Додаток А

ЗМІСТ

			С.
ВСТУП...................................................... ................................. .
1 ТЕМИ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ …........................................................
2 СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ……………..............................
3 ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ.....................................................
	3.1	аналіз конструкції базової моделі верстата. обґрунтування можливості модернізації
	3.2	кінематичний розрахунок привода (приводів)
	3.3	конструювання та розрахунки модернізованого чи розробленого привода, шпинделя верстата, пристрою	8
	3.4	технологічна частина (технологія виготовлення деталі створеного пристрою або верстата)	9
	3.6	Охорона праці та техніко-економічне обґрунтування доцільності проекту........................ ...........................................
	3.7	Загальні висновки та список літератури...................................	10
		ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ………….
4.1 Загальні вимоги........................ ........................ .........................
	4.2	Нумерація........................ ........................ ...................................
	4.3	Загальні правила посилання........................ ..............................
	4.4	Реферат………………………………………………………….
		ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ………………………………...
5.1 Складальні креслення ………………........................................

6 ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)…………......................
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ........................ ........................ .................................
ДОДАТОК А Форма титульних аркушів . . . ………………………….…..
ДОДАТОК Б Приклади заповнення основних надписів

ВСТУП
Запропоновані методичні рекомендації значною мірою стосуються виконаннядипломних проектів фахового спрямування « молодший спеціаліст».
Виконання дипломного проекту є завершальним етапом навчання і має на меті:

систематизувати та закріпити теоретичні і практичні знання, отримані під час навчання
застосовувати отримані знання для розв’язання конкретних наукових, конструкторських, економічних та виробничих задач;
розвинути навички самостійної роботи та оволодіти методиками дослідження та експериментування;
показати уміння користуватися ЕОМ.
Під час дипломного проектування слід звертати увагу на:

комплексне застосування інженерних та спеціальних знань при розв’язанні конкретних технічних задач, використання сучасних засобів розв’язання технічних проблем, у тому числі новітніх методів дослідження, обчислювальної техніки;
критичне осмислення суті відомих технічних рішень;
пошук нових технічних рішень з урахуванням останніх світових досягнень; аналіз варіантів рішень з урахуванням їх технічної, економічної та соціальної доцільності;
логічне та розрахункове обґрунтування усіх запропонованих технічних рішень;
правильність графічного та мовного подання технічних рішень і ідей;
самоорганізацію при виконанні проекту у часі для якісного завершення роботи в установлений термін;
реальну спрямованість результатів роботи з метою впровадження хоча б деяких із них у виробництво.

Основна робота над дипломним проектомпочинається у період переддипломної практики. Студент-дипломник є учасником формування змісту і структури дипломного проекту. Перед початком переддипломної практики студент отримує у керівника завдання з темою дипломного проекту.
Після завершення практики, з урахуванням наявного матеріалу, розробляється календарний план роботи над проектом. Цей план затверджується керівником 3 проекту і знаходиться у студента. Студент повинен не менше 2 разів на місяць звітувати перед керівником про стан роботи над проектом, який визначає у відсотках ступінь виконання проекту. Консультанти та керівник проекту направляють роботу студента у потрібне русло, допомагають йому порадами, оцінюють правильність знайдених рішень.

Після закінчення проекту дипломник першим підписує пояснювальну записку і креслення і відповідає за раціональність рішень, за обґрунтування розрахунків, за якість оформлення усіх матеріалів проекту. Автор відповідає навіть за запозичені із літератури чи у якійсь установі частини розробок.
Дипломний проект, підписаний студентом, консультантами, керівником, подається нормоконтролеру. Після підпису проекту нормоконтролером керівник пише відгук, в якому зазначає актуальність, елементи новизни, корисність дипломного проекту, ділові якості дипломника, які він показав у процесі роботи, оцінює проект у цілому.
Застпник директора ознайомлюється з відгуком керівника та матеріалами проекту, вирішує щодо допуску студента до захисту та направляє проект на рецензію до провідного фахівця на підприємство, до проектної чи науково-дослідної організації.
Рецензент уважно ознайомлюється з проектом і після розмови зі студентом пише відгук, де зазначає таке:

відповідність проекту завданню та профілю спеціальності;
актуальність теми проекту;
правильність використання методів аналізу та розрахунків;
оцінює оригінальність рішень;
практичну цінність та техніко-економічну доцільність;
якість оформлення пояснювальної записки та графічного (демонстраційного) матеріалу;
загальні враження від особистої розмови зі студентом щодо його фахової підготовки.

Якщо студент до початку роботи державної екзаменаційної комісії не виконав дипломний проект, то студент не допускається до захисту. Протокол про недопущення студента до захисту подається в навчальну частину.
4
1 ТЕМИ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ
Теми дипломних проектів повинні бути актуальними, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки, техніки і культури. Вони повинні за змістом відповідати задачам, які стоять перед зазначеною галуззю науки і техніки. . Теми дипломних проектів визначаються випусковою цикловою комісією і затверджуються наказом по технікуму. У процесі узгодження студент має право вибрати або запропонувати тему самостійно.

Дипломний проект виконується на підставі досконалого вивчення літератури зі спеціальності, а також з урахуванням потреб виробництва та перспектив його розвитку. Перевага надається реальним та комплексним дипломним проектам.
Приклади тем дипломних проектів:

Модернізація привода головного руху та дизайн верстата моделі ….
Модернізація верстата моделі … з метою розширення його технологічних можливостей.
Розроблення допоміжного оснащення верстата моделі… з метою автоматизації завантаження заготовок.
Конструювання інструментального магазина та допоміжного оснащення верстата.
Розроблення верстатного комплексу для обробки деталі… .

2 СТРУКТУРА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
Дипломний проект складається з пояснювальної записки та графічної частини. За змістом проект повинен відповідати темі та повністю охоплювати питання, які записані у завданні до проекту.

Пояснювальна записка повинна містити:

титульний аркуш (додаток А);
завдання на дипломний проект;
реферат;
зміст;
перелік умовних позначень (за необхідності);
вступ; 5
основну частину;
висновки;
список літератури (оформлення у додатку Б);
додатки.

Обсяг пояснювальної записки (без додатків) становлять 90 -100 сторінок формату А4. Основна частина пояснювальної записки дипломного проекту може складатися із таких блоків:

аналіз конструкції базової моделі верстата, до якого надходять призначення, сфера застосування, технічна характеристика;
обґрунтування можливості модернізації або розроблення конструкції верстата, пристрою;
кінематичний розрахунок привода (приводів);
конструювання та розрахунки модернізованого чи розробленого вузла верстата;
технологічна частина (технологія виготовлення деталі створеного пристрою або верстата);
дослідницька частина;
техніка безпеки (охорона праці) для модернізованого верстата або пристрою;
розрахунки та висновки з економічності модернізації або створення верстата чи пристрою.

Графічна частина складається із 5 креслень формату А1.
До графічної частини дипломного проекту орієнтовно надходять:

загальний вигляд верстата у 2D - або 3D - виконанні;
кінематична схема модернізованого верстата;
вузол верстата до модернізації;
вузол верстата після модернізації;
4-5 деталей модернізованного вузла

Графічна частина виконується:

в електронному вигляді на форматі А1;на твердому носієві (на папері) на форматі А4;

у вигляді презентації Power Point для демонстрації на екрані через мультимедійний проектор. Кількість слайдів при цьому може бути збільшена до 15 -18 для уточнень та пояснень конструкцій, схем і т. ін.

Крім того, весь демонстраційний матеріал необхідно роздрукувати на аркушах формату А4, об’єднати у альбом і подати як додаток до пояснювальної записки.
Остаточно склад пояснювальної записки, кількість та структуру демонстраційного матеріалу студент визначає разом із керівником проекту після закінчення роботи над дипломним проектом.

3 ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

3.1 Аналіз конструкції базової моделі верстата. обґрунтування можливості модернізації
Зміст пояснювальної записки і кожного із її розділів залежить від того, яке завдання виконує дипломник , яка тема тощо.
Для модернізації верстата потрібно виконати аналіз існуючої моделі верстата, її призначення, визначити сферу застосування, технічну характеристику. Слід зауважити, що усі існуючі моделі верстатів, як правило, є удосконаленими конструкціями, і термін модернізації не завжди до них підходить. Але потрібно пам’ятати, що дипломний проект є елементом навчання, при якому вирішуються різні задачі, інколи не завжди реальні, але прогресивні з огляду на розвиток світового верстатобудування. Тому виходячи з такого положення можна модернізувати практично будь – який верстат. Наприклад, на токарному добавити виконання фрезерних робіт, а на фрезерному – токарних. Таким чином, можна обґрунтувати можливість модернізації, змінити технічну характеристику верстата, що відзначити у висновках. У цьому розділі потрібно виконати загальний вигляд верстата і показати його до та після модернізації.
7

3.2 Кінематичний розрахунок привода (приводів)

Кінематичний розрахунок головного руху здійснюється за вихідними даними, що подані у завданні до проекту модернізації або конструювання верстата. Методика розрахунку відома з курсового проектування, тобто кінематичні схеми привода, структурні сітки та графік повинні бути подані у цьому розділі. Привід може бути і безступінчастим. Методика розрахунку такого привода також відома [3,7, ] і нею потрібно користуватися. Що стосується привода подач, то якщо він ступінчастий, то методика його розрахунку практично не відрізняється від розрахунку привода головного руху, хоча є деякі відмінності, які можна знайти у [7]. Таке ж зауваження стосується і безступінчастого привода подач. Зрештою, кінематичний розрахунок приводів, як і конструювання, є творчою задачею, яка вирішується кожного разу для конкретного завдання, і тому не має чітких вказівок щодо виконання. Якщо розробляється інструментальний магазин або верстатний комплекс, то кінематичний розрахунок може бути або відсутнім, або застосований як приклад до верстата, що оснащується магазином або надходить до комплексу. Закінчуватися розрахунок повинен кінематичною схемою верстата з модернізованим приводом (приводами).

3.3 Конструювання та розрахунки модернізованого чи розробленого привода, шпинделя верстата, пристрою

Виконуються за аналогією до курсового проектування. Для привода (приводів) потрібен обов’язково розрахунок валів, зубчастих коліс, муфт, передач пасових та ланцюгових, вибір підшипників кочення, шпонкових та шліцьових з’єднань. Розрахунок вала (валів) виконується із схемами епюр діючих сил та моментів. У пояснювальній записці потрібно показати конструкцію модернізованого чи розробленого привода, обґрунтувати посадки з’єднань [9], подати їх на кресленнях. Розрахунки зубчастих коліс, муфт та інших конструктивних елементів виконуються за відомими методиками [7,10]. Конструювання та розрахунок шпинделя верстата також виконується за відомими методиками з показом схем навантаження, розрахунком переміщень та поворотів шпинделя [7 ]. Слід зазначити, що цей розділ також завершується виконанням складених креслень 8 коробки швидкостей та (або) коробки подач, конструкцією шпинделя верстата у 2D - або 3D- виконанні.

3.4 Технологічна частина (технологія виготовлення деталі створеного пристрою або верстата)

Ця частина теж виконується за аналогією до виконання ОДЗ з технології верстатобудування.Конкретна деталь верстата чи пристрою узгоджується з керівником проекту. Розділ повинен містити ескізи та розрахунки основних операцій обробки деталі, параметри режимів різання та поданий у вигляді маршрутної технології її виготовлення. Розділ закінчується виконанням маршрутної карти на форматі А4.

3.5 Охорона праці та техніко-економічне обґрунтування доцільності проекту

Необхідно звернути увагу на створення безпечних умов праці та безаварійної роботи обладнання, на оздоровлення трудового процесу. Для покращання умов праці необхідно передбачити механізацію виробничих процесів.
Усі рішення стосовно охорони праці розглядаються у пояснювальній записці. Розділ цілком узгоджується з консультантом з охорони праці.
Техніко-економічне обґрунтування доцільності виконаної роботи необхідно виконувати у такій послідовності:

характеристика галузі використання створеного об’єкта у відповідності до його призначення;
переваги створеного об’єкта порівняно з обраним прототипом;
характеристика і вибір критерію економічної ефективності створеного об’єкта;
розрахунок складових собівартості модернізації або виготовлення верстата (матеріали, закуплені вироби та напівфабрикати, заробітна плата, цехові витрати, загальнозаводські витрати, позавиробничі витрати, капітальні вкладення і т. ін.);
розрахунок складових витрат при експлуатації;
висновки. 9

Розділ закінчується розробкою таблиці техніко – економічних показників модернізації верстата, пристрою. Складові таблиці узгоджуються консультантом з економіки. Таблиця підписується виконавцем, консультантом та заступником директора.

3.6 Загальні висновки та список літератури

У висновках необхідно зазначити результати проектування об’єкта, охарактеризувати його придатність для вирішення поставленого завдання. Оцінити ефективність спроектованого об’єкта чи системи. Визначити, що створено нового під час проектування, яка практична значущість отриманих результатів у вигляді конструкцій, модернізації, дизайну.

До списку літератури вносять усю технічну літературу та нормативно-довідкові документи, якими користувався студент при виконанні дипломного проекту і на які є посилання у пояснювальній записці. Уся література у списку розміщується в алфавітному порядку. Для дипломних проектів молодших спеціалістів список літературних джерел орієнтовно повинен складатися з 10 – 15 . При цьому потрібно пам’ятати, що на кожне із джерел повинні бути посилання у пояснювальній записці. Приклад правильного подання літературних джерел наведений у [8].

4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

4.1 Загальні вимоги

Для дипломних проектів пояснювальна записка є елементом конструкторської документації, і тому вона виконується за вимогами ГОСТ2.104 -2006, тобто на форматах А4 з основним надписом та рамкою. Основний надпис для першої рамки 40 мм, наступні – 15 мм.

Текст потрібно друкувати одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 через півтора інтервали, шрифт Times New Roman, 14, відступ від рамки ліворуч 10 мм, праворуч 5 мм, зверху 15 мм, знизу 5 мм.
Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛИ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.
Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в одному рядку із наступним текстом. У кінці заголовка, за яким у тому самому рядку друкується текст, ставиться крапка. Заголовки не повинні бути такими, як відповідні блоки пояснювальної записки. Не можна писати «2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА» або «5 ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА». Назва розділу повинна відбивати його зміст: «2 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШПИНДЕЛЯ», «5 ВПЛИВ ЖОРСТКОСТІ ШПИНДЕЛЬНОГО ВУЗЛА НА ТОЧНІСТЬ ОБРОБКИ».
Кожну структурну частину потрібно починати з нової сторінки.
До загального обсягу пояснювальної записки не входять додатки та список літератури. Але усі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.
11

4.2 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Наступними аркушами є завдання на дипломний проект та реферат. У загальний перелік сторінок завдання не входить і номер сторінки на ньому не ставлять. Реферат входить у загальний перелік сторінок, але номер сторінки на ньому не ставлять. При виконанні дипломних проектів усі наступні аркуші виконують на форматах А4 з основним надписом за ГОСТ 2.104 - 2006, тому номер сторінки проставляють у відповідній клітинці надпису. Третьою сторінкою в усіх проектах є зміст.
Розділи дипломних проектів краще починати з нової сторінки. Номер розділу ставлять перед заголовком розділу, після номера крапку не ставлять.
Такі структурні частини, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список літератури, не мають порядкового номера.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. У кінці номера підрозділу крапка не повинна стояти. Потім у тому самому рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається із номера розділу, підрозділу і порядкового номера пункту, між якими ставиться крапка. У кінці номера пункту крапка не повинна стояти. Потім у тому самому рядку розміщений заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, як і пункти.
Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно у межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. У кінці номера ілюстрації повинен 12

стояти дефіс (наприклад, рисунок 4.1 – Конструкція автооператора інструментального магазина). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці позначають словом «Таблиця» і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком таблиць, поданих у додатках.
Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. У кінці номера таблиці повинен стояти дефіс. Номер таблиці, її назву розміщують послідовно над таблицею. При перенесенні частини (чи частин) таблиці на інший аркуш над перенесеними частинами пишуть слова «Продовження табл.» і зазначають номер таблиці.
Формули у пояснювальній записці нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку (наприклад, 3.3). Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули у круглих дужках.

4.3 Загальні правила посилання

Посилання у тексті пояснювальної записки на джерела необхідно зазначати порядковим номером за списком літератури, виділеним двома квадратними дужками, наприклад. «…у працях [1-7]…». Посилання на ілюстрації та натаблиці пояснювальної записки вказують їх порядковими номерами, наприклад, «рис.2.7», «табл.3.4».
У повторних посиланнях вказують скорочено слово «дивись», наприклад, «див.табл.3.4». Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. Текст цитати починається і закінчується лапками.

4.4 Реферат

Реферат є стислим описом (анотацією) того, що дипломник виконав при роботі над дипломним проектом. У рефераті, як правило, потрібно відмітити актуальність проведених робіт, їх мету, задачі, що вирішені при роботі над проектом, новизну отриманих результатів, оригінальність вирішення конструкторських та дослідницьких задач. 13

У кінці реферату потрібно зазначити кількість сторінок дипломного проекту чи роботи, кількість рисунків, таблиць, кількість використаних літературних джерел.
Потрібно також скласти перелік ключових слів, що найчастіше зустрічаються упроекті. Таких слів потрібно 12 -14.
Обсяг реферату – 0,5 сторінки формату А4 без рамки та без основного надпису.

5 ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ

5.1 Складальні креслення

Дипломний проект з металорізальних верстатів та систем відрізняється від проектів інших спеціальностей тим, що в ньому найчастіше виконуються складальні креслення. Це стосується загального вигляду верстата, вузлів верстата, таких, як коробка швидкостей, коробка подач, інструментальний магазин, транспортер для прибирання стружки, робот і т. ін. Звичайно складальне креслення виконується наодному аркуші (один основний надпис). Але не забороняється за необхідності збільшувати кількість аркушів. Кількість проекцій та перетинів повинна бути достатньою для проектування робочих креслень основних деталей. Вибирають ті проекції, які дають найбільше уявлення про верстат, пристрій [1-4]. Креслення повинне не тільки показувати зовнішні форми об’єкта, але і створювати уявлення про його компонування, про вузли, що входять до його складу, їх взаємне розміщення, про виконання вимог ергономіки та дизайну.
Якщо верстат чи пристрій має зовнішній коробчастий корпус, то його слід показати відкритим і написати на кресленні «корпус умовно не показаний». При цьому додатково натому самому аркуші або у пояснювальній записці у зменшеному масштабі показати пристрій з корпусом. Допускається видаляти частину корпусу або інших деталей, щоб на місцевому перерізі показати важливі невидимі елементи, наприклад, інструмент, що розміщений у багатомісцевому інструментальному магазині. Такі прийоми відображення особливо необхідні при використанні 3D - моделювання. 3D - моделювання відкриває великі можливості для показу усього верстата або пристрою з прозорим корпусом. 14

На 2D - кресленнях іноді деякі невидимі деталі показують штриховими лініями.
На складальному кресленні повинні бути усі габаритні розміри, враховуючи додаткові пристрої (гідропривід, освітлення). Показують приєднувальні розміри, а також основні розміри, передбачені відповідним стандартом (висота центрів і відстань між ними, розміри підшипників).
Нормалізовані та стандартизовані механізми (гідро- циліндри, електромагнітні муфти) показувати у розрізі, для того щоб можна було пояснити їх будову. На кресленнях повинні бути зазначені технічні вимоги до складання.
На кресленні роблять виноски з номерами позицій оригінальних деталей, стандартних виробівта ін. Відповідні листи специфікації у вигляді альбому додаються до пояснювальної записки.
На кресленні можна показати результати розробки варіантів конструкції. Причому не потрібно показувати аналіз варіантів деяких конструкцій, якщо заздалегідь відомо, що одна із них краща. Це можна зробити у розділі «Обґрунтування конструкції». Цікавими для членів державної екзаменаційної комісії є варіанти конструкції, ні один із яких чи до виготовлення креслення, чи до випробовування на виробництві не можна відхилити.
Нормоконтрольпроходять тільки складальні креслення. Для кінематичних схем, технологічного маршруту, графіків та схем дослідницької частини, для таблиці техніко – економічних показників нормоконтроль не потрібен.
Позначення креслень та інших документів, які входять до дипломного проекту, записується в рядок і має шість позицій. На першому місці записується індекс дипломного проекту , на другому – шифр спеціальності, на третьому – номер групи на четвертому – номер студента за поіменною книжкою, на п’ятому –номер деталі, на шостому – додаткові позначення літерами (СК – складальне креслення; М – креслення монтажу; Г – габаритне креслення; Е – електрична схема; К – кінематична схема; ПЗ – пояснювальна записка).
Наприклад, ДП 5.05050201. 35.0004.00 СК
Для пояснювальної записки: ДП 5.05050201. 35.0004.00.00.00 ПЗ

Приклади заповнення основних надписів подані у додатку Б.

15
6 ЗАХИСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

Захист дипломних проектів відбувається публічно на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії (ДЕК).
Допочатку роботи ДЕК кожному студенту, який допущений до захисту, призначають день захисту. Якщо хтось не з’явився у призначений час без поважної причини, відраховується із технікуму.
Не пізніше ніж за тиждень до захисту на засіданні ДЕК відбувається попередній захист дипломного проекту студентом. На попередньому захисті присутні керівник та 1-2 викладачі .
Студент на засіданні ДЕК у стислій формі доповідає основний зміст проекту: тему та її актуальність; призначення спроектованого об’єкта та технічні вимоги до нього; вибір та обґрунтування конструкції, будову технологічного процесу; основні конструктивні рішення; вирахування вимог охорони праці; показники техніко-економічного обґрунтування.
Оголошуються відгук керівника проекту та рецензія. Студенту надається можливість відповісти на критичні зауваження рецензента і на запитання членів ДЕК.
Дипломний проект є підсумком усіх років навчання. Тому під час захисту можливі будь-які запитання, які потребують знань з усіх вивчених курсів.
Захист дипломного проекту оцінюється оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» та «незадовільно». Результати захисту повідомляються в той самий день після написання протоколу захисту ДЕК.
Дипломний проект разом із альбомом ілюстрацій, іншими матеріалами, та електронним носієм дипломного проекту (диском CD або DVD) передається в навчальну частину у встановленому порядку. Без передачі вказаних матеріалів отримання диплома молодшогоспеціаліста неможливе.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянов О.И. Модульный принцип построения станков с ЧПУ./ О.И. Аверьянов – М.: Машиностроение, 2007. – 232 с.

2. Корсаков В.С. Основы конструирования приспособлений. / В.С. Корсаков– М.: Машиностроение,2005. -367 с.

3. Кочергин А.И. Конструирование и расчет металлорежущих станков и станочных комплексов: Курсовое проектирование. / А.И. Кочергин– Минск. : Вышэйшая школа, 2011- 186 с.: с ил.

4. Кузнецов Ю.Н.Станки с ЧПУ: Учеб.пособие./ Ю.Н Кузнецов.- К.: Выща шк., 2001.- 278 с.: ил.

5. Колев Н.С. Металлорежущие станки /Н.С. Колев, Л.В. Красниченко, Н.С. Никулин и др. – М.: Машиностроение, 2008. – 500 с.: с ил.

6. Металлорежущие станки / Под ред. В.Э.Пуша.- М.: Машиностроение, 2000.- 486 с.:с ил.

7. Мягков В.Д., Допуски и посадки: Справочник: В 2 ч. / В.Д.Мягков, М.А.Палей, А.Б.Романов, В.А. Брагинский - Л.: Машиностроение, 2009. – 1032 с.

8. Пуш В.Є. Конструирование станков./ В.Є. Пуш - М.: Машиностроение, 2007.- 390 с.: ил.

9. Рабинович А.Н. Коробки скоростей металлорежущих станков./ А.Н. Рабинович, В.М.Смилявский, Э.Б. Милевский– Львов: Изд-во Львовского университета, 2008.

10. Свирщевский Ю.И. Расчет и конструирование коробок скоростей и подач./

Ю.И. Свирщевский, Н.Н.Макейчик - Минск : Вышэйшая школа, 1996. – 592 с.: с ил.

11. Тарзиманов Г.А. Проектирование металлорежущих станков./ Г.А. Тарзиманов - М.:Машиностроение,2012.-312 с.

Додаток А

Форма титульних аркушів

_____________________________________________________________________________
(повне найменування вищого навчального закладу)

Пояснювальна записка
до дипломного проекту

________________________________________________________________________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему _________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Виконав: студент ______________________ курсу, групи _______________________
напряму підготовки (спеціальності)
________________________________________________________________________
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_______________________________________________________________________

Керівник _______________________________________________________________
(прізвище та ініціали)
Рецензент ______________________________________________________________
(прізвище та ініціали)

- 20__ року

Додаток Б Форма N Н-9.01 _____________________________________________ (повне найменування вищого навчального закладу) Освітньо-кваліфікаційний рівень ______________________________________________ Напрям підготовки __________________________________________________________ (шифр і назва) Спеціальність_______________________________________________________________ (шифр і назва)

ЗАТВЕРДЖУЮ Заступник директора з НВР ___________________"___" 20__ року

ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ (РОБОТУ) СТУДЕНТУ

__________________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові) 1. Тема проекту (роботи) ____________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________керівник проекту (роботи) ___________________________________________________, (прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом вищого навчального закладу від "___" 20__ року № ___ 2. Строк подання студентом проекту (роботи) __________________________ 3. Вихідні дані до проекту (роботи) ___________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити) _ _ _ _ 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень) _ _ 6. Консультанти розділів проекту (роботи)

Розділ	Прізвище, ініціали та посада консультанта	Підпис, дата
завдання видав	завдання прийняв

7. Дата видачі завдання _______________