Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.

Платоспроможність страхової компанії означає її здатність своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями з кредиторами. Мова йде про зовнішніх кредиторів до яких належать зобов’язання перед страхувальниками, перестраховиками, фінансовими і банківськими установами а також внутрішніх кредиторів, серед яких належні платежі засновникам, філіям та представництвам, зобов’язання перед працівниками компанії.

Серед зобов’язань страхової компанії приоритетними є зобов’язання за страховими договорами. Страхова платоспроможність забезпечується за рахунок двох основних джерел — коштів страхових резервів і власних вільних коштів.

Коли бракуватиме страхових резервів, страховик повинен буде виконати страхові зобов’язання за рахунок власних коштів.

Стаття 30 з-ну «Про страхування» Умови забезпечення платоспроможності страховиків

Страховики зобов'язані дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможності:

Ò наявності сплаченого статутного капіталу та наявності гарантійного фонду страховика;

Ò створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

Ò перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Мінімальний розмір статутного капіталу страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

До гарантійного фонду страховика належить додатковий та резервний капітал, а також сума нерозподі-леного прибутку.

Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви.

Вільні резерви - це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможності страховика відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності.

Страховики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

ФЗП = ВМ – НА – СР – Заг.Зобов., де

ВМ - в-сть майна, 1 розд. активу балансу

НА – нематеріальні активи

СР – страхові резерви

Заг.Зобов – загальні зобов’язання

На будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності.

Нормативний запас платоспроможності страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, на будь-яку дату дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

1) НЗПСП = (СП – СП, що належ перестраховикам*0,5)*0,18

2) НЗПСВ = (СВ – СВ, отримані від перестраховиків*0,5)*0,26

СП і СВ – беруть за попередні 12 місяців.

НЗП для компаній зі страхування життя визначається так:

НЗП = РДЗ * 0,05, де

РДЗ – це резерв довгострокових зобов’язань, визначається як сума математичних резервів по кожному договору страхування життя.

Якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування.

Підвищити свою платоспроможність страховик може шляхом здійснення таких заходів:

*підвищення ефективності розміщення коштів ( інвестиційної діяльності;

*скорочення витрат на ведення справи;

*збалансування страхового портфеля;

*удосконалення тарифної політики;

*збільшення статутного фонду;

*удосконалення перестрахових операцій.