світова революція за війни й у війні. 1914–1918. Спомини. Львів, 1930.
●Dokumenty moderní doby. Praha, 1978.
***
●Ванечек В. История государства и права Чехословакии. Москва, 1981.
●Голотик Л. Октябрьская революция и национально-освободительное движение в Словакии в 1917–1918 гг. Москва, 1960.
●История Чехословакии. В 3-х т. / Под ред. И.Н.Мельниковой. Москва, 1960. Т.3.
●Кірсенко М. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918–1920 років: політико дипломатична історія з доби становлення Чехословацької Республіки. Київ, 1997.*
●Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней / Отв. ред. А.Х.Клеванский, В.В.Марьина, И.И.Поп. Москва, 1988.
●Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917–1929 гг. / Отв. ред. Р.П.Гришина. Москва, 1988.
●Шмераль Я.Б. Образование Чехословацкой республики в 1918 г. Москва, 1967.
●Язькова А.А. Малая Антанта в европейской политике. 1918–1925. Москва, 1974.
●Křižek J. Vznik Československa. Praha, 1978.
***
28 жовтня 1918 р. у Празі проголошено самостійну Чехословацьку державу. Впродовж тижня було досягнуто угоди між двома центрами чеського національного руху та узгоджено склад уряду. Формування обрисів і кордонів нової держави відбувалося шляхом успішної боротьби за збереження територіальної цілісності базового комплексу історичних Чеських земль з прилученням до них Словаччини і Закарпатської України. Чеська дипломатія завчасно і ретельно пристосувала кваліфікований кадровий апарат, документальну базу для обґрунтування своїх клопотань і постулатів.
Чеські землі внаслідок кількасотрічної еволюції й колонізації німецьким навколишнім середовищем Центральної Європи, були складним бінаціональним і білінґвістичним організмом. Німці чисельно переважали у прикордонні і складали значний прошарок по цілій країні з багатьма етнічними анклавами. Взаємопереплетеність господарства різних реґіонів і приватних взаємин позбавляла сепаратизм підстав. Проте раптове перетворення німців з панівної нації на меншину травмувало їхню ментальність. Чехам довелося докласти певних зусиль, гнучко поєднуючи аґітацію і дипломатію з силовим тиском аби втримати Крконоше та інші периферійні терени у складі молодої держави. У питаннях про Силезію, Крконоше та інші прикордонні терени, чехи вдавалися до історичних ремінісценцій щодо прав Корони св. Вацлава і династичної спадщини Пржемисловичів, Люксембурґів або Яґеллонів. Включення ж Словаччини до складу нової держави чехи обґрунтовували насамперед етнічними доказами. Щодо української території, то вони вдавалися перш за все до арґументів стратеґічного змісту. Результати проведених референдумів не завжди були однозначно переконливі, оскільки ці заходи завчасно і ретельно готувалися.
Чехословаччина була багатонаціональною державою, більше третини населення якої складали національні меншини. Їхнє становище було визначене спеціальним так званим Малим Сен-Жерменським договором. У кінці лютого 1920 р. Національні збори прийняли конституцію Чехословацької Республіки, яка у національному питанні виходила з тези про єдину чехословацьку націю: це перекреслювало саму суть спільної держави чехів і словаків.
У ході семінарського заняття необхідно проаналізувати і обговорити:
●політичне становище Австро-Угорщини восени 1918 р.;
●центри чеських національних сил та їхні вимоги напередодні розпаду імперії Габсбурґів;
●Пітсбурґська угода та її статті;
●формування першого уряду Чехословацької держави;
●самопроголошені німецькі державні формування на території Чеських земель: території, вимоги;
●чехословацька зовнішня політика (кінець 1918 – початок 1919);
●чехословакізм і його суть;
●Конституція 1920 р.;
●українське питання у складі Чехословаччини: основні положення.