Концептуальні положення гуманно-особистісної технології Ш.О.Амонашвілі.

«Детей надо любить всем сердцем и, чтобы их любить так, нужно

учиться у них, как следует проявлять эту любовь. Каждый школьный

день, каждый урок должны быть осмыслены педагогом как подарок

детям. Каждое общение ребёнка со своим педагогом должно вселять в

него радость и оптимизм».

Ш.А.Амонашвили.

Виникла технологія зі створенням у 1964р. лабораторії експериментальної дидактики при НДІ педагогіки Грузії ім.Я.С.Гогебашвілі під керівництвом Б.І.Хачапурідзе. В основу покладені ідеї гуманної педагогіки, що базуються на творчій спадщині класиків світової педагогіки: Г.Сковороди, М.Пирогова, А.Макаренка, В.О.Сухомлинського, Я.А.Коменського, С.Гессена, Д.Узнадзе.

Навчання спрямовувалось на формування у школярів мотивів навчальної діяльності, пізнавальної активності і самостійності, на перетворення у учня з об’єкту навчання на суб’єкт. Сутністю експериментального навчання була послідовна реалізація гуманістичного принципу, основою якого є навчання заради розвитку особистості учня.

За рівнем застосування технологія – загально педагогічна.

За філософською основою – гуманістична + релігійна.

За орієнтацією на особистісні структури - емоційно –моральна.

За характером навчання: навчально-виховна, гуманітарна, загальноосвітня, особистісно-орієнтована.

За організаційними формами: традиційна класно-урочна з елементами індивідуалізації та диференціації.

По підходу до дитини: гуманно-особистісна, педагогіка співробітництва.

За методом навчання: пояснювально-ілюстративна, ігрова з елементами проблемності, творчості.

За типом управління: система малих груп.

Цільові орієнтації:

- сприяти становленню, розвитку і вихованню в дитині благородної людини шляхом розкриття її особистісних якостей;

- облагороджувати душу і серце дитини;

- розвиток і становлення пізнавальних сил дитини;

- забезпечення умов для розширеного і поглибленого об’єму знань і вмінь;

- ідеал виховання – самовиховання.

Концептуальні положення.

1. Положення особистісного підходу педагогіки співробітництва.

2. Дитина як явище несе в собі життєву місію, якій вона повинна служити.

3. Дитина – вище створіння Природи і Космосу і несе в собі їх риси – могутність і без граничність.

4. Цілісна психіка дитини включає три пристрасті: до розвитку, до свободи і до дорослішання.