Буддизм як світова релігія

У VI ст. до н. е. в Північній Індії виника є БУДДИЗМ- вчення,

 

. У центрі буддистського вчення - чотири благородні істини.

1. Життя є страждання: (народження - стра ж дання, хвороба - страждання, смерть - страждання, втрата при є много - страждання, невиконання бажання - страждання).

2. Причиною страждання є бажання , яке веде через радості і пристрасті до переродження, народження знову.

3. Усунення причин страждань полягає в усуне н ні цього бажання.

4. Шляхом, що веде до усунення страждань, є правильне судження, правильне рішення, правильна мова, правильне жи тт я, правильне прагнення, правильна увага, правильне зосередження. Заперечується як життя, присвячене чуттєвим задоволенням, так і шлях аскези.

 

Основою "праведного" життя є точне і беззаперечне дотримання правил моралі - п'яти знаменитих буддійських заповідей, яких повинні дотримуватись як ченці, так і звичайні буддисти. Ці заповіді такі: 1) не шкодити живим істотам; 2) не брати чужого; 3) утримуватися від заборонених статевих контактів; 4) не вести безглуздих і брехливих розмов; 5) не вживати алкогольних напоїв.

Буддизм з Індії поширюється на острів Цейлон (Шрі-Ланка), а в більш пізній період через Китай на Схід. Сьогодні буддизм - одна з трьох світових релігій.

У процесі розвитку філософського мислення стародавньої Індії проявляються і матеріалістичні тенденції. Серед них - вчення локаята ("спрямоване на (цей) світ "). Засновником локаяти проголошується Чарвака (іноді ця філософська система називається чарвака), але даних про його життя і творчість не збереглось.