Поняття культури мовлення. Суржик

УКРАЇНСЬКА МОВА

(ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ):

НОРМИ ТА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Навчальний посібник для практичних занять

з курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”

 

Затверджено

на засіданні кафедри української мови.

Протокол № 8 від 12.03.2009 р.

 

 

Львів – 2009

Українська мова (за професійним спрямуванням): норми та культура мовлення: Навчальний посібник / Укладачі: Г.Л. Вознюк, С.З. Булик-Верхола, І.П. Василишин, М.В. Гнатюк, І.Б. Ментинська, І.Д. Шмілик. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. – 134 с.

 

 

Укладачі:Вознюк Г.Л., канд. філол. наук, доц. (керівник авторського колективу);

Булик-Верхола С.З., канд. філол. наук, ст. викл.;

Василишин І.П., канд. філол. наук, ст. викл.;

Гнатюк М.В., викл.;

Ментинська І.Б., викл.;

Шмілик І.Д., викл.

 

 

Рецензент:Полюга Л.М., доктор філол. наук, проф.

У посібнику висвітлено важливі питання програмного матеріалу з курсу “Українська мова за професійним спрямуванням”.

Особливу увагу зосереджено на актуальних проблемах мовних норм і культури професійно-ділового мовлення. До кожної теми подано низку практичних завдань, що дадуть змогу закріпити засвоєний матеріал.

Книгу адресовано студентам Інституту дистанційного навчання, а також усім, хто цікавиться проблемами культури української мови.

 

Чудова думка втрачає свою цінність,

коли вона погано висловлена

Вольтер

Треба всіма силами дбати про те,

що зветься культурою літературної мови

І. Огієнко

Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати

М. Рильський

РОЗДІЛ 1

Вступ. Літературна мова. Типи мовних норм.

Стабільність і змінюваність норм у часі.

Поняття культури мовлення. Суржик

 

 

Нерозумно вважати, що знаєш рідну мову досконало. Як мудро зауважено, чужу мову можна вивчити за півроку, а свою треба вчити ціле життя. Будьмо розсудливими, шануймо свою неповторну мову!

Щоб кожен умів правильно говорити й писати, вимовляти й наголошувати слова, слід опанувати норми літературної мови.

Літературна мова – це унормована, відшліфована форма загально-народної мови, що обслуговує різноманітні сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, науку, пресу, побут, культурне життя народу.

Основною ознакою усної та писемної форм літературної мови, що відрізняє її від діалектної, жаргонної та інших різновидів загальнонародної мови, є нормативність, тобто послідовна підпорядкованість встановленим правилам – нормам.

Норма – це сукупність загальновизнаних правил реалізації мовної системи на лексичному, граматичному та інших мовних рівнях. Безпомилкове використання літературної мови в усній формі залежить від встановлених правил вимови звуків, наголошування слів, належної побудови лексем відповідно до властивих українській мові значущих частин слова (префіксів, суфіксів, закінчень), вибору необхідного за змістом слова чи його форми, доречного їхнього поєднання в словосполучення та речення. Писемну ж форму регламентовано ще написанням (орфографічними нормами), а також відповідними розділовими знаками, які членують мовленнєвий потік (пунктуаційними нормами).

Норми з плином часу можуть змінюватися переважно через історико-політичні обставини. Ці усталені правила фіксує “Український правопис”, на основі якого вже укладають словники, довідники, підручники тощо. Норми є визначеними для всіх мовних рівнів:

· орфоепічні норми – це сукупність правил належної вимови звуків і звукосполучень у процесі мовлення. За умови дотримання цих норм висловлене сприймається точно й однозначно, адже норми унеможливлюють перекручення змісту виголошених слів, словосполучень чи речень загалом (напр., хліб, а не хліп; загадка, а не загатка; лев, а не леф; словорозрізнювальні п – б, з – с: грип – гриб, казка – каска).

В інакшому разі ми можемо опинитися в смішній ситуації, коли, утворивши від дієслова могти форму минулого часу чоловічого роду, вимовимо кінцевий глухий [х] замість дзвінкого [г]: він дійсно міх, я в цьому впевнена; чи у слові каска – дзвінкий [з] заміcть глухого [с]: одягни на голову казку;

· акцентуаційні норми передбачають вміння правильно наголошувати слова. Наголос в українській мові, окрім інтонаційного призначення, виконує ще й смислорозрізнювальну функцію: тепло – тепло, вигода – вигода;допомагає виділити в словосполученні чи реченні головне: Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль; Іванна вчасно написала модуль.

Типовим порушенням правил наголошування слів є вплив російської мови, суржикового мовлення та діалектного середовища: посередині, спина, фартух, кухонний, кухарський, кажу, одного (а не посередині, спина, фартух, кухонний, кухарський, кажу, одного);

· орфографічні норми– це загальноприйняті правила написання слів. Орфограма – це правильне написання, вибране із низки можливих графічних варіантів;

· лексичні норми обґрунтовують вживання слів у властивому для них значенні, напр.: надійшло (а не прийшло повідомлення), переказуйте (а не передавайте вітання), а також не допускають вживання діалектної, жаргонної та іншої ненормативної лексики;

· словотвірні норми– правильне вживання морфем і утворення нових слів за наявними в мові словотовірними моделями: купувати (а не купляти), кулястий (а не кулеподібний), отруїтися (а не отравитися), світлофор (а не світофор);

· морфологічні норми охоплюють правила утворення та поєднання граматичних форм слова, а саме: найвищий ступінь (а не найвища); канцелярське приладдя (а не канцелярські); загорну плащем(а не плащом); вирок кількох суддів (а не суддей); поверталися з Балкан (а не Балканів); до річниці Акта проголошення Незалежності України (а не Акту); директори шкіл (а не директора); найефективніші ліки (а не самі ефективні); більш вдалі спроби (а не більш вдаліші); на своєму полі (а не свойому); чиєїсь руки (а не чийоїсь); шістдесятники (а нешестидесятники); півтора долара (а не півтори); півтори сторінки (а не півтора); чотири грузини (а не грузина); мак мелють(а не мелять); хліб крають (а не краять) тощо;

· синтаксичні норми – це правила побудови словосполучень і речень, тобто правильне поєднання слів за змістом у відповідних граматичних формах: завідувач (чого?, а не чим?) кафедривищої математики (а не кафедрою), медаль, яку він здобув (а не здобута ним медаль), робота законтрактом (а не по контракту);

· пунктуаційні норми– це сукупність правил, спрямованих на правильне використання розділових знаків у реченнях, текстах;

· стилістичні норми встановлюють закони щодо доречності вибраних мовних засобів залежно від стилю: він кваліфікований працівник, а не добрий роботяга (офіційно-діловий стиль).

Унаслідок відхилення від норм на різних рівнях мови виникають типові помилки, що знижують культуру мовлення. Належний рівень культури мовлення передбачає дотримання усталених норм літературної мови, свідоме, цілеспрямоване та майстерне використання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування, а також уникнення в мовній практиці жаргонної лексики, слів-паразитів, діалектизмівтощо. Доречне відповідно до стилю використання мовних кліше (у зв’язку з, відповідно до, взяти до уваги, з…до, вжити заходів) та канцеляризмів(доводити до відома, належить зробити (з’явитися, повідомити, сповістити, підтримати), цей факт засвідчено та ін.). Швидка відтворюваність кліше та канцеляризмів полегшує комунікативний процес. А коли їх використовують не в діловому спілкуванні, то за колоритом таке мовлення нагадує мову Возного – одного із героїв “Наталки Полтавки” І. Котляревського – і не відповідає стилістичним правилам. Надуживання штампами призводить до знеособлення, збіднення мови.

Основною ж метою кожного носія мови є досягнення такої усної та писемної форми спілкування, яка б найповніше і найточніше відтворювала зміст думки.

Головним завданням культури мовлення є виховання навичок літературного спілкування, пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови, у вимові та наголошуванні, несприйняття спотвореної мови (суржику). Але, на жаль, унаслідок понад сімдесятирічної радянської політики в багатьох регіонах нашої країни потужно і впевнено запанував своєрідний мовний покруч – суржик(первісно – суміш зерна різних злаків і борошно з такої суміші, яке було низьким за якістю і споживалось у голодні роки) – це гібрид, у якому штучно об’єднані без дотримання літературних норм елементи різних мов; це недоладна мішанина залишків рідної мови із чужими мовами, що нівелює особистість, мовну свідомість, позбавляє мовлення національного колориту, краси й виразності. Такий “коктейль із мов” породжений невмінням відрізняти форми однієї мови від іншої та низьким рівнем культури мовлення. Суржик є небезпечним, шкідливим і загрозливим явищем, бо паразитує в українській мові і призводить до значних спотворень мовних норм. Я. Радевич-Винницький вважає, що деякі люди не тільки розмовляють суржиком, а й думають. Без сумніву, здеформована мова робить мислення людини примітивним, адже мова не лише творить думку, а й стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує і розвиває.

Мовознавець Л. Масенко зазначає, що 90% лексики цієї змішаної мови становлять російські слова, які вимовляються по-українськи. М. Лесюк зауважує, що така цифра більше стосується мовлення східних українців, у Галичині ступінь ураження може становити лише 30%-40%. “Непрохані гості” відрізняються від автентичних українських за звучанням (ноль, регістратура, двойка, хожу замість нуль, реєстратура, двійка, ходжу); запозиченим наголосом (одинадцять, новий, восємдесят замість одинадцять, новий, вісімдесят); порушенням словотвірних норм (англічанка, датчанин, лікарство, зварщик, осінню, весною замість англійка, данець, ліки, зварювальник, восени, навесні). Не позбувшись одного мовного суржику, смакуємо (не завжди доречно) іншими мовними запозиченнями, напр. англійськими: шоп, фейс, алкошоп, мінімаркет, єс, о’кей чи польськими: здибати, злапати, ніц, коліжанка.

Суржик найбільше побутує в розмовному стилі, звідки проникає на сторінки газет, журналів тощо, напр.: січас (тепер), блінчик (млинець), пирожене (тістечко), болільщик (вболівальник), бувший (колишній), виводи (висновки), виключатель (вимикач), підписка газет (передплата газет), битком набитий (вщерть переповнений), одружитися на… (одружитися з …), на Україні (в Україні), бритися (голитися), загрузити (завантажити), затормозити (загальмувати), перестроїти (перебудувати), кидатися в очі (впадати у вічі).

Подібною до української є мовна ситуація і в Білорусі, лише з іншою назвою – там існує т.зв. трасянка (первісно – це неякісний корм для худоби, у який до сіна “натрушують” солому).

А.П. Коваль у праці “Культура української мови” говорить про існування багатьох причин, що зумовлюють виникнення помилок: це і неповне засвоєння норм літературної мови, і недостатньо уважне ставлення до мовної традиції, і невміння, а іноді й небажання зрозуміти смислові відтінки і стилістичні якості слів, і вплив моди – бажання похизуватися словом чи фразою, які здаються дотепними і виразними, і вплив діалектів тощо. Слід усвідомлювати, що розмовляти мовою-калічкою, неприродним гібридом, якому назва суржик, – це ознака мовленнєво-мисленнєвого примітивізму, неосвіченості, провінційності, байдужості до мовної поведінки.

Завдання 1. Укажіть правильний варіант словосполучення: зібралися усі бажаючі – зібрались усі охочі; прикласти зусилля – докласти зусиль; військова частина – воєнна частина; працюють по багато років – працюють багато років; по заявках – відповідно до заявок; вистроїтися на плацу – вишикуватися на плацу; заходи по забезпеченню – заходи щодо (для) забезпечення; звернутися по питанню – звернутися з питанням; витяг з протоколу – виписка з протоколу; правильне рішення – вірне рішення; глава підручника – розділ підручника; заступник декана (як посада) – замісник декана (як посада); важке матеріальне становище – скрутне матеріальне становище – важке матеріальне положення; здавати іспит – складати іспит; переводити текст – перекладати текст; наводити приклад – приводити приклад; прийняти участь – взяти участь; працюю рятівником – працюю рятувальником; економічний показник – економічний покажчик; підбивати підсумки – підводити підсумки; особиста справа працівника (документ) – особова справа працівника (документ); заважати під час роботи – мішати під час роботи; об’єм виконаних робіт – обсяг виконаних робіт; вступив до інституту – поступив в інститут; виняток становлять такі випадки – виключення становлять такі випадки; добавочна вартість – додаткова вартість; поштовий переказ – поштовий перевод; в останній час – останнім часом; кожного тижня – щотижня; по суботам – щосуботи; працювати за сумісництвом – працювати по сумісництву; ведучий інженер – провідний інженер; по результатам сесії – за результатами сесії; по вказівці деканата – за вказівкою деканату; відпустка по хворобі – відпустка через хворобу; виборча дільниця №1 – виборча ділянка №1; внести до проекта протоколу – внести до проекту протоколу; по сімейним обставинам – за сімейними обставинами; комісія по складанню резолюції – комісія для складання резолюції; охорона оточуючого середовища – охорона навколишнього середовища (довкілля) – охорона оточуючої среди; бакалавр по електромеханіці – бакалавр з електромеханіки; великий по обсягу – великий за обсягом; об’єм завдань – обсяг завдань; по закінченні навчання – після закінчення навчання; по замовленню – на замовлення; ввести в склад ректорату – ввести до складу ректората – ввести до складу ректорату; звільнений по наказу директора – звільнений за наказом директора; у відповідності з наказом – відповідно наказу – відповідно з наказом – відповідно до наказу; на наступний день – наступного дня; прийняти до відома – взяти до відома; по власному бажанню – за власним бажанням; через невчасну виплату заробітної плати – із-за невчасної виплати заробітної плати; дійти висновку – прийти до висновку – зробити висновок; по ініціативі студентів – з ініціативи студентів; згідно до розпорядження – згідно розпорядженню – згідно з розпорядженням – згідно розпорядження; не дивлячись на несприятливі умови – незважаючи на несприятливі умови; оцінка по фізиці – відмітка по фізиці – оцінка з фізики – відмітка з фізики; виключати ток – вимикати струм; оголосити подяку – винести подяку – принести подяку; вищий учбовий заклад – вищий навчальний заклад; більше ніж половина працівників – більша половина працівників; в залежності від обставин – залежно від обставин; можна використати як зразок – можна використати в якості зразка; в значній мірі – значною мірою; інспектор по техніці безпеки – інспектор з техніки безпеки; сьогодні на повістці дня два важливих питання – сьогодні на повістці денній два важливих питання – сьогодні на порядку денному два важливі питання – сьогодні на порядку дня два важливих запитання; датуйте звіт першим жовтнем – датуйте звіт першим жовтня – датуйте звіт першим жовтням – датуйте звіт першого жовтня; засідання навчально-виховної комісії триватиме півтора години – засідання навчально-виховної комісії триватиме півтори години; призначити старостою групи ДК-11 Бойченко Дмитра Сергійовича – призначити старостою групи ДК-11 Бойченка Дмитра Сергійовича – призначити старостою групи ДК-11 Бойченка Дмитра Сергієвича.