Задання функцій

Аргументи функції вказуються після її назви в круглих дужках. Дужки вводяться з клавіатури. Адреси діапазону клітин, вміст яких повинен використовуватися як аргументи функції, вставляються в результаті виділення діапазону за допомогою миші.

На формули з функціями не накладаються обмеження, як на інші формули, їх можна копіювати звичайним чином, з огляду на тип посилання (відносне чи абсолютне). Допускається використання посилань на діапазони з інших аркушів і книг, як аргументи.

Аргументами функції можуть бути адреси як суміжних, так і несуміжних діапазонів. Адреса суміжного діапазону складається з адреси першої й останньої клітин, розділених двокрапкою. Адреси несуміжних клітин розділяються крапкою з комою. Обидва символи поділу вставляються у формулу автоматично при вказуванні діапазону клітин за допомогою миші.

Функція може служити аргументом іншої функції. Такі функції називаються вкладеними.

У процесі роботи з функціями варто використовувати рядок формул. У цьому випадку аргументи встановлюються в діалоговому вікні, що виключає появу помилок, імовірність виникнення яких має місце при уведенні функції з клавіатури. У випадку помилкового введення функції з клавіатури (наприклад, користувач забув вказати обов'язковий аргумент, кількість закритих дужок не відповідає кількості відкритих і т.д.) з'являється повідомлення про помилку.

Рядок формул

Рядок формул уперше з'явилася в Excel 97. Він призначений для спрощення роботи з функціями.

Для вибору функцій призначений список у лівій частині рядка формул. Цей список містить імена десяти функцій, які використовувалися останніми. Якщо потрібної функції немає в списку, потрібно вибрати елемент Другие функции,внаслідок чого відкриється вікно Мастер функций.Це вікно відкривається також у результаті виклику команди Функцияменю Вставкачи натискання кнопки Вставка функциистандартної панелі інструментів.