Лекція 4

Тема 4. Зміст і форми виховання особистості

Мета:сформувати у студентів уявлення про сучасні ідеї щодо змісту виховання, знання щодо сутності змісту виховання як системи, її компонентів, форм виховної діяльності та умов ефективності виховного процесу.

План

4.1. Сучасні ідеї щодо змісту виховання.

4.2. Зміст виховання як система.

4.3. Характеристика компонентів змісту виховання.

4.4. Умови ефективності виховання.

4.5. Форми виховання в ПТНЗ як зовнішнє вираження виховного процесу

4.1 Сучасні ідеї щодо змісту виховання:

– реалізм цілей виховання;

– спільна діяльність вихованців і вихователів, пошук моральних зразків, кращих зразків духовної культури, культури діяльності тощо;

– самовизначення як формування цілісної особистості – людини з твердими переконаннями, демократичними поглядами і життєвою позицією.

особистісна спрямованість виховання;

добровільність;

– колективістська спрямованість.

Провідна мета виховання – формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості, здатної виконувати в суспільстві функції громадянина, працівника, сім'янина.

4.2 Зміст виховання – система знань, переконань, навичок, якостей і рис особистості, звичок поведінки, якою повинні опанувати вихованці відповідно до поставлених цілей і завдань. Центральне поняття змісту виховання – “базова культура” особистості як культура життєвого самовизначення.

Зміст виховання особистості включає формування інтелектуальної, моральної, екологічної, політичної, правової, економічної, комунікативної, естетичної, фізичної культури, а також культури праці, сімейних стосунків та ін.

4.3 Зміст виховання включає: інтелектуальне, моральне, екологічне, політичне, правове, економічне, комунікативне, естетичне, фізичне, трудове та ін. виховання.

4.4 Умови ефективності виховання:

– підбір змісту, методів, прийомів, форм виховання в залежності від вікових особливостей учнів;

– урахування індивідуальних схильностей, інтересів вихованців;

– урахування індивідуального досвіду вихованців, їх позицій, виявлення суб'єктивної готовності до самовдосконалення;

– сумісна виховна діяльність навчального закладу, сім'ї, інших суб’єктів виховання;

– такт вихователя, його повага до особистості вихованця;

– здійснення систематичної самоосвіти, самовиховання вихованцями;

– вивчення результатів виховного впливу та, за необхідності, корегування виховної діяльності;

– надання, за необхідності, допомоги у процесі виховання й самовиховання;

– педагогічно доцільне використання методів змагання, заохочення і покарання.

– організація педагогічної освіти батьків.

4.5 Форма виховання – це зовнішнє вираження процесу виховання.

За кількісним критерієм (кількістю вихованців) форми виховання поділяються на: індивідуальні, мікрогрупові, групові (колективні) і масові.