Прислівник

1. Яка частина мови називається прислівником?

2. Які ознаки частин мови відображені у визначенні?

3. Які морфологічні ознаки властиві йому? Які синтаксичні?

4. Якими ознаками прислівник подібний до вивчених частин мови? якими відрізняється?

5. На які розряди за значенням поділяються прислівники?

6. Яке значення мають означальні прислівники? Які семантичні групи серед них виділяються?

7. Яке значення обставинних прислівників? Які групи серед них виділяються?

8. У чому сутність предикативних прислівників? На основі яких частин мови вони формуються?

9. Які предикативні прислівники не мають співзвучних серед інших частин мови?

10. Які є морфологічні типи прислівників, чим вони зумовлені?

11. Як творяться прислівники кожного типу?

12. Зіставити правопис, значення прислівників, утворених від різних частин мови прийменниками-префіксами, та однозвучних слів, що належать до інших частин мови.

Прийменник

1. Які частини мови належать до службових?

2. Які основні ознаки службових частин мови?

3. Чому прийменник належить до службових частин мови?

4. З якими частинами мови вживається прийменник? Навести приклади.

5. На які розряди поділяються прийменники за морфологічним складом?

6. Які є прийменники за походженням?

7. З якими відмінками вживаються прийменники? Навести приклади.

Сполучник

1. Що таке сполучник? Чому він належить до службових частин мови?

2. Яку службову функцію виконує сполучник?

3. Які бувають сполучники за походженням? за морфологічною будовою? за способом вживання? за смисловими відношеннями? Навести приклади.

4. Назвати усі різновиди сурядних і підрядних сполучників.

5. Що таке сполучні слова? Як розрізнити сполучні слова і підрядні сполучники? Які частини мови вживаються у ролі сполучних слів?

Частки

1. Що таке частка? Яка службова функція частки?

2. Які є розряди часток?

3. Які частки належать до формотворчих і які граматичні форми вони утворюють? Навести приклади.

4. Які частки належать до словотворчих? Навести приклади різних частин мови, утворених за допомогою часток.

5. Які частки належать до модальних? Навести приклади.

Вигук

1. Що таке вигук?

2. Чому вигук не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови?

3. На які групи за значенням поділяються вигуки?

4. Які вигуки належать до первинних? до вторинних? Навести приклади.

 

Практичні завдання:

Завдання 1.Напишіть правильно прислівники, розкриваючи дужки.

С(під)лоба, (без)перестанку, по(під)тинню, з(на)двору, чим(дуж), (без)вісти, за(пані)брата, (по)одинці, (на)відріз, (що)сили, (по)всюди, по(за)торік, (за)довго, (за)молоду, (в)одно, (за)одно, в(до)світа, (мимо)волі, на(в)простець, (на)гора, (по)латині, (до)вподоби, (без)угаву, (без)пуття, (на)скаку, (до)речі, (в)обріз, (на)жаль, (на)біс, (на)відмінно, рік(у)рік, сам(на)сам, день(у)день, (сама)самотою_ раз(у)раз, як(не)як, віч(на)віч, всього(на)всього, (по)двоє, (в)двоє, (по)братерськи, пліч(о)пліч, (в)нічию, (на)двоє, (в)розкид, (в)смак, (до)смаку, (на)споді, (до) тла, (зо)зла, (зі)споду, (на)відліг, (під)вечір, (над)вечір, (у)купі, (у)стократ, (на)поруки, (до)побачення, (без)упину,(на)осліп, на(в)кулачки, (ані)телень, (на)світанку, в(до)світа, раз(у)раз, пліч(о)пліч, груди(в)груди, (по)козацькому, (вряди)годи, (десь)інде, будь(що)будь, (за)ради, (по)перше, (в)основному, (за)видна, (на)швидкуруч, (з)ранку(до)вечора, (з)боку(на)бік, (в)цілому, (по)людськи, (на)тщесерце, (що)духу, (де)інде, у(ві)сні, (на)совість, (на)відмінно, (після)завтра, (до)схочу, з(діда)прадіда, хто(зна)куди, (кінець)кінцем, (куди)таки, без(кінця)краю, на(по)готові, мало(по)малу, (ні)звідки.

 

Завдання 2. Знайдіть серед наведених прислівників якісно-означальні, випишіть їх і утворіть від них вищий і найвищий ступені порівняння.

Ясно, зовні, потроху, вузько, дотепер, вголос, зозла, глибоко, надовго, значно, низько, мало, насамперед, трохи, цікаво, понині, близько, повсюди, всередині, важко, знадвору, тепло, мовчки, широко, тихо, назирці, яскраво, давно, зопалу.

 

Завдання 3. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви —Н—, або —НН—.

Організова..о, гума..о, безпереста..о, захопле..о, безви..о, стара..о, враже..о, невблага..о, безумов..о, зра..я, попідвіко..ю, безупи..о, невпевне..о, неприхова..о, сумлі..о, навма..я, щоде..о, самовідда..о, безпричи..о, повсякде..о, тума..о, стурбова..о, невгамов..о, шале..о, невпи..о, стривоже..о, бездога..о, спросо..я.

Завдання 4.З наведеними словами складіть речення. Поясніть, чому в одному випадку ці сполуки пишуться окремо, а в іншому — разом.

У плач — уплач, за очі — заочі, у трьох — утрьох, з боку — збоку, на втікача — навтікача, з верху — зверху, в голос — вголос, в бік — вбік, на швидку — нашвидку.

Завдання 5. Спишіть подані нижче речення, до підкреслених прийменників підберіть по кілька синонімів і запишіть їх у дужках поряд.

1. Під гаєм в’ється річенька. /Л.Гліб./ 2. Не називаю її раєм, тії хатиночки у гаї над чистим ставом край села. /Т.Шевч/ 3. Зустрілися під Крутами. /газ./ 4. Бій ішов поблизу Петрівців. /газ./ 5. Зненацька неподалік від себе побачив Духновича. /О.Гонч/ 6. Навколо імені поста не втихають пристрасті /газ./ 7. Над шляхом при долині біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід і баба. /Л.Кост/ 8. Він задивився на чорняву дівчину у березі. /І.Н.-Лев./ 9. Сидить батько кінець стола. /Т.Шевч./

 

Завдання 6. Запишіть правильно слова, розкриваючи дужки.

Мов(би), ніби(то), наче(б)то, немов(би)то, неначе(б)то, це(б)то, тоб(то), або(що), то(що), отож(то), тим(то), тільки(но), тому(то), адже(ж), хоч(би), дарма(що), хіба(що), поки(що), тільки(що), чи(що), або(ж).

Завдання 7. Запишіть правильно слова (разом, окремо, через дефіс), розкриваючи дужки; з сімома складіть речення.

Аби(що), (ані)трохи, а(нічогісінько), аби(як), де(далі), де(що), що(доби), ані(скільки), авже(ж), ато(ж), іди(бо), так(от), як(от), отакий(то), дістав(таки), так(таки), важкий(таки), будь(що), казна(куди), все(таки), хтозна(з)кого, казна(при)кому, хтозна(для)чого, коли(то), коли(ж)то, зайшов(таки), іди(ж), зробила(б), що(ж)до, ані(як).

Завдання 8.

а) з наведених вигуків випишіть окремо емоційні, спонукальні, звуконаслідувальні, слова мовного етикету; з п’ятьма складіть речення.

Браво! ох! от тобі й раз! геть! нене! гайда! спасибі! цур! гай-гай! нумо! матінко! Доброго здоров’я! цить! брр! слава! ба! їй-бо! кось-кось-кось! отакої! ква-ква! овва! вйо! перепрошую! вибачте! брись!

 

б) складіть з вигуком ОХ! три речення так, щоб у першому з них вигук виражав незадоволення, у другому — сум, у третьому — небажання

Завдання 9. У кожній групі із п'яти словосполучень одне побудоване правильно. Підкресліть його. Решту відредагуйте, записавши поряд ваш варіант.

1.Більша половина дня; завтра в університеті день відчинених дверей; на чердаку світло; потолок вже побілили; мене викликають до школи. 2.У цьому жарті с доля істини; в залі накаляються пристрасті; працювали, не дивлячись на перешкоди, це позаштатна посада; я вже устроївся на роботу. З. Ітак, будемо сумувати наші прибутки; необхідно зняти налоги на додану вартість, багато доброго сказано на нашу адресу; на протязі року була велика нагрузка; ми маємо невеликі доходи.

Завдання 10.Перекладіть словосполучення з російської мови на українську.

По обоюдному согласию, по своему усмотрению, мастерская по изготовлению ключей, инструкция по составлению сметы, по подозрению в совершенном преступлении, специалист по технике безопасности, по вине пешехода, принимать к сведению, по личному делу, по чьей вине, сверх всякого ожидания, вне всякого сомнения, за отсутствием улик, согласно приказу, по ком звонит колокол, скучать по матери, смеяться над кем-то, купить в рассрочку, принять во внимание, вовлечь в игру, при любых обстоятельствах, игра не в нашу пользу, не по силам, встретимся через несколько дней, комиссия по делам несовершеннолетних, благодарю вас, сообщаю вам, по истечении срока, воспитатель по профессии, родственник по матери, годный к употреблению, на наличные деньги.