Мова професії
Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення. Вона обслуговує не тільки сферу духовної культури, а й пов’язана з виробництвом, з усіма його галузями, із соціальними відносинами, тому є елементом соціальної сфери.
У сучасному житті по-новому розглядаються питання функцій мови. Колишній поділ на професії «інтелігентні» та « неінтелігентні» зникає. Основний критерій тепер – знання фаху, рівень опанування професійною термінологією, уміння спілкуватися у виробничо-професійній сфері.
Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної й політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Водночас із підвищенням рівня знань представників різних професій підвищуються й вимоги до їхнього професійного мовлення.
Ми стали свідками народження нових професій і формування їх мови. У зв’язку з упровадженням української мови на підприємствах та в установах помітно збагачується словник різних професій новою науково-технічною, суспільно-політичною лексикою і термінологією.
Що означає знати мову професії? Це знати спеціальну термінологію, особливості побудови синтаксичних конструкцій – тобто мати сформовану мовну компетенцію, доречно й правильно використовувати ці знання на практиці.
Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації, у контактах з представниками своєї та споріднених спеціальностей (З журн.).
Вправа 2. Підберіть українські відповідники до слів іншомовних:
аргумент –
брокер –
дебати –
дефект –
домінувати –
координувати –
лімітувати –
прерогатива –
пріоритет –
реєструвати –
симптом –
шеф –
регенерація –
Вправа 3. І. Запишіть власне українські відповідники до поданих іншомовних слів:
Ажіотаж, акцентувати, сурогат, автентичний, алфавіт, амбіція, гігант.
ІІ. Запишіть іншомовні назви українських слів:
Краєвид, летовище, життєпис, небокрай, правник, слава.
Вправа 4. Виберіть правильний варіант відповіді:
1. Поширення відомостей про кого-небудь, про щось з метою популяризації:
а) афіша; б) реклама; в) салоган.
2. Спосіб продажу товарів та майна, при якому покупцем стає особа, котра запропонувала найвищу ціну:
а) ринок; б) підприємство; в) аукціон.
3. Цінний папір, що підтверджує внесені кошти на розвиток і дає право її власникові на одержання частини прибутку підприємства у вигляді дивіденда:
а) акція; б) віза; в) вексель.
4. Посередник при укладанні угод на фондових і товарних біржах:
а) акціонер; б) маклер; в) рекетир.
5. Основна грошова одиниця певної держави:
а) валюта; б) банкнота; в) фінансова картка.
6. Разова грошова допомога, яка надається державою або підприємством:
а) аванс; б) стипендія; в) субсидія.
7. Прямий обмін товаром без урахування цін:
а) бартер; б) бізнес; в) експорт.