Методика оцінювання досягнень студентів з курсу «Теорія і методика виховної роботи в ПТНЗ»
1) максимально можлива кількість балів, отриманих студентами під час поточного тестування з курсу ТМВР – 100 балів,
з них:
- міні контрольна робота на лекціях – 7 контрольних робіт х 5 балів максимально = 35 балів;
- робота на семінарсько-практичних заняттях – 7 занять х 5 балів максимально = 35 балів;
- виконання завдань з самостійної роботи – 5 завдань х 2 бали = 10 балів (максимально);
2) підсумковий (модульний) тест (10 питань, кожна вірна відповідь на які дорівнює 1 бал). Тобто максимально можлива кількість балів за підсумковий тест – 10 балів.
3) Додаткові бали:
- написання реферату й виступ з висвітленням його основних положень – 5 балів;
- участь у студентських конференціях —10 балів;
- публікація тез доповіді — 10 балів.
4) Розподіл балів:
Оцінка за шкалою ECTS | Визначення | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за 100-бальною шкалою |
A | ВІДМІННО — відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок | 90-100 | |
B | ДУЖЕ ДОБРЕ — вище середнього рівня з кількома помилками | 80-89 | |
C | ДОБРЕ — в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок | 75-79 | |
D | ЗАДОВІЛЬНО — непогано, але зі значною кількістю недоліків | 70-74 | |
E | ДОСТАТНЬО — виконання задовольняє мінімальні критерії | 60-69 | |
FX | НЕЗАДОВІЛЬНО — потрібно попрацювати перед тим, як перескласти | 35-59 | |
F | НЕЗАДОВІЛЬНО — необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс | 1-34 |
Бажаємо Вам, шановні студенти, успіхів у засвоєнні дисципліни “Теорія і методика виховної роботи в ПТНЗ”!
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Лекція 1
Тема 1. Виховання як педагогічне явище
Мета:сформувати у студентів уявлення про історичні етапи розвитку педагогіки і теорії виховання як складника педагогічної науки, знання щодо предмету, завдань, основних категорій дисципліни, сутності виховного процесу, його ролі та місця у процесі формування особистості, характерних особливостей виховання в ПТНЗ.
План
1.1 Виховання як категорія педагогіки.
1.2 Фактори розвитку особистості.
1.3 Виховний процес: сутність, роль та місце у процесі формування особистості.
1.4 Характерні особливості виховання в ПТНЗ.
1.5 Сучасні проблеми виховання (самостійно).
1.1 Педагогіка – наука про виховання, навчання і освіту підростаючого покоління. атеорія виховання – одна з її галузей. Предмет теорії виховання: закономірності, принципи, цілі, зміст, форми, методи, засоби, оптимальні умови виховання у різних видах діяльності та спілкування.
Основні категорії:
– виховання: передача і організація засвоєння накопиченого людством соціально-історичного досвіду, його духовної культури (у широкому розумінні);педагогічно цілеспрямована організація діяльності і спілкування, яка сприяє формуванню у вихованців спроектованих цінностей, світогляду, якостей, рис характеру, поведінки тощо (як педагогічна категорія);
– особистість – специфічна суспільна особливість людини, пов'язана з засвоєнням матеріального і духовного досвіду, накопиченого людством;
– індивідуальність – характеризує несхожість, своєрідність, відмінність однієї людини, особистості від іншої;
– формування – процес і результат цілеспрямованих (виховання) і стихійних впливів соціальної дійсності на особистість;
– соціалізація – процес засвоєння індивідом соціального досвіду, цінностей, норм, установ, властивих суспільству, соціальним групам, до яких він належить;
– індивідуальний розвиток – зовнішні і внутрішні, кількісні і якісні зміни, які характеризують рух людської істоти від нижчих до вищих рівнів її життєдіяльності (від незнання – до знання; від копіювання – до оригінальної творчої роботи тощо).
1.2. Фактори розвитку особистості, які знаходяться в діалектичній єдності, взаємодії, взаємовпливі:
–спадковість передбачає відтворення в нащадках біологічної схожості з батьками: фізіологічної (форми тіла, зріст, колір очей, волосся тощо); особливостей нервової системи, хвороб, патологічних явищ; певних задатків. Їх розвиток, формування залежать від сприятливих або несприятливих умов;
– середовище – це оточення особистості, яке зводиться до трьох груп: макрофактори (суспільство, держава, планета, космос); мезафактори (етнокультурні умови, тип поселення, де живе і розвивається людина); мікрофактори (сім'я, навчальні заклади, групи ровесників, ЗМІ);
– активність – властивість особистості, якісна її характеристика, що передбачає вибіркове внутрішнє ставлення до різних зовнішніх умов і впливів;
–виховання як педагогічно цілеспрямовано організовані різноманітні види діяльності (навчально-пізнавальна, трудова, ігрова, суспільна тощо) і спілкування.
1.3 Виховний процес – це цілеспрямоване формування особистості; спеціально організована, керована і контрольована взаємодія вихователів і вихованців, що має кінцевою своєю метою формування особистості, потрібної та корисної суспільству; сукупність дій вихователя і вихованця у процесі їх діяльності й спілкування, що забезпечує взаємодію індивіда з оточуючим світом, формування його ставлень до дійсності (до себе, людей, сім'ї, праці, держави, природи, світу речей тощо.)
Особливості виховного процесу:
– цілеспрямованість;
– багатофакторність;
– довготривалість і безперервність;
– комплексність;
– варіативність (неоднозначність);
– невизначеність результатів виховання;
– двобічний характер.
1.4. Характерні особливості виховання в ПТНЗ:
особливості контингенту учнів;
– виховання часто пов’язане з перевихованням;
– учні досить тривалий час піддаються цілеспрямованому педагогічному впливу;
– характер діяльності – навчально-виробнича (необхідність формування правил і норм поведінки у виробничій сфері);
– значний виховний вплив трудового колективу.