Як визначити рід абревіатур? Які існують правила відмінювання складноскорочених слів?
Абревіатури – це складні скорочені слова-іменники, яким властива граматична категорія роду. Абревіатури можуть бути незмінними або відмінюватися за відмінками. Відмінюються:
ü абревіатури, утворені з початкового складу прикметника і повної форми іменника: техогляд (техоглядів), оргтехніка (оргтехнікою), техвідділ (техвідділом);
ü деякі абревіатури англомовного походження, що в українській мові сприймаються як звичайні іменники: Бейсік, радар, модем, лазер, біт;
ü деякі абревіатури ініціально-звукового типу, що сприймаються як іменники чоловічого роду: ЖЕК, неп, виш, рагс.
Не відмінюються:
ü абревіатури, у яких другий елемент має форму непрямого відмінка: заввідділу, начвідділу;
ü більшість ініціальних абревіатур: АТС, ПК, РЕА, ДОС та ін.
Абревіатурам властива граматична категорія роду. Існує декілька правил визначення роду складноскорочених слів:
Ø У невідмінюваних абревіатурах ініціального типу рід визначається за головним словом словосполучення, наприклад, гнучка СРД (система розмежування доступу); недорогий АЦП (аналого-цифровий перетворювач); диференціальна ІКМ (імпульсно-кодова модуляція).
Ø В абревіатурах, що складаються зі скороченого та цілого слова, рід визначається граматично, за останньою частиною: проведений техогляд (чоловічий рід); виконане спецзамовлення – середній рід; вивчений матаналіз – (чоловічий рід).
Ø На граматичний рід багатьох абревіатур впливає їхня форма. Ті з них, що закінчуються на приголосний, уживаються як іменники чоловічого роду, хоча їхнє стрижневе слово жіночого роду (наприклад, районний ЖЕК, хоча житлово-експлуатаційна контора; сформований ВАК, хоча Вища атестаційна комісія; комерційний виш, хоча вища школа ті ін.) або середнього роду (наприклад, Мінфін узгодив, хоча Міністерство фінансів; МОЗ ухвалив, хоча Міністерство охорони здоров’я; Мін’юст зацікавлений, хоча Міністерство юстиції; ліквідований ВАТ, хоча відкрите акціонерне товариство і т. п.).
Потрібно пам’ятати,що деякі слова мають і закін-
чення -а, і закінчення -у. Наприклад, термін у значенні
«слово» – терміна, у значенні «строк» – терміну, апарата (прилад) – апарату
(установа), елементу (абстрактне) – елемента (конкретне), інструмента (одич-
не) – інструменту (збірне), рахунка (документ) – рахунку (дія), фактору (чинник) – фактора (маклер).
Варто пам’ятати й особливості закінчень родового відмінка множини таких слів: статей, гостей, облич, відкриттів і відкрить, сумішей, старост і старостів.
Питання для самоконтролю:
1. Які граматичні категорії має іменник?
2. У чому полягають особливості використання іменників у професійному мовленні?
3. Як іменники поділяються на групи?
4. Як відмінкові закінчення мають іменники ІІ відміни чоловічого роду?
5. Як визначається рід абревіатур?
6. Які існують особливості відмінювання термінів-складних іменників?
ТЕМА 6