Культура Галицько-Волинської держави
| Галузь | Основні досягнення |
| Писемність | · Буквені клейма на глиняному посуді, написи на повсякденних речах. Знайдені бронзові й кістяні «писала» для писання на воскових табличках |
| Освіта | · У містах і церквах у сільській місцевості існували школи, де навчали грамоті |
| Література | · Збереглося дуже мало рукописних книг: Галицьке євангеліє 1144 р., Христинопольський апостол XII ст., Бучацьке євангеліє XII—XIII ст. |
| Літописання | · Світська направленість. «Повість про осліплення Волошка» Василя. Галицько-Волинський літопис, що складається з Літописця Данила Галицького (1205— 1290 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.) |
| Архітектура | · Успенський собор (Володимир), Успенський собор (Галич), церква Іоанна Златоуста (Холм), білокам'яна церква-ротонда в Перемишлі, храм св. Пантелеймона біля Галича · Міста-замки Данилів, Кременець, Угровеськ, Холм · Будівництво в другій половині XIII ст. кам'яних оборонних веж |
| Образотворче мистецтво | · Монументальний живопис (фрески) робився, як правило, за княжим замовленням. Найдавніша ікона Галичини «Покров» датується початком XIII ст., ікона Богоматері — Одигітрії кінця XIII — початку XIV ст. із Покровської церкви в Луцьку, Ченстоховська ікона Богоматері (написана в Галицькій землі в XIV ст. і вивезена до Польщі), ікона Юрія-змієборця на чорному коні із села Стани лі поблизу Дрогобича XIV ст. |
| Ювелірна справа | · Величезна кількість ювелірних виробів галицького і волинського походження в музеях України і зарубіжжя: скроневі кільця, ковтки, сережки, браслети, намиста, хрести, хрести складні, вироби зі слонової кістки тощо · Володіли мистецтвом емалі та черні |
Українська культура в другій половині XIV —