Механізми хабітуалізації

 

Механізми хабитуализации (опрівичування)— це безліч соціально-психологічних процесів, що розкривають особливості пристосування особистості до існуючій у суспільстві стратифікаційній структурі. Звичайно людина міриться з існуючої в суспільстві ієрархією в силу засвоєної в ході соціалізації необхідності додержуватися встановлених норм, принципів і законів. Виростаючи в певному соціальному середовищі, сприймаючи її культуру, спосіб життя, вона, як правило, звикає до певного рівня споживання, порівнює життєві цілі зі своїми можливостями, керується засвоєними правилами й нормами. Виникаюче бажання піднятися вище нівелюється фінансовими труднощами, труднощами адаптації до нового оточення, незнанням його вдач і звичаїв. Тому людина скоріше буде прагнути реалізувати свої життєві плани на звичному, а не на більше високому рівні. Звичне, зрозуміле, доступне, що втілюється в його світорозумінні, культурі роблять її заручником свого шару.

У сукупності механізми підтримки нерівності - інституалізація, легітимація й хабітуалізація - забезпечують відтворення соціокультурного розшарування суспільства, надають стратифікаційній системі необхідну міцність, що виключає прояв масового заперечування, непокори, прагнення вийти з-під контролюючого впливу й досить твердого розподілу по «поверхах» соціальної ієрархії.

 

Література до лекції:

 

1. Общая социология: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. А.Г. Єфендиева. – М.: ИНФРА –М, 2007. – 654 с.

2. Социология / Под ред. Г.В. Осипова. - М., 1995.

3. Социология сегодня. Проблемы, перспективы / Под ред. Р.К. Мертона. — М., 1965.

4.Тощенко Ж.Т. Социология. 2-е изд. — М., 1998.

5.Фролов С.С. Социология. — М., 1994.

 

ТЕМА 11. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ

 

План

 

1. Зміст та сутність поняття “соціальна мобільність”.

Індивідуальна соціальна мобільність.