Філософія відродження в Україні

ХV-ХVІ ст. в історії філософської думки прийнято називати епохою Відродження, Ренесансу (від фр. r епаіssапсе — відродження). Цей термін вживається на означення періоду відродження античної культури під впливом суттєвих перемін в соціально-економічному та духовному житті Західної Європи

Характерні риси відродження:

-гуманізм(гумано-людина)-визнання людини, та її життя найвищою цінністю на землі

-антропоцентризм- людина, найвище творіння Бога, але вона сама вирішує як будувати власне життя( людина може стати такою, якою хоче)

-алхімія-пояснення містичних вчень(чорної магії) з науковими дослідами з метою пошуку філософського каменю

-утопізм(утопія- місце якого не існує)- поширення ідеї побудови ідельного суспільства(матеріального)

 

Основні ідеї відродження:

1.Натурфілософія ( вчення про природу- прагнення зрозуміти сутність природних, та космічних законів, з метою задов. Матеріальних потреб людини)

2.Основа пізнання – це пізнання людиною природи, яке базується на досвіді(експеремнті), та перевіряється математично

3. Моральна філософія – людина повинна жити так, щоб і виконувати християнські заповіді і насолоджуватися земним життям

4.Держава-необідна перебудова суп. На основі ідеалів гуманізму(розумною державотвор.)

Представники:Ніколя Копернік, Ніколо Макіавелі , Томас Мор, Джордано Бруно, Галілео Галілей

 

Суспільна свідомість та її структура

Суспільна свідомість – це не емпірично ісоняття нуюче самостійне духовне утворення, а

сусшльна свідомість лософська категорія, що позначає фундаментальну особливість соціальних суб’єктів відображати соціальну та природну дійсність при визначальному впливі суспільного буття, а суспільне буття — це реальний процес життя людей.