Фразеологія у діловому мовленні

Фразеологія - розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми. Мовні одиниці, що складаються з кількох роздільно оформлених ком­понентів, характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і, як окремі слова, позначають поняття, називаються фразеологіч­llИМИ одИllИЦЯМИ, фразеологіЧllИМИ зворотами, чи просто фразеологізмами.

Фразеологічні звороти кожної мови характеризуються стійкістю лексичного складу, відтворюються і зберігаються у нашій пам'яті, а ви­користовуються при потребі.

Фразеологізми - це стійкі словосполучення, що характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматич­ним відтворенням у тексті:

llУЛЬ llа масу - байдужість; бити байдики - ліllуватись;

як Сllіг llа голову - llесnодіваllО; llечистий llа руку - llечеСllИЙ.

Авгієві КОllЮШllі - так говорять про щось надзвичайно грязне (і в пря­мому і в переносному значенні);

Ахілесова п'ята - саме уязвиме місце людини; -іН

Геростратова слава - слава, здобута злочинним і позорним спо­собом;

Розрубати Гордіїв вузол - знайти вихід із важкого становища; Дамоклів меч - бути llа вОЛОСИllці від смерті - так кажуть про небез­пеку, що є поруч;

Таllталові муки - безкіllечllі страждаllllЯ, llестерпllі муки від стрем­ліllllЯ досягти бажаllОЇ мети і llеможливості ЇЇ досягти;

Народитися вдруге - так кажуть про людей, що чудом врятувалися

..

вІД смерп;

Пуп землі - іронічний відзив про того, хто вважає себе важливішим за інших.

Пальма першості - символ перемоги llад будь-ким;

ЛОnllути від заздрощів - виражеllllЯ, пов'язаllе з Богом зло сті і llе­гараздів;

Каllути в Лєту - забути llазавжди (з міфології - Лєта - річка у nід­зеМllОМУ царстві, що дає забути все зеМllе).

ДраКОllові заКОllИ - СИllОllім жорстокості. Дракон - афінський зако­нодавець, який склав у 621 р. до Н.е. кодекс законів. Правила судочин­ства і покарань були настільки суворі, що Солону прийшлося їх відмі­нити чи змінити.

За джерелом виникнення фразеологізми в українській літературній

мові можна класифікувати таким чином:

виробничо-професійні вирази, що набули метафоричного зна­чення: сім разів відміряй, а раз відріж; взяти під обстріл; вИКОllУ­вати завдаllllЯ llа відміllllО;

вислови з античної культури: альфа й омега (початок і кінець), зо­лотий дощ (несподіване багатство), крокодилячі сльози (удаваний плач), сади Семіраміди (прекрасні місця) тощо.

Фразеологізми, як і слова, можуть бути багатозначними, вступати у синонімічні, омонімічні, антонімічні відношення з іншими фразеоло­гізмами.

Наприклад, багато значний фразеологізм роззявити рота може озна-

чати розкрити рота, розпочати розмову, базікати, сперечатись;

тути СnИllУ - тяжко працювати, nРИllижуватись тощо. Омонімічні - закрити очі - вмерти, llе звеРllути llа щось уваги. Синонімія у фразеологізмах - явище поширене: давати llагаllЯЙ -

давати nрочухаllа, мuлити ШИЮ, мuлити чуба, давати жару, llагаllЯти холоду, Зllімати стружку, вставляти клеnку, обібрати до llитки, обдерти як липку, пустити по світу тощо.

Антонімічними Є фразеологізми, що протиставляються за значенням: співати деферамбu - полuватu помиямu, ні пари з вуст - розпустuтu язu­ка, кури не клюють - як кіт наплакав, KzjJamu в жар - кинути в холод.

Фразеологізми як і слова, можуть бути стилістично нейтральні: мати на увазі, мати на меті, братu участь, бутu учаснuком і стилістич­но забарвлені:

а) книжні- гави ловuтu, вуха в'януть, пошитuся в дурні; пролетів, як фанера над Парuжем; воду варить, стріха поЇХала;

б) книжні- ідея фікс, жuва легенда, каїнова печать, дядечко Сем, да­моклів меч, перша скрипка, пальма першості.

Фразеологічні одиниці є досить важливим семантичним та стиліс­тичним засобом. Одні фразеологізми є спільними для багатьох мов. До таких належать давньогрецькі: Яблуко розбрату - прuчuна сварки, во­рожнечі, євангельські (шлях на Голгофу), біблійні (дух і буква), літера­турні (Спинись, хвилuно, гарна ти!).

Є фразеологізми, належні лише одній мові, для відтворення позна­чуваних ними понять і в інших мовах не слід шукати рівноцінних відпо­ВlДНИКlв.

Наприклад, часто, коли хочуть емоційно висловитися про те, що якесь діло не йде, чуємо російською мовою вислів з байки Крилова: А віз і нині там. Але прикро, що ніхто не згадує, що українською мовою за байкою Глібова це звучить - а хура й досі там.

І в офіційно-діловому, і врозмовному мовленні зловживають висло­вом давати добро. (Наприклад, Президент дав добро на підготовку про­екту указу про ... Але насправді Президент дав згоду на підготовку (по­годuвся з підготовкою, схвалuв підготовку) проекту.

Трапляється і такий мовний зворот як ставимо вас у відомість (ро­сійською мовою: ставим вас в uзвестность) замість доводити до відома. Але не завжди у діловій мові можливий аналогічний переклад. Напри­клад: Квартира з усіма вигодами (але не зі зручностями), Мати рацію (але не бути правим).

Фразеологізми різняться між собою щодо залежності значення фразеологізму від семантики його компонентів. Тут вирізняють чотири типи:

1. Фразеологічне зрощення - це семантично неподільний фразеоло­гізм, цілісне значення якого ніяк не пов'язане із значенням слів­складників: дати дуба, сміятuся на кутні, скакати у гречку.

Фразеологічні вдності - семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких метафорично вмотивоване значенням їх компонентів: у рот води набратu, прикусити язuка, вивести на чuсту воду, дuвuтuся крізь пальці.

З. Фразеологічні сполучення - семантично подільні фразеологізми, характерною ознакою яких є те, що один із компонентів виступає з вільним, незв' язаним лексичним значенням, інший - із фразе­ологічно зв'язаним: братu участь, завдаватu клопоту, зачіпатu інтереси, ставити пuтання, надавати допомогу. Слова участь, клопіт, інтереси, пuтання, допомога мають вільне, незв' язане лексичне значення).

4. Фразеологічні вuразu - це стійкі звороти, всі компоненти яких мають вільне значення, проте у процесі мовлення ці звороти від­творюються як цілісні мовні одиниці. До них, зокрема, належать прислів'я, приказки, народні порівняння, мовні кліше: дешево й сердито; як з хреста знятuй; курчат по осені рахують; дuвuться, як баран на нові ворота; біла ворона; крокодилячі сльозu; нуль на масу; гострuй на язuк тощо.

Отже, ретельне вивчення багатої фразеології української мови дає змогу якнайтонше висловити думку, втілити її У довершену форму.