Тема ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ - 2 год.

Економіку туріндустрії можна визначити як дисципліну, яка вивчає й аналізує економічні відносини, що розвиваються в процесі виробництва і споживання туристичних продуктів і послуг, призначених для задоволення потреб і бажань мандрівників.

Ці відносини можна розглядати як на макрорівні (рівень держави, регіону, дестинації), так і на мікрорівні (рівень конкретного району або підприємства, що виробляє туристичні продукти та послуги). З одного боку, виробництво продукції і послуг, необхідних для задоволення потреб, безпосередньо залежить від бажань споживачів — туристів. З іншого — на розвиток самої туристичної індустрії впливає безліч зовнішніх і внутрішніх факторів. Тому економіку туризму визначають як динамічну складову економіки будь-якої країни, що швидко розвивається, але в багатьох країнах економіка туризму ще перебуває на початковій стадії розвитку.

Як і будь-яка економіка, економіка туризму відповідає на такі основні запитання: що, як і для кого виробляти.

Економіка туризму вирішує:

1) які туристичні продукти і послуги будуть вироблені за визначений період, у якій кількості, якої якості та наскільки вони є різноманітними;

2) як ці туристичні продукти і послуги будуть вироблені, тобто за рахунок яких джерел і за якою технологією;

3) як туристичні продукти та послуги будуть розподілені серед внутрішніх і зовнішніх туристів;

4) як економічна діяльність буде розвиватися з часом.

Пояснення до окреслених проблем.

1. Кількість, якість і розмаїтість туристичних продуктів і послуг, пропонованих країною (регіоном, дестинацією) у певний туристичний період, поступово змінюються. Виробництво одних може збільшуватися, інших зменшуватися, а третіх — зовсім або тимчасово припинятися. Водночас на туристичному ринку з'являються нові продукти і послуги для задоволення потреб і бажань туристів. Питання полягає у тому, хто вирішує перелічені проблеми і як ухвалюються рішення; за допомогою якого механізму, на підставі якого критерію туристичні продукти й послуги визначаються і як оцінюється їх кількість, якість і розмаїтість.

2. Різноманітні туристичні продукти і послуги, які надаються у певній країні (регіоні, дестинації), можуть вироблятися неоднаковими способами. Постає запитання, хто і на підставі яких критеріїв добирає ці способи виробництва, чи можливо, щоб продукт чи послуга були вироблені одночасно двома чи декількома способами.

3. Туристичні продукти і послуги, вироблені в країні (регіоні, дестинації), яка приймає туристів, розподіляються як серед іноземних (тих, що в'їжджають), так і серед місцевих туристів, і задовольняють їхні потреби і бажання.

Великою проблемою економіки туризму є вибір критерію, на підставі якого може бути проведений розподіл туристичних продуктів і послуг. Такий критерій не можна обирати довільно. На його вибір впливає безліч зовнішніх і внутрішніх факторів: економічних, технологічних, політичних та Ін. Кожна країна (регіон, дестинація), яка приймає туристів, обирає свій критерій розподілу туристичних продуктів і послуг.

4. Економіка туризму розвивається із збільшенням обсягу виробництва на кожного туриста незалежно від того, внутрішній він чи зовнішній. При цьому повинна не тільки збільшуватися кількість, а й поліпшуватися якість пропонованих продуктів і послуг. Задоволення потреб і бажань туристів залежить від загального економічного розвитку країни (регіону, дестинації), що приймає туристів. Тому проблема туристичного розвитку є, без сумніву, однією з найважливіших в економіці туризму.

Отже, суспільство, незалежно від місця, часу та рівня розвитку, зіштовхується з економічними проблемами в туризмі. Ці проблеми, як правило, пов'язані з тим, що:

а) невизначену кількість туристичних потреб і бажань потрібно розподілити в порядку важливості;

б) існують різні способи використання обмежених чи рідкісних туристичних ресурсів, які надаються у розпорядження туристів для задоволення їхніх потреб і бажань.

Існує безліч інших проблем, наприклад, пов'язаних зі створенням туристичних продуктів і наданням послуг, визначенням ціни, за якою вони будуть розподілятися, і розміщенням туристичних фірм.

У макроекономіці туріндустрії можна виокремити чотири основні проблеми:

1) ефективність розподілу обмежених туристичних ресурсів;

2) підтримка стійкої економіки туризму;

3) розвиток економіки туризму;

4) справедливий розподіл туристичного доходу (і виробництва).

Ці чотири проблеми вирішують за допомогою механізмів туристичного ринку.

Економіка туризму базується на таких основних принципах:

1) максимізація ступеня психологічного задоволення туристів;

2) максимізація доходів організацій, у тому числі турфірм, які пропонують туристичні продукти і послуги;

3) максимізація стимулювання витрат туристів у процесі подорожей.

Дотримання перелічених принципів звичайно дає позитивний результат. Наприклад, реалізація першого принципу спонукає туристів повернутися в країну, яка добре їх прийняла, і в результаті витратити ще більше грошей на подорож.