Загальні положення

Кафедра географії та краєзнавства

 

 

 

Методичні рекомендації для студентів 2-го курсу

стаціонарної та заочної форм навчання

 

 

Укладач ─

кандидат географічних наук, доцент

Булава Леонід Миколайович

 

 

Полтава

Загальні положення

1.1. Мета і завдання польової практики. Польова практика з біогеографії передбачена навчальним планом спеціальності «Географія», затвердженим ректором Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, керівником методичної комісії МОіН, начальником управління вищої освіти МОіН. Її проходять студенти 2-го курсу в 4-му семестрі (після складання семестрового екзамену з теоретичного курсу «Біогеографія»).

Робоча навчальна програма складена на основі навчальних програм: «Полевые практики по географическим дисциплинам». Программы педагогических институтов. Сборник 22. – М.: Просвещение, 1988. – С.17-20; «Біогеографія. Програми педагогічних інститутів». – К.: ІСДО, 1993. – 12 с., а також на основі вивчення досвіду організації та проведення цієї практики в Київському національному педагогічному університеті імені М.Драгоманова, Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського, Львівському національному університеті імені Івана Франка.

При розробці програми враховувалися вимоги державного стандарту спеціальності «Географія» (за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»).

Метою польової практики з біогеографії є закріплення біогеографічних знань і формування вмінь досліджувати біогеоценози в польових умовах, визначати рослини і тварини різних біогеоценозів.

Завданнями польової практики з біогеографії є:

- оволодіння вміннями визначати видовий склад рослинних угруповань (за визначниками рослин), та склад тваринного населення різних біогеоценозів;

- поглиблення теоретичних знань про біогеоценози (їх структуру, функціонування і розвиток);

- формування навиків вивчення угруповань рослинності (складу, структури, продуктивності, динаміки тощо), вміння аналізувати їх особливості у залежності від умов навколишнього середовища й господарської діяльності;

- якомога більш широке ознайомлення з різноманіттям поширення біогеоценозів по території України (у залежності від зональних, азональних і антропогенних чинників);

- формування вмінь створювати комплекс наочних посібників до вузівського курсу біогеографії та шкільних курсів географії (гербаріїв, фотографій, електронних презентацій тощо);

- уміння оформляти результати польових досліджень у вигляді звіту.

Основними результатами практики є вміння аналізувати географічні закономірності поширення біогеоценозів (зональних, азональних, інтразональних), та виявляти складні взаємозв’язки в них. Ці вміння необхідні для глибокого розуміння наслідків антропогенного впливу на біогеоценози. Тому в програмі значна увага приділяється вивченню біогеографічних аспектів охорони природи.

Програма польової практики включає один розділ (обсягом 1,5 кредитів).

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів мають деякі відмінності з теоретичними курсами географії (оскільки в польових умовах викладач не має змоги вести журнал обліку навчання й робить помітки у власному записникові).

При проведенні польової практики біогеографії застосовуються специфічні форми організації індивідуальної роботи студентів (вони обмежені рівнем знань студентів, які не вивчали у вузі базових дисциплін «ботаніка» і «зоологія»). Тому практика значною мірою ведеться під керівництвом викладача. Індивідуальна робота полягає у веденні індивідуального щоденника практики, описові за зразком окремих ділянок біогеоценозів, участі в оформленні бригадного звіту.

Польову практику доцільно проводити як маршрутну, в межах території Полтавщини та України, оскільки природні умови околиць Полтави не дозволяють ознайомити студентів з основними типами біогеоценозів. Якщо університет не має коштів на направлення студентів на виїзну практику, то вона проводиться коштом кожного студента (за його письмової згоди). Час надання відрядження викладачеві включає час проведення практики плюс час у дорозі (як правило, заключний день польової практики проводиться в аудиторії університету, де студенти готують індивідуальні й групові звіти, з якими вони виступають на підсумковій конференції).

Студенти, які не мають можливості своїм коштом взяти участь у маршрутній практиці, проходять її за індивідуальним планом (про що керівником практики подається відповідний рапорт і видається наказ по університету). Викладач забезпечує таких студентів методичними рекомендаціями й індивідуальними завданнями (в обсязі, передбаченому робочою навчальною програмою). Як правило, такий студент проходить польову практику за місцем свого проживання (індивідуальний щоденник і звіт про практику він подає не пізніше, ніж на наступний день після завершення маршрутної польової практики своєї групи).

1.2. Опис предметанавчальної польової практики з біогеографії:

Загальна кількість годин – 54(1 тиждень).

Загальна кількість кредитів – 1,5.

Цикл практичної підготовки.

Проводиться в 4-му семестрі (2 курс).

 

Види навчальної діяльності студентів і час, відведений на їх здійснення:

Всього занять під безпосереднім керівництвом викладача – 30 годин.

► настановний інструктаж з техніки безпеки – 1 година;

► лекції-інструктажі з організації практики, підбору й застосування навчального обладнання, методики польових досліджень – 4 години;

► Практичні заняття в польових умовах – 24 години;

► Підсумкова конференція – 1 година;

► Самостійна робота студентів – 12 годин;

► Індивідуальна робота студентів – 12 годин;

► Включає 1 змістовний модуль:

«Польові біогеографічні дослідження»

► Вид підсумкового контролю знань – диференційований залік.

1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів:

- настановний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки університету разом з викладачем: вони інструктують студентів про необхідність дотримання правил техніки безпеки в дорозі до місця практики, під час навчальних екскурсій та виконання практичних робіт у польових умовах. Студенти роблять записи в журнал про те, що вони пройшли інструктаж і зобов’язані дотримуватися правил техніки безпеки, ставлять особистий підпис;

- лекції-інструктажі з організації практики, підбору й застосування навчального обладнання, методики польових досліджень проводяться в перший день польової практики (4 години), та в першу годину перед кожною польовою практичною роботою. Студенти конспектують матеріал, знайомляться з інструкціями, бланками описів біогеоценозів.

- практичні заняття в польових умовах проводяться після годинної лекції - інструктажу й включають навчальні екскурсії (викладач дає основний зміст програмного навчального матеріалу, переважно в діалоговій формі; студент занотовує в індивідуальний щоденник той матеріал, на якому акцентує головну увагу лектор);практичних робіт (як правило, по бригадах), у ході яких студенти самостійно в бланках заповнюють характеристику рослинних угруповань, визначають рослини (за визначниками, консультуючись з викладачем), описують геоботанічні профілі, збирають гербарні зразки (або фотографують рослини і тварини, якщо даний вид є рідкісним). Викладач оцінює поточні результати практичних занять шляхом усного опитування, перевірки записів в індивідуальних щоденниках, з урахуванням активності й старанності кожного студента.

- самостійна робота виконується студентами після проведення польових практичних занять. Можливості проведення самостійної роботи в польових умовах дещо обмежені. Тому ця форма роботи зводиться до упорядкування своїх записів, ознайомлення з методичними рекомендаціями та інструкціями, догляду за гербарними зразками, оформлення елементів звітної бригадної документації. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів: методичні рекомендації, зразки бланків описів біогеоценозів, питання для самоконтролю, тести, орієнтовний перелік рослин, визначники рослин тощо.

- індивідуальна робота студентів організовується ще на підготовчому етапі до практики. Кожен студент отримує індивідуальне завдання з метою попередньо детально підготуватися до вивчення одного з біогеоценозів на певній території за рекомендованою викладачем літературою; ознайомитися з методикою їх дослідження (див. додаток 5). Перелік індивідуальних завдань уточнюється щорічно, у залежності від вибраного маршруту практики. Індивідуальна робота також полягає у веденні індивідуального щоденника практики, описові за зразком окремих ділянок біогеоценозів. Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через iндивiдуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу i творчу діяльність. З використанням результатів польових практик окремими студентами можуть виконуватися польові дослідження, як частина курсових робіт. Виконані індивідуальні роботи входять до групового звіту про практику, як його частина.

1.4. Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів:

 

Поточний контроль: усне опитування під час польових практичних занять, перевірка записів в індивідуальних щоденниках (дивись додаток 3).

 

Модульний контроль: перевірка індивідуальних щоденників, індивідуальних завдань, групового (бригадного) звіту, усне опитування, тестування.

 

Підсумковий контроль для студентів, які набрали більше 60% від максимальної кількості балів – це остаточна оцінка, яка складається з усіх балів, отриманих під час поточного й модульного видів контролю.

Для студентів, які набрали менше 60% максимальної кількості балів за цими видами контролю передбачається виконання додаткових індивідуальних завдань.

 

1.5. Шкала оцінювання.Підсумкова форма контролю – диференційований залік.

Переведення балів до оцінок національної шкали відбувається таким чином:

Національна шкала	100-бальна шкала	Шкала ECTS
5 - відмінно	100 – 90 балів	А - відмінно - відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок.
4 - добре	89 – 75 балів	В - дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками (82-89)
С - добре - загалом правильна робота з кількома грубими помилками (75-81)
3 - задовільно	74 – 60балів	D - задовільно – посередньо, зі значною кількістю недоліків (68-74)
Е - достатньо- виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки (60-67)
2 - незадовільно	59 балів і менше	FX - незадовільно – для одержання кредиту потрібне певне доопрацювання.
F- незадовільно - необхідна подальша індивідуальна робота.

 

1.6. Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів:

Протягом проходження практики студент накопичує бали в ході поточного й підсумкового (модульного) оцінювання. але найбільше балів він отримує за виконання частини бригадного чи групового звіту.

√ За відвідування кожного заняття – 1 бал.

√ За виконання практичних завдань – до 15 балів за кожне.

√ За виконання самостійних завдань (частини бригадного звіту)

– до 15 балів за всю практику.

√ модульне контрольне тестування – до 20 балів.

√ Індивідуальна робота (реферати, презентації, усні виступи на конференції тощо) – до 15 балів.

 

Програмний матеріал практики включає один змістовий модуль, у якому передбачене виконання студентами всіх видів навчальної діяльності.