Елементи графічних побудов

Тема1. Методи конструювання одягу

План

1. Принципи побудови розгорток поверхонь.

2. Класифікація методів конструювання розгорток деталей одягу.

3. Елементи графічних побудов.

4. Системи крою.

 

Література

1. Конструирование одежды с элементами САПР / под ред. Е.Б. Кобляковой. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – С. 93-105

Принципи побудови розгорток поверхонь

Одяг в цілому та його окремі деталі утворюють в готовому вигляді тривимірну поверхню. Кроять деталі з плоских матеріалів – тканини, трикотажу, нетканих матеріалів і т.п. Тому завдання конструювання – отримання з плоского матеріалу оболонок об’ємних тіл та навпаки – побудова розгорток деталей одягу.

Розгортка поверхні – це геометрична фігура, отримана при суміщенні цієї поверхні з площиною.

Поверхні утворюються двома сімействами ліній, що перетинаються: спрямовуючими та утворюючими.

Всі поверхні діляться на такі, що розгортаються, та такі, що не розгортаються.

Розгортаються поверхні, утворені дотичними до просторової кривої (поверхні дотичних), а також поверхні циліндричні та конічні. Такі поверхні лінійчасті: їх утворюючі – прямі лінії. Такі поверхні розгортаються на площину без деформацій.

Не розгортаються поверхні, у яких як спрямовуючі, так і утворюючі лінії не прямі. Розгортка такої поверхні може бути лише наближеною, з певною точністю. Можна отримати розгортку такої повехні на площину, деформувавши матеріал або передбачивши розрізи (шви та виточки). При цьому поверхню ділять на частини, кожну з яких замінюють (апроксимують) розгортуваною поверхнею – циліндричною або конічною.

Таким чином, розгортки поверхонь деталей одягу можна розглядати лише як умовні та наближені розгортки його частин на площину.

Класифікація методів конструювання розгорток деталей одягу

В залежності від вихідних даних всі методи конструювання одягу ділять на два класи:

1) методи, що базуються на дискретних вимірах фігур, припусках, даних про типове членування деталей та способах їх формоутворення. Вони дозволяють лише наближено будувати розгортки;

2) більш точні інженерні методи з вільним алгоритмом, що базуються на прямих вимірюваннях оболонки поверхні одягу. Ці методи реалізуються графічними та аналітичними способами.

Елементи графічних побудов

Основні елементи графічних побудов при конструюванні одягу: нанесення базисної сітки горизонтальних та вертикальних конструктивних ліній, що визначають габарити розгорток деталей та виробу в цілому; визначення положення точок на перетині двох кіл; побудова лекальних кривих; радіусографія (побудова кіл); побудова точок на бісектрисах кутів.

Лініями переходу називають контурні лінії членування, що утворюються на перетині двох поверхонь.

Лінії членування в одязі проходять:

- по кордону двох поверхонь (тулуба та шиї, тулуба та рук);

- по найбільш опуклих або вігнутих ділянках однієї поверхні (середній шов спинки, рельєфні, бічні шви).

В першому випадку форма ліній переходу поверхонь різна для двох деталей (горловина ліфа та стояк коміра, пройма та окат). В другому випадку форма ліній схожа або однакова.