ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
НАПРЯМУ 0306 "МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ"
ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ " МЕНЕДЖМЕНТ "
ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 7.03060101 "МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ"
Луганськ, 2012
Укладачі: О.В.Россошанська, доцент кафедри менеджменту ЛДІКМ
ЗМІСТ
ВСТУП
1 Мета та завдання дипломної роботи
2 Тематика дипломних робіт
3 Організація виконання дипломної роботи
4 Структура, зміст та обсяг дипломної .роботи
4.1 Загальні положення щодо структури змісту та обсягу дипломної роботи
4.2 Застосування інформаційних комп'ютерних технологій (ІКТ) у дипломній роботі
5. Методичні вказівки з виконання дипломної роботи
5.1 Титульний аркуш дипломної роботи
5.2 Завдання на дипломну роботу
5.3 Зміст
5.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності)
5.5 Вступ
5.6 Основна частина
5.6.1 Теоретичний розділ
5.6.2 Дослідницький розділ
5.6.3 Рекомендаційний розділ
5.6.4 Розділ охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях
5.7 Висновки і пропозиції
5.8 Перелік літератури
5.9 Додатки
6 Методичні вказівки щодо оформлення матеріалів дипломної роботи
6.1 Загальні вимоги
6.2 Нумерація
6.3 Оформлення ілюстрацій
6.4 Оформлення таблиць
6.5 Формули
6.6 Посилання на інформаційні джерела
6.7 Перелік літератури
6.8 Додатки
7. Порядок подання до захисту та захист дипломної роботи
7.1 Загальні положення
7.2 Зміст відгуку наукового керівника дипломної роботи
7.3 Попередній захист дипломної роботи
7.4 Вимоги до зовнішньої рецензії на дипломну роботу
7.5 Захист дипломної роботи
8. Критерії оцінювання виконання та захисту дипломних робіт
9. Інформаційно - методичне забезпечення
Додаток А ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ, ЗАВДАННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ
ВСТУП
Виконання і захист дипломної роботи є завершальним етапом навчання у вищому навчальному закладі, формою державної атестації випускників і як самостійна кваліфікаційна письмова робота дає змогу виявити рівень засвоєння студентами теоретичних знань та практичної підготовки, їх здатність до самостійної роботи в обраній професійній сфері.
Методичні вказівки розроблені для надання допомоги студентам у виконанні дипломної роботи згідно з чинними стандартами України і містять основні вимоги щодо змісту та оформлення, організації виконання, порядку захисту й оцінювання дипломної роботи.
РОЗДІЛ 1
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Виконання дипломної роботи є завершальним етапом навчання студента у вищому навчальному закладі - кінцевим результатом самостійної індивідуальної науково-дослідницької діяльності студента, комплексним науковим дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним різноманітних дисциплін, що передбачені навчальними планами підготовки спеціаліста, проходження переддипломної практики та власних пошукових досліджень.
Студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки, а дипломна робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації спеціаліст і видачу диплома за спеціальністю 7.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування».
Метою виконання дипломного дослідження є подальша систематизація, засвоєння і розширення теоретичних і практичних знань студента, отриманих під час навчання в інституті, та застосування цих знань при вирішенні конкретних практичних задач з різних сфер діяльності, перевірка готовності до самостійної роботи як спеціаліста.
Для досягнення вищевказаної мети студент повинен виконати наступні задачі:
- обрати разом з керівником дипломної роботи актуальну задачу з певної сфери діяльності;
- зібрати на підприємстві та поза ним матеріали, які необхідні для освітлення та рішення обраної проблеми;
- дати загальну та фінансово-економічну характеристику об'єкту дослідження;
- провести ґрунтовний аналіз задачі, що розглядається;
- розробити комплекс заходів по удосконаленню діяльності об'єкту дослідження з обраної сфери та обґрунтувати доцільність впровадження заходів, що пропонуються;
- оформити результати проведених досліджень у вигляді дипломної роботи, яка включає пояснювальну записку зі всіма розрахунками та висновками, а також ілюстративний матеріал (креслення, графіки, діаграми, таблиці і т.п.) на окремих аркушах паперу;
- отримати за виконану роботу відгук керівника підприємства (організації, установи), що є об'єктом дослідження, відгук керівника дипломної роботи, рецензію провідного фахівця сторонньої організації та захистити свою роботу на відкритому засіданні ДЕК.
У процесі виконання дипломної роботи студент, відповідно до кваліфікаційних вимог, повинен виявити:
- знання загальнотеоретичних, загальноекономічних:, професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання певної сфери діяльності;
- вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження;
- навики системності, послідовності, рівномірності та ритмічності у роботі;
- загальні спеціальні здібності фахівця.
Дипломна робота повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:
- містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;
- містити елементи самостійного дослідження, розрахунки, виконані на ЕОМ;
- містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об'єкті;
- бути належним чином оформленою;
- мати всі супровідні документи;
- бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.
РОЗДІЛ 2
ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ
Вибір теми дипломної роботи здійснюється студентом індивідуально відповідно до тематики, що рекомендується випусковою кафедрою. Тематика дипломних робіт розробляється, щорічно переглядається та поновлюється кафедрою відповідно до сучасних економічних вимог регіону, де виконується робота, а також тематики науково-дослідної роботи кафедри та інституту.
При виборі теми слід виходити з її актуальності в сучасному економічному житті та відповідності сучасному стану науки та практичного досвіду в даній галузі. Перевага віддається темам, які пов'язані з науковими дослідженнями кафедри. При цьому слід враховувати також і наукові інтереси студентів, які було виявлено під час їхнього навчання на попередніх курсах інституту.
Разом із вибором теми визначається об'єкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота. Це повинно бути підприємство будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Діяльність цього підприємства повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної проблеми. Як правило, об'єктом дипломного дослідження є база переддипломної виробничої практики.
Якщо немає пропозицій студента щодо досліджуваного об'єкта, то кафедра призначає підприємство або установу, з якими інститут має відповідну угоду.
Бажаним є виконання теми на замовлення керівництва об'єкта дослідження, яке оформлюється відповідним листом (додаток В).
РОЗДІЛ З
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
До виконання дипломної роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили переддипломну виробничу практику та захистили звіт з неї.
Для виконання дипломної роботи студент зобов'язаний подати заяву на ім'я ректора з проханням затвердити йому тему і назначити наукового керівника.
Затвердження тематики дипломних робіт згідно заяв студентів відбувається наказом ректора після обговорення її на засіданні випускової кафедри. Усі подальші зміни (формулювання назви, об'єкт дослідження тощо), у разі необхідності, аргументуються письмово (заява дипломника), погоджується з науковим керівником (віза на заяві) і потребують зміни у наказі за письмовим клопотанням кафедри (витяг з протоколу засідання).
Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри. При необхідності для консультування можуть притягатися спеціалісти установ і підприємств, що працюють за профілем дипломної роботи та викладачі інших кафедр.
Науковий керівник надає студенту-дипломнику науково-методичну допомогу у самостійній роботі над дипломною роботою, індивідуально консультує студента, допомагає йому скласти план дипломної роботи, індивідуальне завдання до переддипломної практики, а також контролює дотримання графіку виконання роботи, рецензує частини роботи і завершений рукопис, готує студента до захисту.
Крім того, для надання допомоги студентам - дипломникам з питань застосування в роботі інформаційних технологій призначається консультант з використання інформаційних технологій. Консультант з використання інформаційних технологій у дипломній роботі повинен:
- узгодити з керівником дипломної роботи перелік основних задач, які підлягають вирішенню за допомогою комп'ютерних технологій;
- забезпечити кваліфіковані консультації з окремих питань дипломної роботи у межах затвердженого завдання;
- перевіряти виконання відповідних розділів дипломної роботи. Матеріал для виконання дипломного дослідження студент самостійно підбирає під час переддипломної практики відповідно до теми дипломної роботи та затвердженого завдання на дипломне проектування. При цьому вихідними даними для проведення досліджень слугують законодавчі та нормативно-правові акти України, фінансова та статистична звітність підприємства, різноманітні літературні джерела за темою дослідження, матеріали преси, інші інформаційні видання.
Під час проходження переддипломної практики студент-дипломник на основі проведеного теоретичного аналізу літературних джерел проводить усі необхідні розрахунки, власні дослідження (як теоретичні, так і експериментальні). Якщо є можливість, сприяє впровадженню результатів дипломних досліджень в практичну діяльність роботи підприємства - об'єкта дослідження та оцінює ефективність впровадження одержаних результатів. Для підтвердження реальності та практичної значущості отриманих результатів керівник підприємства - об'єкта дослідження надає студентові - дипломникові відповідну довідку встановленого зразка.
Слід звернути увагу на те, що за прийняті в дипломній роботі рішення, за достовірність і правильність їх результатів відповідає студент - автор дипломної роботи.
Основні етапи виконання дипломної роботи:
1. Вибір теми та об'єкта дослідження, затвердження теми.
2. Розробка завдання на дипломну роботу, складання календарного плану її виконання.
3. Опрацювання літературних джерел і складання плану.
4. Збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики на об'єкті дослідження.
5. Обробка фактичного матеріалу із застосуванням ЕОМ.
6. Апробація матеріалів дослідження (доповідь на студентській науковій конференції).
7. Написання першого варіанту тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові.
8. Усунення недоліків, написання остаточного варіанту тексту, оформлення дипломної роботи.
9. Подання роботи на ознайомлення керівництву об'єкта дослідження, отримання відгуку.
10. Подання роботи на кафедру.
11. Попередній внутрішньо-кафедральний захист дипломної роботи.
12. Зовнішнє рецензування роботи.
13. Захист дипломної роботи у ДЕК.
Термін написання дипломної роботи становить 10 тижнів.
Дипломна робота має виконуватися студентом відповідно до затверджених календарного плану та завдання. Порушення студентом календарного плану виконання роботи фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри. У разі значного порушення графіку виконання роботи за рішенням кафедри студент-дипломник може бути недопущений до її захисту.
На період виконання дипломних робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична робота над дипломною роботою студента і наукового керівника. Постійні консультації допомагають студенту-дипломнику у виборі методів дослідження; контролі дотримання вимог щодо змісту і оформлення дипломної роботи, своєчасному усуненні недоліків. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню дипломної роботи та є запорукою її успішного захисту.
Відповідно до етапів календарного плану студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену дипломну роботу на рецензування науковому керівникові.
Після узгодження остаточного варіанту тексту дипломної роботи з науковим керівником студент-дипломник оформлює її згідно з вимогами діючих стандартів, готує доповідь і необхідні графічні (ілюстративні) матеріали до комп'ютерного захисту дипломної роботи.
РОЗДІЛ 4
СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА ОБСЯГ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
4.1 Загальні положення щодо структури, змісту та обсягу дипломної роботи
Дипломна робота повинна органічно поєднувати в собі теоретичну, дослідницьку та рекомендаційну частини з обов'язковим використанням ПЕОМ.
Структура дипломної роботи: вступ; три розділи - теоретичний, дослідницький, рекомендаційний; висновки і пропозиції.
Зміст дипломної роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до теми, що досліджується, студент, самостійно або за рекомендацією керівника, добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.), відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.
План дипломної роботи має бути складним і містити: вступ; три розділи, кожен з яких складається не менш як з трьох підрозділів; висновки по підрозділам, висновки і пропозиції, список літератури та додатки.
Зразки планів дипломних робіт наведено у додатку А.
Дипломна робота повинна мати обсяг не менше 90 - ПО друкованих сторінок формату А4 (210x297).
Послідовність комплектації сторінок дипломної роботи:
1 - титульний аркуш;
2 - завдання на дипломну роботу;
3 - календарний план;
4 - реферат;
5 - зміст;
6 - перелік умовних позначень (за необхідністю);
7 - вступ (3-5 сторінок);
8 - теоретичний розділ (20-30 сторінок);
9 - дослідницький розділ із застосуванням ЕОМ (25-30 сторінок );
10 - рекомендаційний розділ (практична частина) (20-25 сторінок);
11 – розділ охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях (8-10 сторінок );
12 - висновки і пропозиції (3-5 сторінок);
13 - перелік літератури (2 сторінки);
14 -додатки.
Зразок оформлення окремих розділів дипломної роботі наведено в додатку Д.
При написанні роботи слід забезпечити наукову, чітку побудову, логічну послідовність викладання матеріалу, без орфографічних і синтаксичних помилок. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел неприпустиме
4.2 Застосування інформаційних комп'ютерних технологій (ІКТ) у дипломній роботі
Відповідно до вимог нормативних документів за напрямком 0306 "Менеджмент" у дипломній роботі необхідно представити застосування інформаційних комп'ютерних технологій (ІКТ).
Завдання щодо використання ІКТ у дипломній роботі розподіляються по відповідних розділах (теоретичному, дослідницькому і рекомендаційному), де формуються спеціальні підрозділи.
У підрозділі першого теоретичного розділу подаються:
- відомості, зібрані у період дослідження підприємства під час проходження переддипломної практики;
- використання необхідної інформації, запозиченої з Інтернету;
- застосування правової інформації, запозиченої з WЕВ-сторінок "Ліга-Закон", "Верховна Рада України", "Кабінет Міністрів України";
- залучення інформації з електронних посібників та електронних бібліотек;
- обґрунтування необхідності застосування ІКТ для підвищення ефективності управління підприємством (при цьому слід враховувати види ефективності застосування ІКТ);
- ефективність, що визначається підвищенням швидкості і надійності обробки інформації, а також завдяки отриманню нових відомостей, що раніше не використовувались;
- ефективність, що визначається підвищенням якості управлінських рішень, які впливають на об'єкт управління (зниження обсягу товарних запасів, економія використаних грошових засобів, прискорення обіговості обігових засобів тощо).
У підрозділі другого дослідницького розділу подаються:
- дослідження інформаційних потоків і технологій, що існують на об'єкті управління (за відомостями, зібраними під час проходження переддипломної практики);
- дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства (за результатами обстеження під час переддипломної практики) з використанням експертних програм;
- дослідження і оцінка шляхів та методів вдосконалення управління підприємством з використанням аналітичних програм і методик;
- дослідження стандартних і спеціальних програмних засобів, які дипломник передбачає використати для розв'язання управлінських, фінансових та економічних завдань.
У підрозділі третього рекомендаційного розділу висвітлюються:
- обґрунтування заходів (проекту) розв’язання досліджуваної проблеми в організації;
- концепція, стратегія перспективного розвитку підприємства та вибір альтернативних заходів щодо їх реалізації;
- економічне обґрунтування доцільності та ефективності здійснення заходів (проекту) на основі результати діяльності організації;
- розробка конкретних рекомендацій щодо вдосконалення і автоматизації управління об'єктом з використанням персональних електронних обчислювальних машин (ПЕОМ), сучасних інформаційних технологій збору, обробки, зберігання і передачі економічної інформації;
- розробка питань ефективного використання сучасних програмних засобів для автоматизації управління;
- розробка питань щодо застосування систем підтримки прийняття рішень (СГГЛР) і автоматизованих систем контролю (АСК);
- вибір необхідних технічних і програмних засобів для реалізації пропозицій;
- нові пропозиції щодо організації автоматизованого робочого місця (АРМ) менеджера, бухгалтера, економіста і маркетолога, а також вказівки стосовно виконання АРМ свого призначення як сукупності технічних, програмних, інформаційних і організаційно-правових засобів, що забезпечують виконання функціональних завдань управління.
Зміст завдання розділу «Охорона праці» повинен повністю відповідати темі дипломного проекту і бути його складовою частиною. Це завдання передбачає у кінцевому результаті розробку декількох конкретних питань з безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки. При цьому дипломник повинен врахувати дотримання всіх діючих нормативно-правових актів, які обмежують вплив на працівників шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
5 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
5. 1. Титульний аркуш дипломної роботи
Титульний аркуш дипломної роботи містить:
назву міністерства, якому підпорядкований навчальний заклад;
найменування навчального закладу, де виконана дипломна робота;
найменування кафедри;
назву дипломної роботи;
прізвище, ім'я, по батькові студента, що виконав роботу, факультет, курс, група;
прізвище, ім'я, по батькові, вчений ступінь, вчене звання, посада наукового керівника і (або) консультанта;
місто і рік виконання дипломної роботи.
Бланк титульного аркушу дипломної роботи видається на кафедрі.
5.2 Завдання на дипломну роботу
Перед початком переддипломної практики студент-дипломник за допомогою наукового керівника оформлює спеціальний бланк-завдання, в якому зазначаються реквізити автора, тема дипломної роботи, її мета і завдання, вихідні дані до роботи, перелік питань, які підлягають розробці, календарний план виконання дипломної роботи. Завдання підписують науковий керівник, консультант з прикладного використання ЕОМ і студент, затверджує завідувач кафедри. При оформленні дипломної роботи заповнений бланк завдання розміщують після титульної сторінки.
5.3 Зміст
Зміст дипломної роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Зразки планів дипломних робіт наведені у додатку А.
Зміст подають на початку пояснювальної записки дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, переліку літератури.
5.4 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (при необхідності)
Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також вжито маловідомі скорочення та позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва абеткою наводять скорочення, справа - їх детальну розшифровку.
5.5 Вступ
Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми дипломної роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. Крім того вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
У вступі подають загальну характеристику дипломної роботи в рекомендованій нижче послідовності.
Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. При висвітленні стану досліджуваної проблеми слід назвати авторів, які внесли найбільш значний вклад в розробку проблеми, основні закони і нормативні акти, на яких базується робота. Обґрунтування актуальності не повинно бути багатослівним.
Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету. Задачі, які ставляться в роботі, повинні відповідати цілям дослідження. Як правило, виходячи із завдань дослідження, будується структура роботи. Тому завдання дослідження відповідають змісту розділі* і підрозділів дипломної роботи.
Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
В дипломній роботі об'єктом дослідження є база переддипломної виробничої практики (підприємство, організація, установа, за матеріалами яких виконується робота).
Предмет дослідження - конкретна проблема, що міститься в межах об'єкта дослідження.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента-дипломника, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Слід перелічити використані методи дослідження з посиланням на конкретні завдання, що виконувалися за допомогою цих методів: "У роботі використано... методи дослідження".
Практичне значення одержаних результатів. Наводять відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання. Коротко характеризуються основні прикладні результати роботи (методичні рекомендації по окремим напрямкам діяльності об'єкта дослідження або аспекту предмета дослідження, моделі, доповнення т.п.), визначається можлива область їх впровадження та їх вплив на проблему, яка дослід кується в разі впровадження.
Інформаційне забезпечення результатів дослідження. Інформаційною базою для виконання дипломного дослідження є вітчизняні та закордонні фахові видання, статистичні дані, матеріали преси та фактичні дані щодо діяльності об'єкту дослідження тощо.
5.6 Основна частина
Основна частина дипломної роботи містить в собі основні теоретичні і методологічні підходи, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, науково обґрунтовані соціально-економічні, професійно-орієнтовані рішення.
Основна частина дипломної роботи складається з чотирьох розділів: теоретичного, дослідницького, рекомендаційного та розділ охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, які обов'язково повинні мати свою назву відповідно до предмету дослідження. Кожний розділ дипломної роботи складається з відповідних підрозділів, пунктів, підпунктів. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів, що дає змогу вивільняти загальні висновки від другорядних подробиць.
5.6.1 Теоретичний розділ
В теоретичному розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаних з темою.
Розділ розробляється на засадах вивчення спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації та офіційної статистичної інформації.
Огляд джерел інформації для теоретичного розділу дипломної роботи включає такі їх види:
законодавчі і нормативні акти;
підручники та навчальні посібники;
монографії і наукові статті в спеціальних періодичних друкованих виданнях;
науково-публіцистичні статті в друкованих засобах масової інформації тощо.
Роботу над оглядом літературних та законодавчих джерел необхідно починати з інформаційного пошуку. Список рекомендованих джерел студенти готують самостійно або спільно з науковим керівником. Використання літературних та нормативних джерел в роботі та наведення цитат з них супроводжується обов'язковим посиланням на відповідне джерело.
В теоретичному розділі розглядаються такі аспекти проблеми: категорії, характеристики, законодавчі акти, які відображають тему; показники, фактори, алгоритми, формули розрахунків і моделі; стратегічні та тактичні аспекти, пов'язані з проблемою; ступінь її вивченості.
Свої теоретичні дослідження доцільно обґрунтувати шляхом узагальнення світового та вітчизняного досвіду, залучення результатів наукових досягнень провідних вчених тощо. За кожним з питань слід викласти думки різних авторів, дати їх порівняльний аналіз, виявити можливі протиріччя та сформулювати шляхи їх розв'язання й власну думку автора.
Бажано ілюструвати текст графічним матеріалом - схемами, графіками, алгоритмами, діаграмами тощо.
Результатом теоретичного розділу повинна бути певна теоретична концепція предмета дослідження, модель пошуку механізмів розв'язання задачі, поставленої у дипломній роботі. Ця модель повинна мати наскрізний характер, тобто щоб її алгоритм можна було б використовувати для аналізу відповідної інформації в аналітичному розділі та обґрунтування рекомендацій та пропозицій у рекомендаційному розділі.
5.6.2 Дослідницький розділ
В дослідницькому розділі чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти до конкретних розрахунків, діагностування стану фінансово-господарської діяльності підприємств під кутом зору обраного напрямку дослідження на обраному об'єкті дослідження, формулювати відповідні висновки і пропозиції.
Дослідницький розділ дипломної роботи має поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи та певний методичний інструментарій. В дослідницькому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки, розроблюють загальну методику проведення досліджень, аналізують стан досліджуваної проблеми на основі економічної інформації.
Розділ необхідно розпочинати з характеристики об'єкту дослідження. Представлення об'єкта дослідження можна зробити наступним чином: "Об'єктом дослідження обрано...(повна назва організації)". Далі слід навести стислу характеристику об'єкту дослідження: форма власності, організаційно-правова форма, галузева належність; коли і ким заснована, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за звітний період, чисельність працюючих, схема структури апарату управління з коментарем. Бажано основні результати господарської діяльності організації за минулий рік навести у вигляді узагальненої таблиці.
Для виконання дослідницької частини використовується статистична та фінансова звітність, що подається підприємствами до органів Міністерства статистики України, дані його управлінського обліку, які не складають комерційної таємниці, довідкові, інструктивні та інші матеріали, якими користуються в своїй роботі планово-економічні і фінансові служби підприємства.
Економічна інформація, яка буде використана для досліджень, повинна бути оброблена, приведена у порівняний вигляд і оформлена у вигляді відповідних таблиць, графіків, діаграм. Для обробки економічної інформації застосовують персональний комп'ютер з використанням пакету ЕХСЕL для Windows.
Важливим моментом є правильний вибір методики дослідження, відповідних методів і прийомів економічного аналізу і математичного апарату. Методика досліджень повинна викладатися докладно, з обґрунтуванням її вибору, доцільності розрахунків, оцінюється точність і вірогідність даних, що використовуються.
У процесі аналізу визначається динаміка показників, відхилення від планових даних, розкриваються причини відхилень, вивчаються фактори, що впливають на зміни, виявляються резерви підвищення ефективності, визначається необхідна інформація для проведення планових розрахунків. Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність економічних процесів, що спостерігаються на підприємстві, їх особливості, тенденції, виявити невикористані резерви.
Студент повинен з вичерпною повнотою викладати результати власних досліджень, давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць.
Дослідницький розділ повинен містити дослідницьку частину, яка базується на проведенні комплексних досліджень предмету та об'єкту дослідження, їх стану у різні періоди часу. При цьому важливою умовою є дослідження факторів, що визначають стан предмету та об'єкту проектування. Дослідження здійснюються за матеріалами, що відображають стан предмету та об'єкту проектування у динаміці за кілька попередніх років та його вплив на ефективність функціонування об'єкту дослідження.
Результати досліджень мають бути використані у рекомендаційному розділі для обґрунтування конкретних пропозицій та рекомендацій.
При написанні даного розділу студент - дипломник повинен продемонструвати вміння самостійно проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, надавати наукову характеристику новим явищам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень.
При виконанні розрахунків, обробці результатів, проведенні аналізу одержаних результатів та оцінці їх ефективності обов'язково застосування сучасних комп'ютерних технологій. При цьому не можна обмежитись використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження або використовувати тільки програму-редактор для друку та оформлення тексту та ілюстрацій. Необхідно використовувати адаптовані автором стандартні програми або розроблені власні програми для спрощення трудомістких розрахунків у дослідницькому та рекомендаційному розділах.
Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:
- поставлену задачу;
- програму, за допомогою якої вона буде вирішуватися;
- базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації);
- формули розрахунку;
- результат (у вигляді підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо);
- дослідницький опис результату.
5.6.3 Рекомендаційний розділ
Рекомендаційний розділ виконується на базі теоретичного узагальнення і аналізу обраної в якості предмета дослідження задачі. В ньому обґрунтовуються нові підходи до вирішення цієї задачі, теоретичні, нормативні, методичні та практичні пропозиції, а також організаційні заходи щодо усунення виявлених недоліків, удосконалення діяльності відповідного підрозділу підприємства (організації, установи), що є об'єктом дослідження. Обов'язковим підрозділом рекомендаційного розділу є також результати оцінки економічної та соціальної ефективності проектних пропозицій, обумовлених темою роботи.
Загальним для всіх тем дипломної роботи є виконання наступних вимог:
1) матеріал у рекомендаційному розділі розміщується у наступній послідовності:
- встановлення мети та цілей проектування з посиланням на теоретичний та аналітичний розділи;
- обґрунтування проектних пропозицій (їх змісту, очікуваних наслідків тощо);
- характеристика передумов практичного впровадження проектних пропозицій;
- розрахунок необхідних фінансових, матеріальних та інших ресурсів і економічної ефективності для кожної пропозиції;
- зведений розрахунок економічної та соціальної ефективності;
2) проектні розрахунки проводяться на альтернативних засадах, тобто окремі рішення, проектні пропозиції тощо повинні розроблятись у декількох варіантах відповідно до теми дипломної роботи;
3) зведені розрахунки економічних і соціальних результатів роботи оформлюються згідно з існуючими стандартами і включаються в ілюстративний матеріал.
Рекомендаційний розділ може бути побудований у двох формах.
1. Розробка певної однієї ідеї, яка за своєю сутністю буде комплексним заходом з вдосконалення різних боків діяльності об'єкту дипломного проектування.
2. Обґрунтування декількох заходів (двох і більше), пов'язаних між собою ідеєю вдосконалення предмету та об'єкту проектування. В цьому випадку окремий захід націлюється на усунення конкретного недоліку у діяльності підприємства, а система заходів в цілому сприятиме досягненню мети дипломної роботи.
Вибір форми побудови рекомендаційного розділу визначається темою дипломної роботи, результатами досліджень, напрямами проектування тощо.
Назву розділу доцільно формулювати таким чином:
Удосконалення... (предмет дослідження) на... (об'єкт дослідження).
Шляхи вдосконалення... (предмет дослідження) на... (об'єкт дослідження).
Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної проблеми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. При цьому можна використовувати наступні формулювання:
"Як свідчить дослідження, проведений у п. 2.1, у ... існує такий істотний недолік, як ... Для успішного подальшого розвитку... можна запропонувати...", "З метою... можна запровадити...".
Пропозиції можуть бути найсміливіші, з найсучаснішого досвіду відомих у світі фірм, але якщо ця пропозиція зараз нездійсненна для об'єкта дослідження, треба обов'язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, інфляція, політична та економічна нестабільність тощо), тобто студент повинен продемонструвати теоретичні пізнання, реалізм мислення та знання проблем об'єкту дослідження.
Обов'язковою умовою якісного виконання рекомендаційного розділу є застосування сучасних комп'ютерних технологій, економіко-математичних методів та моделей.
5.6.4 Розділ охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях
Загальні дані нормативної бази охорони праці
Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закону) законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили до втрати працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Природно, що в основі всіх цих документів лежить Конституція України.
На сьогодні при створенні національного законодавства про охорону праці широко використовуються Конвенції і Рекомендації МОТ, директиви Європейської Ради, досвід нормотворення Росії, Німеччини, Великобританії та інших країн світу.
Останнім часом представники нашої країни беруть участь у різноманітних міжнародних проектах. Тому статтею 3 Закону передбачено – «якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору».
Порядок опрацювання і затвердження власних нормативних актів з охорони праці, тобто тих, що діють на підприємстві, визначений НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві». Слід зазначити, що з прийняттям в 1992 році Закону було вирішено три основних завдання:
1. По-перше, з прийняттям Закону державні функції нагляду за охороною праці в народному господарстві, які в СРСР виконувались профспілками – громадськими організаціями, вперше були передані Держнаглядохоронпраці – державному комітету, який входив до структури Кабінету Міністрів України (на сьогодні – Держгірпромнагляд), тобто визначена державна структура, яка відповідає за стан охорони праці в Україні.
2. По-друге, вперше були чітко визначені обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці (ст. 14) та відповідальність робітників всіх категорій за порушення вимог щодо охорони праці (ст. 44).
Вперше на законодавчому рівні було визначено, що кожен працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених Законом, нормами і правилами вимог.
3. Законом (ст. 4) визначені пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, серед яких основними є:
- пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;
- повна відповідальність роботодавця за створення належних – безпечних і здорових умов праці;
- соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- комплексне розв’язання завдань охорони праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
- соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;
- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародної співпраці.
Трудові відносини між працівниками і роботодавцями в Україні регулюються Кодексом законів про працю (КЗпП) України, відповідно до якого права працюючої людини на охорону праці охороняються всебічно.
КЗпП містить розділ ХI «Охорона праці» (ст. 153–173) та розділ ХVIII «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю» (ст. 259–265).
Норми охорони праці повинні органічно входити до правил внутрішнього розпорядку організацій і підприємств.
Сьогодні на території України діє широкий спектр нормативних документів з охорони праці – від міждержавних (наприклад, ГОСТ 12. – документи системи стандартів безпеки праці – ССБТ) до нормативних документів конкретних організацій (підприємств).
До нормативно-правових актів з охорони праці відносяться, згідно зі ст. 27 Закону, правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові до виконання.
Слід зазначити, що ці нормативні акти повинні регулярно переглядатися – не рідше одного разу на десять років.
Нормативно-правові акти, що діють в сфері менеджменту, включають:
· нормативно-правові акти, що поширюються на декілька видів економічної діяльності (код КВЕД 0.00);
· нормативно-правові акти, що поширюються на вироблення електроенергії, газу, тепла (код КВЕД 40);
· охорона надр.
Система стандартів безпеки праці – комплекс взаємопов’язаних стандартів, які містять вимоги, норми і правила, що направлені на забезпечення безпеки праці, збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Діючі ГОСТи ССБТ мають шифр 12 і поділяються на 6 підсистем:
0 – організаційно-методичні стандарти;
1 – стандарти вимог і норм за видами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
2 – стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;
3 – стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;
4 – стандарти вимог безпеки до засобів захисту працівників;
5 – стандарти вимог безпеки до будинків і споруд. (Підсистеми 6–9 – резерв.) В Україні розробляються державні стандарти України – ДСТУ, які повинні частково замінити діючі ГОСТи ССБТ. Так, наприклад, у галузі охорони праці вже діють:
ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.
ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека. Терміни та визначення.
ДСТУ 4050-2001. Спецодяг сигнальний. Жилети. Технічні умови.
Згідно з положенням про «Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України Держгірпромнагляд України»(Затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №408/2011) Держгірпромнагляд опрацьовує і затверджує правила, норми, інші нормативно-правові акти з промислової безпеки, охорони праці», тобто НПАОПи (раніше ДНАОПи).
Нормативно-правові акти з охорони праці кодуються згідно з класифікатором (КВЕД) із галузей і підгалузей промислового виробництва.
Приклад кодування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на всі види економічної діяльності – «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» – НПАОП 0.00-1.01-07.
| Скорочена назва нормативного акта | Державний орган, який затвердив нормативний акт | Вид державних нормативних актів | Порядковий номер нормативного акта (в межах цього виду) | Рік затвердження |
НПАОП 0.00 1 01 07
| Шифр державного органу | Вид державних нормативних актів |
| 0.00 – Держгірпромнагляд | 1 – Правила |
| 0.01 – Пожежна безпека (МНС) | 2 – Стандарти |
| 0.02 – Безпека руху (МВС) | 3 – Норми |
| 0.03 – Міністерство охорони здоров’я | 4 – Положення, статути |
| 0.04 – Держатомнагляд | 5 – Інструкції керівництва, вказівки |
| 0.05 – Міністерство праці України | 6 – Рекомендації, вимоги |
| 0.06 – Держстандарт | 7 – Технічні умови |
| 0.07 – Мінрегіонбуд | 8 – Переліки, інше |
В Україні видаються Державні реєстри нормативно-правових актів з охорони праці, які постійно оновлюються і поповнюються.
Питання з виробничої санітарії на сьогодні містять не тільки ГОСТи ССБТ, але і державні санітарні норми. Так, наприклад, вимоги до наступних виробничих факторів – шум (1), вібрація (2), мікроклімат виробничих приміщень (3) нормуються:
1. ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
2. ГОСТ 12.1.012-90. Вибрация. Общие требования безопасности. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.
3. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
Протипожежна безпека забезпечується виконанням вимог «Правил пожежної безпеки в Україні» (НАПБ А.01.001-2004) та нормативно-правових актів з пожежної безпеки – НАПБ. /Державний реєстр цих актів – «Реєстр НАПБ», виданий в Україні у 2001 році./
Крім зазначеного вище НАПБ А.01.001-2004 основними, з точки зору забезпечення пожежної безпеки у будівництві, слід вважати:
НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва.
ДБН В.1.2-7-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека.
Склад і зміст завдань з охорони праці, які повинні бути вирішені в проектно-технологічній документації (ПОБ, ПВР), визначені в ДБН А.3.2-2-2009, ДБН В.1.2-12-2008, ДБН А.3.1-5-2009, ДБН В.1.1-7-2002, ДБН В.1.2-7-2008.
Окремі рішення з охорони праці містять інші розділи дипломного проекту. Так, наприклад, можуть бути вирішені питання забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями.
Логіка розробки цього розділу полягає у наступному. Будь-яка виробнича діяльність пов’язана з наявністю певної кількості небезпечних та/або шкідливих виробничих факторів. Тому у даному розділі за результатами аналізу повинні бути визначені ці фактори. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів виконується у табличній формі (табл. 1).
Таблиця 1
Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів
| Небезпечні і шкідливі виробничі фактори | Джерела факторів (види робіт) | Кількісна оцінка | Нормативні документи |
Розглянемо цю таблицю.
Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів, згідно з ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», включає фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні фактори, які наводяться в графі 1 (не слід зазначені фактори плутати з причинами нещасних випадків – помилка, яка найбільш часто зустрічається при розробці цього розділу дипломного проекту).
Графа 2 – джерела факторів (види робіт).
Перелік видів робіт повинен відповідати переліку, котрий містить календарний план на виконання робіт по об’єкту. При цьому необхідно пам’ятати, що конкретний вид робіт може бути джерелом кількох факторів виробництва.
Графа 3 – кількісна оцінка діючого фактору. В цій графі наводяться чисельні значення небезпечних та шкідливих факторів, що виявлені при аналізі проектних рішень.
Графа 4 – нормативні документи. В цій графі наводиться діючий нормативний документ, який регламентує ті фактори, що розглядаються, із зазначенням розділу, пункту, параграфу.
Природно, що окремі види робіт можуть бути одночасно джерелом декількох небезпечних або шкідливих факторів.
Результати аналізу небезпечних і шкідливих виробничих факторів оформлюються у вигляді висновків.
5.7 Висновки і пропозиції
Висновки і пропозиції, що наводяться в окремому розділі дипломної роботи, є стислим викладанням підсумків проведеного дослідження. Саме тут стисло наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної задачі, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи та поставлених у вступі завдань, а також пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у рекомендаційному розділі. У висновках не можуть з'явитися пропозиції, які не було розглянуто у рекомендаційному розділі.
Формулювання висновків доцільно проводити у наступній послідовності.
У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи вирішення поставленої в дипломній роботі задачі, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. Крім того, необхідно навести якісні та кількісні показники здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання та можливості впровадження одержаних результатів в практичній діяльності підприємства - об'єкта дослідження.
По своєму змісту і формі вони повинні бути чітко викладені, аргументовані і співвіднесені з вже відомими науково-практичними розробками.
У висновках повинна бути відображена також сукупність результатів і положень, що характеризують її автора, як здобувача освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, його особистий вклад в розв'язання досліджуваної проблеми.
5.8 Перелік літератури
Перелік літератури вимагає розміщення усіх використаних джерел інформації у послідовності, що визначена вимогами стандарту Державного стандарту України.
Перелік літератури може містити до 40-50 назв. Посилання на них мають наводитись у вигляді порядкового номеру за списком джерел у квадратних дужках (наприклад, [15]).
5.9 Додатки
Додатки до дипломної роботи мають містити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дипломної роботи:
- інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою;
- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішений на ПЕОМ, які розроблені в процесі виконання дипломної роботи;
- ілюстрації допоміжного характеру,
- реальні документи підприємства;
- рекламні матеріали (каталоги, буклети, проспекти тощо).
6 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
6.1 Загальні вимоги
Дипломна робота виконується у вигляді друкованого тексту з ілюстраціями та таблицями. Роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через 1,5 міжрядових інтервали до 40 рядків на сторінці, 14 кегль. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір формату АЗ, коли це необхідно.
Текст дипломної роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: з лівого боку - 35 мм, з правого - 15 мм, зверху - 25 мм, знизу - 25 мм.
Необхідно використовувати шрифт Times New Roman. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Компактність тексту роботи повинна бути однаковою.
Друкарські помилки, описки, і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням пастою чорного кольору на тому ж місці, наближаючи щільність вписаного тексту до щільності основного тексту.
Заголовки структурних частин дипломної роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ", "ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту (вирівнювання по центру). Відстань від назви розділу до назви підрозділу дорівнює двом рядкам тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (відступ 1,25 см.). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Підкреслювання, виділення курсивом, жирним шрифтом заголовків і перенос слів в них не допускається.
Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати одному рядку тексту. Відстань між текстом одного підрозділу і заголовком наступного підрозділу приймається рівною трьом рядкам тексту.
6.2 Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи. На титульному аркуші, а також аркуші з завданням, змістом, переліком умовних позначень, переліком літератури - номер сторінки не ставлять, на всіх інших сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці (тобто нумеруються сторінки починаючи зі вступу).
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Ілюстрації (схеми, діаграми і т. ін.) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (наприклад, Рис. 1.4 - тобто рисунок четвертий першого розділу). У кінці номера ставиться крапка, якщо після цього наводиться назва рисунку (підрисунковий текст). В разі відсутності назви, крапка у кінці номера рисунка не потрібна. Після назви ілюстрації крапка не ставиться.
Номер рисунка і його назву розміщують під ілюстрацією симетрично до неї (по центру). Наприклад:
Рис.1.4. Діаграма продажу товарів регіонами
Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких перевищують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Цифровий матеріал повинен, як правило, оформлятися у таблиці. Кожна таблиця має свої номер, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, та назву, які розміщують над таблицею. Перед номером таблиці пишуть слово “Таблиця”, після нього ставиться номер (розміщується у правому куті над таблицею та її назвою). Назва таблиці починається з великої літери, після назви крапка не ставиться (назва розміщується по центру). Наприклад:
Таблиця 2.1
Назва таблиці
У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами у правому верхньому куті пишеться: Продовження Табл. 2.1, крапка після номеру не ставиться. Наприклад:
Продовження Табл. 2.1
У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.
Таблицю розмішують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.
Формули, що наводяться в тексті, якщо їх більше однієї, нумеруються в межах розділів послідовно арабськими цифрами. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номеру формули, поділених крапкою, наприклад: (1.2) (друга формула першого розділу). У кінці номера крапка не ставиться. Номер формули подається в круглих дужках і розміщується справа від формули на рівні її нижнього рядка. При посиланні на формулу в тексті, треба в дужках вказати ї номер, наприклад: у формулі (1.2).
Рівняння і формули потрібно відрізняти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати один вільний рядок. Якщо формула не вміщується на один рядок, вона повинна бути перенесена після знаку рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) чи ділення (/).
Роз’яснення (експлікації) значень символів і числових коефіцієнтів необхідно наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності в якій вони приведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід починати (подавати) з нового рядка. Перший рядок експлікацій починають зі слова «де», двокрапку після нього не ставлять.
Примітка до тексту і таблиць в яких вказуються додаткові і пояснювальні дані, подаються на тій же сторінці і нумеруються в її межах.
6.3 Посилання на інформаційні джерела
При написанні дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукувати документи і перевірити достовірність відомостей при цитуванні документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено в останні видання.
Посилання в тексті дипломної роботи на джерела інформації слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: ... у працях [1 - 7]...
Якщо наводиться конкретна інформація чи цитата з джерела, то після її закінчення у тексті без крапки чи іншого розділового знаку ставлять квадратні скобки й вказується номер джерела, а після коми номер сторінки, крапка ставиться після скобок. Наприклад: ... [1, с. 25]... , чи [1, с. 25-29].
На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад:... в табл. 1.2 (без крапки в кінці). У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: див. табл. 1.3 (без крапки в кінці).
6.4 Перелік літератури
При написанні дипломної роботи студент повинен надати список на джерела інформації, матеріали, або окремі результати, які використовуються в роботі для рішення проблем і задач, що вирішуються її виконавцем. До списку використаної літератури тільки ті літературні джерела, якими слухач користувався при виконанні роботи і на які в тексті є посилання.
Список використаної літератури складається за загальними бібліографічними правилами у відповідності до систем стандартів на бібліографічний опис документа.
У переліку літературні джерела можна розміщувати одним з таких способів:
- у порядку появлення посилання в тексті (найбільш зручний для використання);
- у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв творів;
- у хронологічному порядку.
Дозволяється наводити посилання на літературні джерела у примітках, при цьому оформлення примітки повинно відповідати її бібліографічному опису за переліком посилань з указівкою номеру.
У списку використаних джерел бібліографічний опис роблять на мові оригіналу видання.
Приклади оформлення літературних джерел наводяться у таблиці 6.4.1.
Таблиця 6.4.1
Приклади оформлення літературних джерел