Періодичність моніторингу стану хворого та вітальних функцій

Для пацієнтів із кодом АА, які відібрані для процедури тромболізису, — за відповідним протоколом:

— для пацієнтів в перші 6 годин інсульту — кожні 30 хвилин, у перші 6–12 годин — кожні 2 години, у перші 12–24 години — кожні 3–6 годин. Після першої доби інсульту — кожні 6–12 годин при неускладненому перебігу та повній свідомості та кожні 3–6 годин — при ускладненому перебігу;

— для пацієнтів, які надійшли до відділення в строки, що перевищують тривалість терапевтичного вікна для ішемічного інсульту, а також для пацієнтів із геморагічним характером інсульту та невстановленим характером епізоду (залежно від обставин нейровізуалізації), у першу добу спостереження огляд лікаря-невролога (чергового лікаря) проводиться з інтервалом 3–6 годин. У медичній карті хворого відмічається динаміканеврологічного стану (із метою встановлення ознак експансії внутрішньомозкової гематоми або кваліфікації стану «завершений інсульт» чи «інсульт у розвитку» для ішемічних подій). У разі швидких рекурентних змін симптомів та ознак неврологічного дефіциту, при наявності негативних даних нейровізуалізації, може бути розглянуте питання про системний тромболізис за межами терапевтичного вікна у випадках флотуючого тромбу магістральної артерії;

— огляд лікарем та моніторинг неврологічного стану при його стабілізації — після 1-ї доби перебування у відділенні (див. вище) – мінімально двічі на добу;

— фізичні процедури та процедури догляду — за окремим листком ведення хворого (профілактика основних ускладнень).

5. Стандарти терапії (базової):

— у разі непроведення тромболізису пацієнтам з ішемічним інсультом призначається аспірин 300 мг (1-й день, надалі — 100 мг/день) або клопідогрель 75 мг (згідно з показаннями) чи інший вид антиагрегантної терапії (агренокс, комбінація аспірину та клопідогрелю в особливих обставинах); у разі миготливої аритмії перевага надається варфарину, дабігатрану (прадакса)/ривароксабану (ксарелто);

— забезпечення водно-електролітного балансу – внутрішньовенне введення фізіологічного розчину (розчину Рінгера) та пероральне (зонд) введення рідини у відношенні 1 : 3–1 : 4 (до середньої добової норми 3 літри);

— за відсутності протипоказань (низький артеріальний тиск) — внутрішньовенне введення розчину магнезії 25% до 20 мл на добу;

— оральне та парентеральне (за показаннями) харчування (3–5 разів на добу);

— менеджмент артеріального тиску, температури тіла, глікемії тощо відповідно до чинних національних рекомендацій щодо ведення хворих з інсультом;

— із другої доби призначення стандартних засобів вторинної профілактики — антигіпертензивна терапія та статини.

6. Може бути призначене додаткове лікування ­(нейропротективне, нейротрофічне)¹:

— розчин церебролізину внутрішньовенно — до 30 мл/добу — від 10 до 20 діб;

— хворим із цукровим діабетом — розчин альфа-ліпоєвої кислоти 1200 мг/добу внутрішньовенно;

— комплекс вітамінів групи В (нейровітан, нейрорубін тощо) 5–10 діб;

— протинабрякова, протисудомна терапія за показаннями.

7. Профілактика основних ускладнень:

— фізична профілактика легеневих ускладнень та пролежнів, аспірації (за листом ведення — середній персонал);

— пасивна гімнастика, гігієна шкіри;

— рання активізація та вертикалізація (за рішенням лікаря, не пізніше першої-другої доби для хворих у свідомості);

— при критичному рівні ризиків тромбозу вен кінцівок — низькомолекулярні гепарини відповідно до ваги тіла та активності хворого, від 3 до 10 діб;

— при ризику легеневої чи сечової інфекції та при перших ознаках — антибіотикотерапія;

— корекція рівня цукру крові;

— корекція підвищеної температури тіла (фізичні засоби, парацетамол чи ібупрофен кожні 3–6 годин, за показаннями).

8. Обсяг додаткових обстежень та консультацій:

— загальний та біохімічний аналіз крові (інтервал 24–72 години за потребою);

— аналіз сечі (24–48 годин);

— консультація кардіолога, терапевта (інші спеціалісти — хірург, ендокринолог, уролог — за потребою);

— консультація нейрохірурга²;

— консультація окуліста (мінімально — двічі);

— ЕКГ;

— холтерівський моніторинг (ЕКГ, артеріального тиску) — за потребою;

— УЗД судин шиї, транскраніальна УЗДГ;

— рентгенограма ОГК (СКТ — за потребою);

— аналіз крові на RW;

— оцінка когнітивного стану (MMSE) (після 7-ї доби або при виписці);

— оцінка прогнозу розвитку депресії (за шкалами Бека, Цанга, клінічна оцінка);

— інші обстеження та консультації — за показаннями.