Б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Банки здійснюють оцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю, якщо для таких активів є активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів слід переоцінювати всі інші активи тієї групи, до якої належить цей об’єкт (крім тих, щодо яких немає активного ринку). Якщо банк здійснив переоцінку об’єктів відповід­ної групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

Корисність необоротних активів зменшується, якщо їх балансова вартість переви­щує оцінену суму очікуваного відшкодування.

Банки зобов’язані переглядати на зменшення корисності нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання та нематеріальні активи, які не можуть використовуватися за призначенням незалежно від наявності ознак зменшення кориснос­ті. Тест на зменшення корисності має проводитися в будь-який час протягом звітного періоду за умови, що він проводитиметься щорічно в один і той самий час. Вперше придбані нематеріальні активи підлягають перегляду на зменшення корисності до закінчення поточного звітного року. Гудвіл, що виник під час об’єднання, перегля­дається на зменшення корисності щорічно.

Втрати від зменшення корисності за необоротними активами, які не переоціню­валися, визнаються у звіті про фінансові результати, а за необоротними активами, які переоцінювалися, — зменшенням додаткового капіталу за результатами переоцінки.

Об’єкти основних засобів і нематеріальних активів припиняють визнаватися в балансі в разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатного передавання, втрати або невідповід­ності критеріям їх визнання як активів.