Опишіть позитивні і негативні сторони, пов’язані з інформаційними аспектами глобалізації

Характерною прикметою часу є динамічний процес глобалізації – складного і суперечливого явища, позитивним аспектом якого є розвиток економічної співпраці, освіти, науки, поширення знань, обмін інформацією тощо. Однак наслідками цього користуються в основному розвинені країни і передусім США.

Для розвитку будь-якого людського суспільства необхідні матеріальні , інструментальні, енергетичні та інформаційні ресурси. Саме інформація нині є вирішальним чинником , що визначає розвиток технологій та інструментальних ресурсів загалом. У зв’язку з глобальною інформатизацією сучасного суспільства різко підвищилися вимоги до якості інформації, зокрема до її вірогідності.

Однак оцінка сучасної глобальної інформаційної революції та тих змін що вона принесла і ще принесе суспільству в цілому і кожній людині не є однозначною.

Одні вихваляють їх і визначають як початок і головний зміст нової ери в історії людства, що знаменує народження інформаційного суспільства. Інші ставляться до цього з побоюванням, відзначаючи , що вказані зміни ускладнюють життя людини і вводить її у віртуальний світ , далекий від дійсності . Треті відзначають як нові можливості і перспективи, що їх відкривають інформаційні технології, так і небезпеки які треба завчасно усвідомити і попередити.

Термін "глобалізація" став одним з ключових слів сучасності. Одні вважають його наслідком "суміші геостратегічних землетрусів і соціальних, економічних, технологічних, культурних та етнічних факторів" (А. Кінг та Б. Шнайдер ), другі роблять наголос на потенційних і реальних можливостях інформаційних технологій реструктурувати суспільство (X. Моулана ), треті уявляють майбутній світ у вигляді "глобального села", де інформаційне повідомлення глибоко детермінується мас-медіа (М. Маклюєн )

Виокремлюють кілька підходів у дослідженні суті глобалізації. В одних дослідженнях акцентується на економічних аспектах, у других — на формуванні єдиного інформаційного простору, у третіх — на проблемах культури, в четвертих — на питаннях, пов'язаних із розвитком загальносвітових стандартів в усіх галузях суспільного життя тощо.

Глобальна економікахарактеризується потужними транскордонними пересуваннями фінансів і робочої сили, розвитком транснаціональних корпорацій та банків, формуванням єдиного ринкового господарства, в якому відбувається значне зростання масштабів виробництва, забезпечується динамічне розповсюдження товарів, послуг, ресурсів, технологій, ідей і реалізація їх у найсприятливіших умовах.

У політичній сфері міжнародний контекст глобалізації розглядається у зв'язку із зменшенням повноважень і ролі в міжнародних відносинах держав-націй і одночасним зростанням впливу міжнародних урядових, неурядових і транснаціональних організацій.

Глобальна комунікація у вигляді супутникового телебачення та Інтернету кардинально змінює зміст географічних понять у контексті адміністративно-територіального устрою та міждержавних кордонів.

Радикальні зміни засобів ділового спілкування, обміну економічною, фінансовою, іншими видами інформації створюють умови для оперативного й ефективного вирішення виробничих, науково-технічних і бізнесових питань як всередині країни, так і за її межами.

У культурно-духовній сфері світ перетворюється на "глобальне село", в якому формується глобальна спільнота, глобальна громадська думка, що завдяки посередництву і підсиленню засобами масової комунікації все більше починає впливати на дії урядів і міжнародних

. І тут варто звернути особливу увагу на проблеми нав'язування західних норм і цінностей з боку лідерів глобалізації.

В інформаційній та культурній сферах, зокрема, це проявляється в реалізації концепцій медіа-імперіалізму та культурного імперіалізму, які критично розглядаються Г. Шиллером та його колегами . З їхньої точки зору комунікаційна діяльність, керована інтересами ТНК, призводить до негативних системних явищ в інформаційно-культурній сфері у світовому масштабі. Іншої точки зору дотримується Дж. Томлінсон, який заперечує однозначність і передбачуваність ідеологічних ефектів медіа-імперіалізму . Але те, що ця проблема існує, здається, вже не заперечує ніхто.

Окрім того, варто згадати і соціологічний чинник глобалізації, який проявляється через ослаблення ролі традицій, соціальних зв'язків, подолання національної обмеженості, що сприяє мобільності людей в територіальному, духовному і психологічному аспектах і реалізується зрештою через міжнародну міграцію.

Екологічний чинник детермінує об'єднання зусиль світового співтовариства, консолідацію ресурсів і координацію дій у сфері екології, проблеми якої виходять далеко за межі національних кордонів.

З одного боку, глобалізація торує шлях до формування єдиного світу у формі метадержави з єдиною світовою економікою, культурою тощо. У цьому випадку глобалізація веде до втрати багатоманітності світу, певної асиміляції.

З другого боку, глобалізація розглядається як формування цілісної системи самобутніх суб'єктів світового порядку, зв'язки між якими є такими, що взаємно доповнюють, а не руйнують самі суб'єкти — частини системи.

З одного боку, глобалізація — це, певною мірою, віртуальний феномен (економічний, політичний, лінгвістичний), а з другого — реальність, об'єктивний історичний процес.

Одне ми можемо стверджувати однозначно: глобалізація нині стала найважливішою тенденцією сучасного світу, а її основою є інтеграція інформаційних систем в єдину світову систему. Інформаційна глобалізація необхідна для формування єдиного світового ринку, який потрібно регулювати економічними, політичними й маніпулятивними методами.