Україна на ринку міжнародних інвестицій
В Україні пріоритетними завданнями для іноземного інвестування є:
1) виробництво товарів широкого вжитку (з орієнтацією на
підвищення якості життя і культури споживання);
2) структурна перебудова економіки (створення сучасної галузевої структури на основі технологічного оновлення виробництва);
3) подолання залежності країни від імпорту. Аналіз інвестувань в економіку України свідчить про нереальність сподівань стосовно активної участі іноземних фірм у виробництві більшості видів споживчих товарів. Найбільш конкурентоспроможні в міжнародному масштабі корпорації переважно орієнтовані на глобальні експортні стратегії. Така орієнтація залишиться домінуючою на довгу перспективу. Увагу іноземних партнерів привертає така особливість українського ринку, як невибагливість споживачів, і це дає можливість продовжити життя товарам, які для західних ринків застаріли і перестали бути достатньо рентабельними. Також дуже часто іноземні інвестиції призводять до стагнації діяльності національних виробників.
Щодо участі іноземних інвесторів у структурній перебудові, то слід зазначити, що їх в Україні цікавлять насамперед сировина, метал, прокат, вугілля, кокс, продукти хімічної промисловості, невикористані відходи та вторинні ресурси.
Головними мотивами виходу іноземних інвесторів на укранський ринок на сьогодні є постачання комплектуючих з метою складання готових виробів і підтримки діяльності вже створених підприємств, створення підприємств, що надають доступ до науково-технічного потенціалу українських підприємств та проектно-дослідних організацій. При цьому через ці підприємства можливий відтік українських винаходів, якщо існує недостатня патентна захищеність або відсутній досвід українських партнерів у цій сфері. Таким чином, іноземні інвестиції, по-перше, суттєво не впливають на стан національної економіки України через відносно незначні масштаби, а по-друге, активно не сприяють вирішенню завдань, які визначені для іноземного інвестування як пріоритетні. В Україні залишається дуже низький рівень повернення прибутку. Місцеві бізнесмени віддають перевагу неповерненню своїх прибутків від експорту до власної країни і власного бізнесу. У цьому контексті необхідно нагадати про досвід Індонезії: після приходу до влади генерала Сухарто там було створено необхідні умови й повернуто з-за кордону понад 50 млрд. дол. протягом року у вигляді інвестицій. Це було нелегко здійснити, але індонезійський уряд мав достатньо мужності й мудрості, і йому це вдалося. В Україні сума, яка може бути повернута за певних умов, набагато перевищує інвестиції в українську економіку за останні 10 років.
Станом на кінець 2000 р. в Україну було інвестовано ПП 3,9 млрд. дол., а за 3 квартали 2001 р. - 616 млн. дол.
Склад іноземних інвесторів в Україні:
1)ТНК;
2) аутсайдерів, що не витримали конкуренції у своїх країнах;
3) фірм з обмеженими фінансовими можливостями, які розраховують на швидку віддачу.
Географічна структура іноземного інвестування в Україні формується під впливом глибоких зв'язків з Росією та потребує диверсифікації векторів інвестиційної діяльності.
Тенденції прямих іноземних інвестицій в Україні:
- для географічної структури прямого іноземного інвестування характерним є збереження провідної ролі США, Кіпру, Нідерландів, Великобританії, Росії, Німеччини, Швейцарії;
- галузева структура іноземних інвестицій формується здебільшого за рахунок харчової промисловості, внутрішньої торгівлі, машинобудування, фінансових послуг, хімічної і нафтохімічної промисловості. Серед інших галузей відносно значними є наука, охорона здоров'я, побутове обслуговування, зовнішня торгівля, будівництво.
- традиційно у залученні ПП домінують м. Київ, Київська область, Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Львівська області.
Українські інвестиції в економіку інших країн допускаються на основі ліцензії НБУ і не можуть здійснюватися за рахунок кредитів. Прибуток, отриманий від таких іноземних інвестицій, підлягає обов'язковому декларуванню. Разом з тим, в Україні існує проблема незаконного інвестування капіталу за кордон, обсяги такого інвестування оцінюються експертами у 3-5 млрд. дол. щорічно.
Контрольні запитання
1. Які особливості діяльності на світовому фінансовому ринку, що зумовлені економічними й неекономічними чинниками, при здійсненні міжнародних інвестицій кожна ТНК повинна брати до уваги?
2. Які основні блоки виділяють в організаційній структурі більшості ТНК?
3. З'ясуйте основні проблеми фінансів ТНК.
4. Які завдання постають перед міжнародними фінансовими інститутами та ТНК ?
5. Охарактеризуйте основні види ризику в міжнародному фінансовому менеджменті.
6. Які Ви знаєте способи страхування експортних ризиків при довгострокових угодах?
7. Проаналізуйте особливості та структуру прямого іноземного інвестування.
8. Охарактеризуйте міжнародний ринок портфельних інвестицій.