ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Виконання курсової роботи організується відповідно до графіка, затвердженого кафедрою та деканатом.

Варто підкреслити, що виконання Курсової роботи вимагає систематичного читання й осмислення зібраного матеріалу, розмірковування, значного обсягу підготовчих записів і грамотного їх оформлення. Можна рекомендувати виділення спеціально для занять з курсові роботи одного дня на тиждень. Щоб правильно і раціонально розподілити час і сили, необхідно чітко уявити етапи виконання роботи.

Ефективно організувати виконання курсової роботи, раціональніше розподілити свій час, спланувати його, глибоко й своєчасно розробити обрану тему допоможе наступний алгоритм написання такої роботи:

- вибір теми;

- пошук і відбір літератури з теми, її вивчення;

- складання попереднього плану, узгодження його з керівником;

- написання розділів та підрозділів;

- формулювання висновків і рекомендацій, написання вступу;

- оформлення списку використаних джерел та додатків.

- літературне й технічне оформлення роботи, виправлення помилок;

- рецензування, підготовка до захисту і захист курсової роботи, курсового проекту.

1. Підготовчий етап роботи над курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем (Додаток 1), запропонованих кафедрою, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його навчально-виробничим інтересам та схильностям.

Вибравши тему, необхідно виписати її в чіткому формулюванні, актуалізувати свої знання з теорії і методики професійного навчання, отримані в процесі лекційних, семінарських і самостійних занять над курсом.

На основі роздумів необхідно скласти робочий план в загальному вигляді, що допоможе в процесі опрацювання наукової літератури зосереджувати увагу на головному, не випускаючи з поля зору логіку теми, організувати самоконтроль. В подальшому добір матеріалу здійснюватиметься цілеспрямовано.

2. Другий етап. Після вибору теми курсової роботи потрібно визначити сутність досліджуваної проблеми, мету, об’єкт, предмет дослідження, теоретичний і практичний аспекти проблеми, передбачивши організацію дослідно–експериментальної роботи (якщо таке вимагає логіка виконання курсової роботи). Це дозволить уточнити робочий план, конкретизувати його.

При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв’язки.

Об’єктом дослідження – це частина об’єктивної (незалежної від свідомості людини) реальності. Обєктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної інформації.

Предмет дослідження – це властивості, характеристика обєкта дослідження; це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі і є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається, в межах чого здійснюватиметься дослідження?

Предмет дослідження визначає аспект розгляду, дає уявлення про зміст розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується. А предметом - те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення.

В теорії і методиці професійного навчання об’єктом дослідження є навчальний процес підготовки фахівців, а предметом дослідження – закони, закономірності, принципи, методи, форми, засоби навчання.

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми курсової роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, електронні каталоги бібліотек тощо.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

При доборі літератури рекомендується дотримуватися принципу “від загального до частинного і окремого”, тобто спочатку потрібно ознайомитися з коротким, стислим, найбільш загальним викладом теми за підручниками, навчальними й методичними посібниками, конспектами лекцій, відповідними статтями енциклопедії, різноманітних словників.

Для знайомства з новими публікаціями потрібно звернутися до різноманітних періодичних часописів як фахових, так і інших.

Зокрема, серед педагогічних часописів можна рекомендувати: українські – а) газети: “Директор школи”, “Освіта”, “Освіта України”, “Педагогічна газета”, та ін.; б) журнали: “Міжнародна освіта”, “Мистецтво та освіта”, “Обдарована дитина”, “Освіта і управління”, “Палітра педагога”, “Педагогіка і психологія”, “Педагогіка толерантності”, “Практична психологія та соціальна робота”, “Рідна школа”, “Учитель”, “Шлях освіти” та ін.; російські – а) газети: “Педагогический вестник”, “Педагогическое творчество”, “Управление школой”, “Учительская газета”, “Школьный психолог"; б) журнали: “Директор школы”, “Домашний лицей”, “Дистанционное образо­ание”, “Лицейское й гимназическое образование”, “Народное образование”, “Образование в документах”, “Образование и рынок”, “Педагогика”, “Педагогический факультет”, “Психологическая наука и образование”, “Самообразование”, “Я – сам! Я – сама!” та ін.

Варто переглянути покажчик статей за рік, вміщуваний в останньому номері журналів. Потрібний матеріал можна знайти і в різноманітних брошурах, збірниках науково–практичних конференцій та ін. Грунтовні бібліографічні відомості містяться в алфавітних і систематизованих каталогах бібліотек.

Накопичення інформації – наступний етап роботи. Опрацьовуючи книгу чи статтю, варто робити бібліографічну картку такого змісту: а) автор, назва, місце і рік видання, кількість сторінок; б) стисла анотація книги, статті; в) оцінка джерела з точки зору можливості її використання в курсовій роботі. Наприклад, картка може мати такий вигляд: