Універсальні величини усного спілкування

Для того, щоб досягти бажаної мети в діловому спілкуванні, потрібно вміти правильно вибрати тактику поведінки не тільки мовної. Необхідно навчитися розуміти «мову» міміки, жестів і поглядів, враховувати темп мови й силу голосу співрозмовника. Щоб вдало провести важливу ділову розмову, бесіду, нараду, необхідно навчитись володіти своїми жестами, мімікою, емоціями. На думку деяких учених, саме такими позамовними способами передається понад 65% інформації.

Існують три універсальні величини ділового спілкування: погляд, усмішка та відстань, на якій ведеться бесіда.(Рафеенко В.В. Как вести себя в любой компании. – Донецк: ПКФ «БАО», 1997. –С. 343.)

Погляд – найсильніший компонент розмови. Уміння «витримувати погляд» є результат особливого тренування. Людина, яка відкрито дивиться у вічі співрозмовникові, викликає довіру. Вміння першим не відводити погляд – це ознака сильної рішучої особистості. Зустрічаючись, люди обов’язково коротко дивляться один одному в очі. Цей перший погляд є «пробою на довіру». Щирість у цьому швидкому погляді означає доброзичливе ставлення.

· Якщо партнер затримує погляд на очах співрозмовника, то робить це з метою пригнітити людину.

· Якщо співрозмовник затримує погляд, супроводжуючи це кивком голови, це означає згоду і довіру.

· Якщо ж партнер відводить очі у паузі, це значить, що він не все ще сказав і просить не перебивати.

· Якщо під час розмови людина дивиться не на співрозмовника, а вбік – це невиховано, така людина не викликає довіри. «Бігаючі очі» - цей вислів відомий багатьом: такому співрозмовнику довіряти не варто – вважають правила народного етикету. Оскільки може скластися враження, що людина не слухає співрозмовника, а таємно будує якісь свої таємні плани.

Усмішка. Перш ніж почати говорити, усміхніться. Це налаштує будь-яку розмову, навіть важку, на доброзичливий тон і взаємоповагу. Усмішка повинна відповідати ситуації, а якщо можливо, й визначати її. Мовчазної усмішки іноді буває досить, щоб пом’якшити неприємну ситуацію або зняти роздратування партнера. Усмішка має бути багатозначною, але не маскою, і відповідати настрою.

Надсимволічною є відстань, на якій ведеться бесіда. Розрізняють чотири види дистанції між співрозмовниками:

· інтимну;

· особисту;

· соціальну;

· офіційну.

Відстань між особами служить регулятором їхніх відносин. Визначником соціального статусу, статі, місцевості, де мешкають співрозмовники, може стати саме відстань. Треба пам’ятати, що у різних націй поняття норм різні. У слов’ян відстань під час ділової бесіди менша, ніж, наприклад, у американців, австралійців, бо соціальна дистанція збігається з особистою. Якщо не знати дистанції співрозмовника, то ненавмисне можна його вразити або образити. Отже, щоб обидві сторони зрозуміли значення дистанції для співрозмовника, необхідно перед запланованою зустріччю докладно вивчити допустимі параметри спілкування для представників різних націй.

Зовнішній вигляд – важливий показник соціально-адміністративного статусу людини. Такий орієнтир є дуже актуальним для свідомості саме східнослов’янських народностей. Слід твердо знати: щоб не ввести в оману працівника, партнера, начальника, складіть свій імідж відповідно до вашого соціального стану.

Жести – система рухів, які супроводжують або замінюють мовлення, наприклад: потискування рук у чоловіків. Іноді жести стають інтонаційною допомогою при складанні фрази, ілюструють навіть цілу бесіду, промову.