ЗАКОННИК СТЕФАНА ДУШАНА
1. Державна влада та адміністративно-територіальний устрій Сербії
2. Структура феодального класу і феодального землеволодіння
3. Селяни: їх склад, повинності, боротьба проти феодального визиску. Селянська громада
***
●История средних веков (XV–XVII века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степа-нова, А.Я.Шевеленко. Москва, 1981. Ч.2.
●Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В.М.Корецкого. Москва, 1961.
●Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред. В.М.Черниловского. Москва, 1984.
●Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С.Д.Сказкина. Москва, 1963. Т.2.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.
***
●Боброва С.П. Ремесло в сербском поместье в XIII – первой половине XIV в. (по данным хрисовулов) // Труды Воронеж. у-та. Сборник работ филолог. отд. ист.-филолог. ф-та. 1957. Вып. 59.
●Боброва С.П. Некоторые вопросы крестьянского землевладения в Сербии XII–первой половине XIV вв. // Вопросы истории славян. Воронеж, 1963. Вып.1.
●Грачев В.П. Сербская государственность в X – XIV вв. Москва, 1972.
●История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма: В 3-х т. / Гл. ред. З.В.Удальцова. Москва, 1986. Т.2.
●Наумов Е.П. Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII–XV вв. Москва, 1974.
●Наумов Е.П. К историографии Законника Стефана Душана // Славяно-балканские исследования. Москва, 1972.
●Сербия и Болгария в середине XIV в. // Социально-экономическая и по-литическая история Юго-Восточной Европы (до серед. XIX в.). Кишинев, 1980.
●Наумов Е.П. Экономическое положение Сербского государства в середи-не XIV в. // Хозяйство и общество на Балканах в средние века. Калинин, 1978.
●Наумов Е.П. К вопросу об эволюции феодальной ренты в Сербии, Северной и Центральной Македонии и Зете в первой половине XIV в. // Учен. зап. Ин-та славяноведения (Москва). 1962. Т.24.
●Флоринский Т. Памятники законодательной деятельности Душана, царя сербов и греков. Хрисовулы. Сербский законник. Сборники византийских законов. Киев, 1888.
●Фрейденберг М.М. Крестьянство на Балканах в XII–XVIII вв. Калинин, 1984.
●Хвостова К.В. К вопросу о терминологии Летописи попа Дуклянина // Славянский архив. Москва, 1959.
***
Метою вивчення даної теми є вияснення загальних і особливих рис двох основних верств феодального сербського села – землевласників і селян, як залежних, так і вільних. Це завдання студенти вирішують на основі коментованого аналізу пам’ятки законодавства ХІV ст. – “Законника Стефана Душана” (1349–1354). Попередньо слід ознайомитися і опрацювати рекомендовану дослідницьку літературу.
На занятті студенти повинні:
●охарактеризувати державну владу Сербії;
●проаналізувати адміністративно-територіальний устрій;
●дати характеристику селянських поселень;
●виявити і визначити структуру феодальної верстви та її землеволодіння;
●навести дані про селянську громаду: її величину, статус, права на землю тощо;
●назвати і охарактеризувати сільськогосподарські знаряддя селян;
●визначити різницю між селянською і феодальною панщиною;
●охарактеризувати основні категорії селян: меропхи, отраки, серби, власі, арбанасі.
●вказати юридичний статус кожної з селянських катеґорій та їхні повинності;
●відшукати і назвати зміни у повинностях ХІV ст. порівняно з попереднім столітнім періодом;
●показати селянський опір феодальному визиску.
При аналізі сербської пам’ятки можуть виникнути певні труднощі, пов’язані з термінологією. Короткий словничок з поясненням сербських середньовічних термінів наведений у названій в списку джерел і літератури “Хрестоматии по истории южных и западных славян” (С.97). Однак він пояснює лише окремі терміни, які згадуються у названій хрестоматії у фраґментах документального тексту. У зв’язку з цим нижче подаємо роз’яснення інших термінів, які зустрічаються у повному тексті “Законника Стефана Душана”.
Баштинник – власник баштини (спадкового землеволодіння); Велика церква – патріархія; Властелі – світські сербські феодали. Розрізняли великих і малих властелів. У ієрархічному переліку за ними йшли властеличічі; Гість – іноземний посол або купець; Жупа – адміністративна одиниця; Катун – поселення влахів-пастухів; Кьбл – міра сипучих речовин, дорівнювала близько 15–16 кг; Метохія – церковна або монастирська садиба; Мьта – міра площі, дорівнювала 0,06–0,08 га; Отрок – залежний селянин, близький до раба; Перпер – срібна монета вартістю близько 1/3 дуката (3,5 г золота); Планіна – гірське пасовище; Пронія – умовне землеволодіння, яке надавалося на час служби; Себри – всі сербські селяни, залежні і вільні; Сок – поземельний натуральний податок; Хрисовул – у даному випадку царська грамота з підвішеною золотою печаткою.