ФОРМУВАННЯ ПОЛЬСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

(КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК XX ст.)

 

1. Нові суспільно-політичні реалії Польщі на зламі століть

2. Партії правої орієнтації

3. Соціал-демократичні партії

4. Селянські партії

***

●Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и США / Сост. П.П.Вандель, П.И.Остриков. Под ред. П.И.Острикова. Москва, 1985.

●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. В.Г.Карасев. Минск, 1989. Т.2.

***

Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. Москва, 1980.

●История Польши. В 3-х т. / Под ред. И.С.Миллера и И.А.Хренова. Москва, 1955. Т.2.

Козловский Ч. Очерки истории польского рабочего движения. Москва, 1980.

●Общественное движение на польских землях: Основные идейные течения и политические партии в 1864–1914 гг. / Отв. ред. А.М.Орехов. Москва, 1988.

Орехов А.М. Становление польского социалистического движения (1874–1893). Москва, 1979.

●Очерки революционных связей народов России и Польши. 1815–1917 / Отв. ред. И.С.Миллер. Москва, 1976.

Погодин А.Л. Главные течения польской политической мысли (1863–1907 гг.). Санкт-Петербург, 1908.

Пухлов Н.Н. Из истории польской социал-демократической партии (1893–1904 гг.). Москва, 1968.

Пухлов Н.Н. Польское рабочее движение. 1890–1894 гг. Москва, 1977.

Тых Ф., Шумахер Х. Юлиан Мархлевский. Москва, 1959.

Фалькович С.М. Пролетариат России и Польши в совместной революционной борьбе (1907–1912). Москва, 1975.

Яжборовская И.С. Идейное развитие польского революционного рабочего движения (конец XIX – первая четверть XX в.). Москва, 1973.

Яжборовская И.С., Бухарин Н.И. У истоков польского социалистического движения. Москва, 1976.

Pobóg-Malinowski W. Najnowsza Historia polityczna Polski. 1864–1914. Gdańsk, 1991.

 

 

***

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. виникли ідейно-політичні основи і початкові організаційні структури усіх найважливіших польських суспільно-політичних течій і рухів: консервативний, національно-демократичний, соціалістичний і селянський. Вони відбивали найсуттєвіші політичні, економічні та культурні прагнення основних верств польського суспільства.

На систему польських політичних партій значною мірою впливали традиції національно-визвольної боротьби, яка до 60-х років ХІХ ст. розвивалася при гегемонії шляхти: для цього часу характерною була ідеологія лібералізму. Після повстання 1863–1864 рр. розпочався процес поляризації польського національно-визвольного руху. Переважна частина промислово-аграрних кіл відходили від політичної боротьби з монархіями (Габсбурґів, Ґоґенцоллернів і Романових), які поділили свого часу Польщу, і ставали на шлях співробітництва з ними. Водночас різко активізувався процес політичного самовизничення польської промислової верстви, яка була економічно слабкою і розділена до того ж державними кордонами.

Державно-політичний устрій Росії та Німеччини практично позбавляв польські політичні сили легальної діяльності. Все це певною мірою визначило не лише форми і напрямки активності польських національних сил, але й спричинило еколюцію їхніх програмних концепцій боротьби за відновлення державності.

Серед перших (початок 80-х років) виникли соціалістичні партії, які повною мірою віддзеркалювали розвиток і вимоги робітництва. Ідейно-політичне розмежування в його середовищі призвело до організаційного оформлення партій з різними програмними вимогами. З кінця ХІХ ст. одним з найвпливовіших політичних рухів став націонал-демократичний, який мав підтримку серед інтеліґенції і селян. Селянський рух власні політичні партії витворює з середини 90-х років. Головним принципом цього руху оголошувалося прагнення до національного, політичного, економічного і культурного піднесення народу.

Вивчаючи тему, потрібно розглянути, проаналізувати і обговорити:

політичне становище польських земель;

●можливості легальної діяльності польських політичних сил;

●особливості економічного розвитку земель у складі Австро-Угорщини, Німеччини і Росії;

●угодовство і співробітництво чи боротьба за політичну незалежність: проблема вибору;

●національні конфлікти;

●польське суспільство у Галичині;

●зміни суспільно-політичних реалій на зламі ХІХ–ХХ ст. – основа створення партій різної орієнтації;

●активізація радикальних елементів;

●ідеологічне обґрунтування селянського руху.

Тема 11.