Розвиток етичних уявлень в Стародавній Інді

 

Соціально розділене суспільство Стародавньої Індії - найбільш ранній тип суспільства, який прийшов на зміну суспільству первісній.Економічне він характеризується пануванням патріархального натурального господарства, визначеної стійкістю 5 J недержавних форм власності на землю та общинного землеволодіння, вкрай повільним розвитком індивідуальної приватної власності.

Невід'ємною частиною ранніх філософський-правових систем Стародавньої Індії були етичні погляди, що додавали цих систем певне забарвлення. Так, у давньоіндійських Ведах добро і справедливість розцінювалися як вищий закон світоустрою, який забезпечує загальний порядок і гармонію.

 

Соціально-етична проблематика на ранньому етапі свого розвитку переважував загальнофілософське погляди. Разом із тим:, уже ранніх етапах розвитку філософської думки в Древній Індії особлива увага приділялася осмислення специфічних моральні, етичні і природно-правових уявлень, таких як справедливість, благо, добро. Звернення до категорій такої спрямованості диктувалося безпосередньо суспільно-практичними цілями: допомогти людей скорегувати свій спосіб життя, допомогти в досягненні суспільного та особистого блага, допомогти в торжество справедливості.

БІЛЕТ №8