Нижнє додаткове армування

 

Розрахункова ширина поперечного перерізу плити покриття приймається b = = = 3000 мм.

Робоча висота перерізу плити в прольоті для зовнішнього шару арматури:

мм,

а для внутрішнього шару робоча висота перерізу плити в прольоті:

мм,

де сd = 10 мм + ds = 10 + 12 = 22 мм – захисний шар бетону, ds = 12 мм – орієнтовний діаметр арматури.

Розрахунок виконуємо при умові, що 260 мм. 221,86 кН×м = 221,86 ×106 Н×мм (момент з табл..4.4, над колона смуга, проліт 1).

Приймаємо бетон важкий класу С30/35; розрахункова міцність на стиск = 19,5МПа, значення відносних деформацій = 0,720/00 = 0,00072 і = 2,80/00 = 0,0028, модуль пружності Еcd = 27 ГПа =27000 МПа (табл. Б.1).

Коефіцієнт прямокутної частини білінійної епюри напружень та коефіцієнт центра ваги епюри напружень (для бетону класу С30/35). Для армування плити приймаємо арматуру класу А400С,

Визначаємо значення:

, тобто

(область 2) - умова не виконується, перевіряємо умову (підобласть Ib) .

Це означає, що переріз працює в раціональній області деформації Ib.

Находимо таке значення відносної деформації верхніх стиснутих фібр бетону , при якому виконується умова . Для цього розраховуємо значення коефіцієнтів і за формулами

‰;

.

Відносні деформації верхніх стиснутих фібр бетону

‰.

Далі знаходимо нове значення коефіцієнта

,

відповідне йому значення

.

Відносне плече внутрішньої пари сил буде

.

Плече внутрішньої пари сил

мм

Визначаємо необхідну площу розтягнутої арматури

мм2 .

Висота стиснутої зони

мм.

Як контроль правильності виконаних розрахунків перевіряємо виконання умови

‰.

Умова виконується. (При правильно виконаному розрахунку значення буде рівним або близьким до величини .)

Знаходимо мінімальну потрібну площу армування:

мм2,

але не менше, ніж мм2.

Площа арматури також не повинна перевищувати значення максимальної

мм2.

Перевіряємо умову конструктивних вимог до армування:

мм2 мм2 мм2.

Умова виконується. Тому остаточно приймаємо розрахункове армування мм2.

З урахуванням того, що в плиті вже встановлене нижнє основне армування 15Æ12А400С кроком мм (Аst,1 = 1695 мм2), у першому прольоті додатково треба установити арматуру з розрахунковою площею робочої арматури ( ) = 964.55 мм2.

Визначимо необхідну кількість робочих стержнів, які повинні бути встановлені в межах робочої ширини перерізу мм з кроком мм (враховуючі, що крок не основного армування 200 мм)

шт.

Площа поперечного перерізу одного стержня = мм2. Приймаємо Æ10А400С (Аst1 = 78,5 мм2).

Остаточно додаткову нижню арматуру приймаємо 15Æ10А400С кроком мм (Аst = 1177,5 мм2).

Отже в першому прольоті встановлюємо Æ12А400С кроком мм (Аst,1 = 1695 мм2) між стержнями основного армування встановлюємо Æ10А400С кроком мм (Аst = 1177,5 мм2), таким чином в розрахунковому перерізі встановлено мм2.

Арматурні стержні додаткового армування в над колонній та в прольотних смугах повинні бути заведенні від осі прольоту (для середніх прольотів) або від точки з максимальним моментом (для крайніх прольотів) в кожен бік не менш ніж на 0,35l.