Українські маси.

По такій поправці, тепер, по двадцяти літах, не маємо права говорити в імені жодного класу. Класів, як творчих чинників, не зосталося в Україні.

Маси зосталися. Сорокаміліонові маси нашого народу, обдерті і зоднаковілі, неспокійні і зголоднілі. Здається нам спочатку, що не характеризує їх жодна зовнішня прикмета. Переганяють їх з місця на місце, не дають задержуватися в жодних формах українства. Ніби нічого не мають ці люди, більш чи менш удатно занумеровані в фабриках чи колективних господарствах.

Але ні, вони мають своє лице! Зосталися в них цінності, що їх не відібрав більшовизм. Зосталися – жінка, сім’я, потяг до кращого духовного життя. А і в тому усьому – зостався характер.

Що за характер? Характер, що віддавна зростає на землях України: його не змінить жодний більшовицький “град, буря і повінь”. Двадцять літ не змінять тисячолітнього роду. Знаходимо рід, як підставу.