Висновки до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях».
2.9.1 Зміст підпункту «Аналіз функціонування системи управління охороною праці на підприємстві (установі, організації)»
В підпункті наводиться у вигляді рисунка система управління охороною праці (СУОП) на підприємстві до складу якого входить об’єкт, що розглядається в магістерській роботі. В системі управління виділяються орган управління та об’єкти управління з описом їх функціональних обов’язків в тексті стосовно охорони праці. Висвітлюються права та відповідальність посадових осіб за виконання покладених на них функцій, а також порядок контролю за їх виконанням.
Наводиться інформація про зміст типових управлінських рішень що доводяться до об’єктів управління у вигляді наказів, розпоряджень, приписів, планів робіт, тощо. Розкривається основні завдання, розв’язання яких має включати управління охороною праці на об’єкті: організація навчання, інструктажів і перевірки знань; проведення паспортизації робочих місць щодо відповідності вимогам охорони праці; забезпечення працюючих правилами, стандартами, положеннями, інструкціями, засобами індивідуального захисту, спецодягом, мийними засобами; забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих; участь у розслідуванні нещасних випадків на підприємстві та аналіз їх причин і заподіяної шкоди; організація контролю за проходженням медоглядів працівниками, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, і тих, де потрібний професійний добір кадрів; пропаганда безпечних і нешкідливих умов праці, зміст куточка з охорони праці.
Проводиться за останній звітний період аналіз виробничого травматизму та основних заходів його по зменшенню.
Проектант має зазначити, що створення СУОП покладається на керівництво підприємства (роботодавця), який, відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання.
2.9.2 Зміст підпункту «Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів та умов праці на підприємстві»
В підпункті виконується аналіз потенційних небезпек та шкідливостей під час експлуатації устаткування, що розробляється чи модернізується в магістерській кваліфікаційній роботі. Визначаються небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ), що можуть мати місце під час експлуатації, обслуговування, ремонту та монтажу устаткування, оцінюється ступінь впливу кожного фактора на працівника. Охарактеризуються причини можливих аварій, пожеж, нещасних випадків та професійних захворювань. Аналіз виробничих факторів здійснюється для базового варіанта на основі даних роботи існуючих виробництв. Перелік НШВФ належить систематизувати по групах (фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні) в тій послідовності, в якій вони подані в ГОСТ12.0.003-74*. Результатом аналізу умов праці в конкретному виробничому підрозділі є перелік небезпечностей та шкідливостей, що можуть виникати у випадку недотримання необхідних заходів безпеки або порушення технологічного процесу. При цьому для кожного встановленого фактора дають коротке пояснення обставин та умов його виявлення, вказують числове значення норми, до яких відносяться: – величина фактора у фізичних одиницях і перевищення фактором регламентованого нормами граничнодопустимого значення; – тривалість впливу фактора на працюючих протягом зміни в годинах і відсотках. Гранічно-допустимі значення беруться з ГОСТів, СНиПів, СН, ССБТ.
Метою є обґрунтування вибору заходів щодо зменшення або усунення дії потенційних небезпек та шкідливостей на працівника.
2.9.3 Зміст підпункту «Розробка інженерних рішень та заходів щодо забезпечення необхідних умов праці»
В підпункті на основі аналізу стану охорони праці на об’єкті магістерського проектування та визначення переліку небезпечних та шкідливих виробничих факторів, розробляють комплекс організаційних та технічних заходів з питань безпеки. При цьому кожний із запропонованих заходів або засобів захисту повинен бути спрямований на вирішення конкретної проблеми з охорони праці, що була виявлена у процесі проведення аналізу, і поданий в тому порядку, в якому виявлялися НШВФ. Усі запропоновані студентом заходи мають бути обґрунтовані посиланнями на відповідну нормативно-технічну літературу. Два заходи, наведені студентом для покращання становища з охорони праці на об’єкті магістерського проектування, обґрунтовуються розрахунками відповідно до індивідуального завдання консультанта.
2.9.4 Зміст підпункту «Технічні засоби безпеки»
В підпункті розглядаються засоби щодо забезпечення безпечних умов праці. Освітлюються технічні засоби безпеки, що передбачені проектом. Визначаються найбільш травмонебезпечні зони устаткування, що потребують встановлення захисних огорож (матеріали, вироби та частини устаткування, що рухаються; струмопровідні неізольовані частини; хімічні речовини, розчини рідин тощо). Обґрунтується вибір відповідних запобіжних пристосувань, призначених для попередження поломок окремих частин устаткування та аварійних ситуацій. Обираються засоби сигналізації (звукові, світлові) для сповіщення обслуговуючого персоналу про подачу напруги на устаткування, його пуск, несправності відповідальних вузлів та механізмів, порушення режимів роботи чи технологічного процесу, виникнення аварійних ситуацій тощо. Обґрунтується необхідність застосування засобів індикації (показників тиску, напруги, температури, рівня рідин). Визначаються місця встановлення засобів сигналізації та індикації. Навести рисунок (при необхідності). При розробці мір захисту від виявлених небезпечних і шкідливих виробничих факторів необхідно дати опис застосовуваних мір захисту, навести схеми, ескізи захисних пристроїв.
Наводяться переваги об’єкта, що проектується, з точки зору охорони праці: аналіз техніки безпеки, ергономіки, технічної естетики – зручність та безпека при експлуатації, ремонті, налагодженні, монтажі, демонтажі устаткування; зменшення трудомісткості виконання технологічних операцій на основі фізіологічної оцінки рухів працівника під час роботи.
2.9.5 Зміст підпункту «Пожежна безпека»
В підпункті проводиться аналіз і оцінка пожежної безпеки на об’єкті проектування відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку», Правил пожежної безпеки в Україні та інших нормативних документів. Висвітлюються для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах причини пожеж: це відсутність або недосконалість організаційних та інженерно-технічних рішень з пожежної безпеки.
Наводяться дані про наявність служби пожежної безпеки; визначається категорія з пожежної небезпечності об’єкта проектування; наявність засобів пожежогасіння з вказівкою конкретних типів первинних засобів (вогнегасників та інших засобів) чи автоматичних систем пожежогасіння; здійснюється організація евакуації з об’єкта на випадок пожежі. Результатом аналізу є висновок про стан пожежної безпеки на об’єкті проектування. Розробляється на основі аналізу комплекс протипожежних заходів, що передбачає: – заходи, спрямовані на попередження виникнення пожеж; – заходи щодо обмеження поширення вогню при виникненні пожежі; – заходи, що забезпечують умови для швидкої локалізації і гасіння пожеж; – заходи щодо створення умов для успішної евакуації людей. Основні питання пожежної профілактики у пояснювальній записці до магістерської кваліфікаційної роботи повинні викладатися за наступною схемою: – пожежна характеристика застосовуваних на даному виробництві горючих речовин і матеріалів; – можливі причини пожеж; – категорія виробничого приміщення за пожежною безпекою; – вимоги пожежної безпеки до проектованого устаткування чи технологічного процесу; – методи і засоби гасіння можливих пожеж, обґрунтування вибору первинних і допоміжних засобів пожежогасіння. Показники пожежонебезпечності речовин беруться з довідкової, нормативної і технічної літератури. При визначенні категорії виробництва керуються СНиП II-90- 81. Крім цього необхідно визначити категорію і групу вибухонебезпечних сумішей речовин, що утворюють з повітрям вибухонебезпечну суміш. При визначенні категорії і групи вибухонебезпечних сумішей необхідно керуватися ГОСТ 12.1.011-78 ССБТ. При призначенні категорій і груп виробництва необхідно обґрунтувати зроблений вибір, а при необхідності й підтвердити його розрахунком. У висновку з цього питання повинно бути відображено, що вимоги ГОСТ 12.1.004-91 на об’єкті проектування забезпечуються.
2.5.6 Зміст підпункту «Аналіз можливих надзвичайних ситуацій в регіоні та на об’єкті»
В підпункті згідно Державного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 надається аналіз техногенних і природних небезпек, які становлять загрозу опосередковано об’єкту що розглядається. Перераховуються потенційно небезпечні об'єкти даного регіону які становлять основну небезпеку для персоналу (працівників) і населення з характеристикою небезпечних речовин, біологічних препаратів а також інших об'єктів, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії (Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», стаття 1. – 18 січня 2001 року, N 2245-ІІІ).
2.9.7 Зміст підпункту «Організація системи цивільного захисту на об’єкті господарювання»
В підпункті організацію системи цивільного захисту (ЦЗ) на об’єкті показують у вигляді структурної схеми з підпорядкованістю окремих її елементів. Розробка цієї системи здійснюється за типовою схемою, враховуючи функціональні особливості об’єкта.
При розробці схеми ЦЗ слід зазначити, що відповідальність за постійну готовність сил та засобів цивільного захисту об’єкта несе перший керівник об'єкта – директор, начальник, ректор тощо, який вважається начальником цивільного захисту об'єкта. Начальник цивільного захисту об'єкта призначає своїх заступників з питань цивільного захисту (одного або декількох), у віданні якого (яких) знаходяться питання функціонування інженерних комунікацій, матеріально-технічного постачання, евакуації на випадок НС тощо. При начальникові Цивільного захисту об'єкта має функціонувати штаб Цивільного захисту об’єкта, склад якого залежить від функціональних особливостей підприємства або установи. У більшості випадків штаб ЦЗ формується із складу посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків.
Висвітлюються перелік служб які створюються на об’єкті або підприємстві: 1) оповіщення і зв'язку, 2) медична, 3) радіаційного та хімічного захисту, 4) охорони громадського порядку, 5) протипожежна, 6) енергопостачання та світломаскування, 7) аварійно-технічна, 8) сховищ та укриттів, 9) транспортна, 10) матеріально-технічного постачання та інші. Керівники цих служб призначаються начальником цивільного захисту об'єкта без звільнення їх від виконання основних посадових обов'язків.
Слід також відзначити підпорядкованість системи ЦЗ об’єкта в загальність структурі Єдиної державної системи цивільного захисту України відповідно до територіально-функціонального принципу її побудови.
2.9.8 Зміст підпункту «Прогнозування обстановки та розробка превентивних заходів на випадок надзвичайної ситуації»
В підпункті на основі вивчення документації визначається найбільш ймовірна для даного регіону надзвичайна ситуація та виконуються необхідні розрахунки щодо її можливого подальшого розвитку і наслідків.
Розглядається прогнозування двох видів: 1) попереднє (короткострокове або довгострокове), яке здійснюється до виникнення надзвичайної ситуації, і 2) оперативне (аварійне), яке виконується під час розгортання надзвичайної ситуації з метою уточнення обстановки.
Основними вихідними даними, потрібними для попереднього прогнозування, є відомості про:
1) особливості об'єкта, стосовно якого виконується прогнозування;
2) тип, властивості й кількість на об'єкті небезпечних речовин;
3) наявність на об'єкті систем життєзабезпечення, їх тип і стан;
4) можливий вплив вражаючих факторів надзвичайної ситуації на територію, що знаходиться за межами даного об'єкту;
5) геофізичні та гідрометеорологічні особливості місцевості, де розташований даний об'єкт.
Алгоритм прогнозування надзвичайної ситуації зазвичай передбачає певну послідовність операцій, які студент має описати при розв’язанні конкретної задачі.
Превентивними (запобіжними) заходами на випадок виникнення надзвичайної ситуації можуть бути: евакуація населення; евакуація персоналу з приміщень об’єкта; укриття персоналу (населення) в захисних спорудах; підвищення захисних властивостей об’єкта для протистояння вражаючим факторам надзвичайної ситуації; розгортання станцій знезаражування техніки і транспорту, пунктів санітарної обробки людей у надзвичайних ситуаціях; інші заходи.
2.9.9Висновки до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
У висновках до розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» наводитьсяпоставлена мета і досягнуті результати із стислим переліком прийнятих організаційних та технічних рішень. Перераховують визначені небезпечні та шкідливі фактори, визначають запобіжні пристосування, технічні заходи, організаційні засоби, що пропонуються, зазначають їх ефективність, перераховують можливі надзвичайні ситуації, превентивні заходи, та оцінюють результати практичних розрахунків.
Перелік рекомендованої літератури
1. Жидецький В. Ц. та ін. Практикум з охорони праці : навчальний посібник / Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Сторожук В. М. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.
2. Пістун І. П та ін. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи) : навчальний посібник / Пістун І. П., Березовецька О. Г., Трунова І. О. – Львів : Тріада плюс, 2010. – 648 с.
3. Смирнов В. А. та ін. Аварія на АЕС: осмислення, розслідування, прогнозування наслідків / В. А. Смирнов, О. В. Сердюк, Р. І. Пахомов – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. – 116 с.
4. ГОСТ 12.0.003-74* Система стандартов безопасности труда "Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".
5. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
6. НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні.
7. ДБН В 2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення».
8. Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 367 с.
9. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010.
10. ДБН В 2.2.5–97 «Захисні споруди цивільної оборони».
11. ДБН В.1.2-4:2006 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)».
12. Основи цивільного захисту : навчальний посібник / В. О. Васійчук, В. Є. Гончарук, С. І. Качан та ін. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 384 с.
13. Стеблюк М.І. Цивільна оборона / М. І. Стеблюк : Підручник. – К., 2003. – 455 с.
14. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні в 2010 році. Розділ VIII. Напрямки удосконалення системи захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в 2011 році. Електронний доступ: http://www.mns.gov.ua/files/2011/5/17/8_2010.pdf
15. Перелік потенційно небезпечних об’єктів Полтавської області, які зареєстровані у Державному реєстрі потенційно небезпечних об`єктів. Електронний доступ: http://sfd.archives.gov.ua/user-files/Poltava.pdf