Ситуаційні завдання

1. Перед споживанням великої кількості м’яса один випробовуваний випив стакан води, другий — стакан вершків, третій — стакан бульйо­ну. Поясніть, як це вплине на перетравлювання м’яса.

2. Собаці з фістулою шлунка заздалегідь промивають його, а потім уводять в одному досліді розчин соди, а в другому аналогічному досліді — таку ж кількість розчину соляної кислоти. Поясніть, який розчин швидше евакуювався зі шлунка. Як довести це експериментально?

3. Є три варіанти обіду з двох страв: м’ясний бульйон і жирне м’ясо з картоплею; овочевий суп і курка з кашею; молочний суп і пісне м’ясо з макаронами. Розміри порцій у всіх варіантах однакові. Поясніть, в якому випадку перетравлювання другої страви здійсниться швидше і чому.

4. У хірургічній практиці існують оперативні втручання, рекомендовані за умов тяжких форм ожиріння. Поясніть, які з них найбільш поширені. У чому їх фізіологічний сенс?

5. Відомий біолог Кох встановив, що збудником холери є холерний вібріон. Його опонент Петтенкоффер, аби довести помилковість поглядів Коха, випив у присутності студентів рідину, що містила чисту культуру вібріона, і не лише не помер, але навіть не захворів. Проте Кох мав рацію. Поясніть, чому ж не захворів Петтенкоффер.

6. Поясніть, чи можна отримувати інформацію про властивості травних секретів організму, не виконуючи жодних оперативних втручань і навіть не доторкнувшись до досліджуваного.

7. У собаки зроблена операція ізольованого малого шлуночка. Поясніть, як встановити експериментальним шляхом, виконана вона за Павловим або за Гейденгайном.

8. За умов уявного годування собаки вимірювали кількість шлункового соку, що виділяється. Потім була видалена пілорична частина шлунка. Поясніть, як зміниться секреція за умов повторення досліду з уявним годуванням.

9. У пілоричній частині шлунка соляна кислота не виділяється, оскільки у ній відсутні клітини. Поясніть, у чому фізіологічний сенс цієї особливості.

10. Один із співробітників академіка І. П. Павлова виявив, що у собаки виділяється шлунковий сік навіть без їжі, у «спокійному» періоді, проте І. П. Павлов поставив під сумнів ці дані. У відповідь на критику співробітник повторив дослід, але заздалегідь ретельно вичистив зуби, перевірив вміст кишень і одягнув свіжовипраний халат. Результати підтвердилися, і Павлов погодився з ними. Поясніть, у чому ж полягали його первинні заперечення.

11. Основним іоном, який стимулює процеси збудження і скорочення гладких м’язів шлунка, є Са2+. Залежно від швидкості наростання концентрації Са2+у клітинах цих м’язів змінюється сила і частота хвиль перистальтики в шлунку. Виходячи з цього, як можна пояснити дію препаратів, що підсилюють скоротливу діяльність шлунка?

12. Двом собакам внутрішньовенно введена кров від інших собак. У першого почав відділятися шлунковий сік, у другого — ні. Поясніть, чим відрізнялися собаки-донори перед узяттям у них крові.

13. Назвіть, які з перерахованих нижче речовин є природними ендогенними стимуляторами шлункової секреції: гістамін, гастрин, ентерогастрон, соляна кислота, аскорбінова кислота, овочеві соки, пептони, ентерокіназа, секретин.

14. Собаці через фістулу шлунка в його порожнину вкладено 500 г дрібних намистин. Поясніть, чи спостерігатиметься при цьому секреція шлункових залоз.

15. Поясніть, що станеться зі слизовою оболонкою шлунка тварини, якщо з її поверхні прибрати шар Холендера.

16. Собака проковтнув шматок сала. Поясніть, чи буде воно перетравлене в шлунку.

17. Поясніть, які з наведених показників кислотності шлункового соку натщесерце відповідають нормі для дорослої людини?

Проба А: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 30, зв’язана кислота 10.

Проба В: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.

Проба С: загальна кислотність 40 ммоль/л, вільна кислота 10, зв’язана кислота 30.

18. Поясніть, які з перерахованих нижче по­дразників шлункової секреції, які використовують за умов фракційного шлункового зондування, є найбільш фізіологічними: алкогольний сніданок, кофеїновий сніданок, гістамін, капустяний відвар?

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

1. Нормальна фізіологія: Підручник/ За ред. В.І.Філімонова. – К., 1994.

2. Посібник з нормальної фізіології/ За ред. В.Г.Шевчука, Д.Г.Наливайка. – К., 1995.

3. Основы физиологии человека: Учебник / Под ред. Б.И.Ткаченко. – Санкт-Петербург, 1994. –Т.1-2.

4. Физиология человека: Учебник / Под ред. Н.А.Агаджаняна. – Санкт-

Петербург, 1998.

5. Нормальная физиология: Учебник / Под ред. В.О.Полянцева. – М., 1989.

6. Атлас по нормальной физиологии. / А.В.Коробков, С.А.Чесноков. - М., 1986.

7. Общий курс физиологии человека и животных: Учебник / Под ред. А.Д. Ноздрачева . – М.,- 1991., Т.1 –2.

8. Физиология человека / Под ред. Р.Шмидта , Г.Тевса, (пер. с англ.), М., 1996., Т.1-3.

9. Human Anatomy Physiology / John W.Hole, Jr/ - Oxford, 1993.

ТЕМА 8. Дослідження сомато-сенсорної системи. Дослідження больової чутливості.

1. Сенсорні системи, їх будова і функції.

2. Смакова сенсорна система, її будова, функції, методи дослідження.

3. Нюхова сенсорна система, її будова і функції.

4. Сомато-сенсорна система, її будова і функції.

5. Фізіологічні механізми болю.

6. Фізіологічні механізми знеболення.

7. Слухова сенсорна система, її будова і функції.

8. Зорова сенсорна система, її будова і функції.

9. Основні зорові функції та методи їх дослідження.