Практичні завдання

Бахматова Г.М.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З КУРСУ «ВСТУП ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА»

Напрям підготовки 6.020303 Філологія (англійська мова та література

Факультет Іноземної філології

Курс: І

Форма навчання: заочна

 

 

І ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ

Образ. Літературно-художній твір. Літературний процес

Семінарське заняття № 1.

Тема: Літературознавство та література. Художні образи. Тема, проблема та ідея художнього твору (2 години)

Теоретичні питання

1. Літературознавство як наука. Художня література – одна з форм суспільної свідомості. Класифікація видів мистецтва.

1. Автор та його творчість. Роль фантазії, домислу в художньому творі.

2. Поняття про художній образ. Класифікація образів.

2. Поняття «форми і «змісту» в філософії та літературознавстві. Гармонія «форми» і «змісту» літературного твору. Структура і елементи змісту літературного твору.

3. Поняття про ідейно-тематичну основу твору.

4. Роль лейтмотивів та авторських ліричних відступів у втіленні ідейного змісту художнього твору.

5. Тема – проблема – ідея як засоби художнього відображення дійсності.

Практичні завдання

1. Законспектувати статтю В. Ф. Асмуса «Чтение как труд и творчество» (Введение в литературоведение: Хрестоматія. – М., 1988. - С. 450 - 453).

2. Законспектувати статтю «Форма и содержание» (Литературный энциклопедический словарь)

3. Випишіть у зошит приклади образів художньої деталі, пейзажу, портрета, інтер’єру з творів М.Гоголя «Мертві душі».

4. Визначити всі елементи змісту в оповіданнях А.Чехова «Про кохання».

5. Прочитати та проаналізувати твір Чехова «Смерть чиновника»: виявити в оповіданні тематику, проблематику та ідейних зміст у їхньому взаємозв’язку.

6. Виписати до словника та вивчити наступні терміни: літературознавство, літературна критика, історія літератури, теорія літератури, текстологія, історіографія, бібліографія, образ, знак, художня деталь, художній вимисел, пейзаж, портер, інтер’єр, персонаж, герой, автор, зміст, форма, пафос, характер, образ, автор, творчість, тема, проблема, ідея, художня вигадка, автор, герой, персонаж, інтер’єр, пейзаж

Література:

1. Академические школы литературоведения. – М., 1975.

2. Андреев А. Место искусства в познании мира. – М., 1980.

3. Античные мыслители об искусстве. – М., 1938.

4. Арутюнова Н. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры // Res philologika. Филологические исследования. Памяти академика Г. Степанова. – М., 1990.

5. Вступ до літературознавства: Хрестоматія. – К., 1995.

6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К., 2001.

7. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.

8. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. – М., 1988.

9. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 1998.

1. Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика. - М., 1999.

2. Бахтин М. Литературно-критические статьи – М., 1986.

3. Гуторив А. Литературный персонаж и проблемы его анализа // Принципы анализа літературного произведениря. – М., 1984.

4. Лесик В. Про вивчення ідейно-тематичного змісту літературних творів // Українська мова і література в школі. - 1976. - № 12.

5. Манн Ю. Автор и повествование // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. - 1991. - Т. 50. - № 1.

6. Паперный З. О художественном образе. – М., 1961.

7. Тынянов Ю. Поэтика. История литературы. Кино. – М., 1977.

8. Фролова К. Цікаве літературознавство. – К., 1991.

9. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К., 2001.