Історія числівників – назв другого десятка в українській мові

Назви чисел другого десятка (11-19) у давньоруській мові оформлялися на основі прийменникових словосполучень, до складу яких входили назви чисел від одного до дев*яти, прийменник на і слово дєсять у місц.відм.: одинъ (одьно, одьна) на дєсιатє – 11; дъва (дъвě) на дєсιатє – 12...дєвιать на дєсιатє – 19. Перший компонент словосполучення цього типу зберігав певну лексико-граматичну автономність, змінюючись за формами словозміни, властивими простим числівникам одинъ – дєвιать, а останній (дєсιатє, а згодом дєсιать) завжди був незмінним.

 

Творення плюсквамперфекта. Історія цієї дієслівної форми.

Плюсквамперфект – це складена форма дієслова, що означала минулу дію, яка передувала дії, що теж відбувалася в минулому.

Творення: особові форми допоміжного дієслова+активний дієприкметник минулого часу на –л, -ла, -ло.

Дві форми: давніша(скл. Із дієприкметника й імперфекта слова бути – писалъ бяхъ) й пізніша(із дієприкметника та перфекта дієслова бути – писалъ былъ есмь).

Форми давноминулого часу є прямим продовженням давньоруської форми плюсквамперфекта: ходив був – ходилъ былъ есмь.

Історія числівників – назв десятків в укр.мові.

Числ.,які називали десятки, скл. із назв одиниць і числівника десятьу відповідній формі: чєтирє дєсятє.Такі словосполучення теж лексикалізувалися. Своєрідними в групі цих назв є числ. сорок ъ та дєвяносто.Числ. сорок генетично був споріднений з імен. і називав мішок, до якого вкладали чотири десятки шкірок. Числ. дев’яносто, виник унаслідок фонетичних перетворень словоспол. дев'ять до ста, що далі трансформ. в дев'яносто.

Назви чисел двадцять- дев'яностопервісно були складеними конструкціями, в яких назви одиниць поєдн. із словомдесятьу формі Н.в. двоїни ( дъва дєсяти) або множини ( три дєсятє, чєтыре дєсятє), а в числ. п'ятдесят- дев'яностоназви одиниць керували словом десять,вимагають форм род.від. множ.(д.рус.пять дєсятъ).

Числівники п’ятдесят- вісімдесятє прямим продовженням відповідних складених числових назв давньорус. мови.У процесі зрощення компонентів тут відбулися менш істотні зміни( ствердіння при голосних т,мпереддв першій частині, асиміляція пригол. та ін..)